іменем України
31 січня 2022 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 751/1654/19
Головуючий у першій інстанції - Маслюк Н. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/254/22
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:
головуючого-судді: Онищенко О.І.
суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.
Позивач: Акціонерне товариство «Мегабанк»
Відповідач: ОСОБА_1
Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 жовтня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, (суддя Маслюк Н.В.), ухвалену у м. Чернігів,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 22 квітня 2019 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення. Посилалася на те, що про існування вказаного рішення дізналася 11.08.2021 року через сайт - Єдиний державний реєстр судових рішень. Зазначає, що не отримувала листів, судових повісток та позовної заяви про стягнення боргу, а тому була позбавлена можливості надати докази та заперечення проти позову. Також зазначила, що не погоджується із сумою заборгованості за кредитним договором №59-308-850-2-18-Г від 12.04.2018, стягнута сума процентів не ґрунтується на умовах кредитного договору і розрахунку, наданого позивачем.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 жовтня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення відмовлено. Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення від 22 квітня 2019 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.
Відмовляючи в поновленні пропущеного строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано доказів на підтвердження поважних причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, а заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без розгляду.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить суд скасувати оскаржувану ухвалу суду та заяву про перегляд заочного рішення направити для розгляду до Новозаводського суду. ОСОБА_1 зазначає, що про існування заочного рішення від 22 квітня 2019 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором дізналася 11.08.2021 року через сайт - Єдиний державний реєстр судових рішень, коли звернулась за правовою допомогою до АО « Захист», а тому вважає, що строк подачі заяви про перегляд заочного рішення не пропущений та спливає 31.08.2021 року. Зазначає, що не отримувала листів, судових повісток та позовної заяви про стягнення боргу. В ухвалі суду зазначено, що заочне рішення судом було направлено відповідачу за адресою його зареєстрованого місця проживання, яке отримано 26.04.2019 року ОСОБА_2 . ОСОБА_1 в апеляційній скарзі повідомляє, про те, що її свекор нічого не отримував та їй не передавав і на сьогодні можливості в нього запитати не має, оскільки останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відзив на апеляційну скарну не надійшов.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.
Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону не відповідає судове рішення суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю Конвенції як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, наданих сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Україна, як учасниця Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (Белле проти Франції, § 38). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (Белле проти Франції, § 36; Нун'єш Діаш проти Португалії).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (Перес де Рада Каванил'ес проти Іспанії).
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Відповідно до частини першої статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Вимоги щодо форми і змісту заяви про перегляд заочного рішення встановлені у статті 285 ЦПК України.
Згідно із частиною четвертою статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Таким чином, ЦПК України встановлює для відповідача особливий порядок оскарження заочного рішення - шляхом подання до суду, що його ухвалив, заяви про перегляд цього рішення (стаття 284 ЦПК України), а також загальний порядок - апеляційне оскарження (частина четверта статті 287 ЦПК України).
При цьому апеляційне оскарження заочного рішення можливе відповідачем лише після його перегляду судом першої інстанції у встановленому законом порядку та залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Указане відповідає роз'ясненням, які містяться у абзаці 2 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24 жовтня 2008 року № 12, де зазначено, що оскарження заочного рішення в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення. В іншому випадку апеляційний суд відмовляє в прийнятті апеляційної скарги на заочне рішення.
По справі встановлено, що 22 квітня 2019 року Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалив заочне рішення, яким стягнув із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором №59-308-850-2-18-Г від 12 квітня 2018 року в розмірі 112 137 грн 66 коп, з яких сума залишку заборгованості за кредитом в розмірі 69 624 грн 69 коп, відсотки за період з 12.04.2018 року по 17.01.2019 року - 2 623 грн 12 коп, комісія за період з 12.04.2018 року по 17.01.2019 року - 7 098 грн 36 коп, штраф - 32 791 грн 49 коп(а.с.38-41).
В резолютивній частині заочного рішення роз'яснено, що воно може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, строки подання заяви про перегляд заочного рішення та умови, за яких такі строки можуть бути поновленні.
Зазначено, що заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Згідно з положеннями частини другої - четвертої статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У відповідності до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Застосування передбачених цією нормою правил залежить від виду процесуального строку. У разі, коли процесуальна дія не вчинена у межах строку, встановленого законом, суд може поновити його якщо строк пропущено з причин, визнаних судом поважними.
Вказане заочне рішення судом направлено відповідачу за адресою його зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 (а.с.42), яке отримано 26.04.2019 ОСОБА_2 (свекром) (а.с.44).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 скористалася своїм правом на перегляд заочного рішення суду, подавши відразу, після отримання 11.08.2021 року через сайт - Єдиний державний реєстр судових рішень, коли звернулась за правовою допомогою до АО « Захист», заяву про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення Новозаводський районний суд м. Чернігова від 22 квітня 2019 року. Отримання поштової кореспонденції іншою особою ОСОБА_2 не є беззаперечним підтвердженням про обізнаність ОСОБА_1 про наявність вище зазначеного судового рішення.
Зважаючи на те, що наведені заявником обставини свідчать про вжиття нею невідкладних заходів щодо перегляду заочного рішення та узгоджуються з процесуальними нормами закону, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 мала, передбачене статтею 284 ЦПК України, право на поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.
Колегія суддів враховує, що частиною четвертою статті 127 ЦПК України визначено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк, утім судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників судового процесу, тому відповідач без достатніх та розумних причин не може бути позбавлена права на перегляд заочного рішення суду, ухваленого за її відсутності, оскільки це становитиме порушення права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий суд.
Європейський суд з прав людини у § 34 рішення у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, зауважив, що норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, §§ 22,23).
Крім того, статтею 11 ЦПК України встановлено принцип пропорційності у цивільному судочинстві, який передбачає, зокрема, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі враховуючи у тому числі завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; значення розгляду справи для сторін.
Залишення без задоволення заяви про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення у цій справі позбавляє відповідача права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки без проходження процедури перегляду заочного рішення в суді першої інстанції відповідач позбавлена права оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку (частина четверта статті 287 ЦПК України).
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив ухвалу про відмову у задоволенні заяви про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення без належного врахування обставин, що мають значення для справи, неправильно застосував положення процесуального законодавства України та порушив порядок вирішення питання про перегляд заочного рішення.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а висновок суду щодо відмови поновити пропущений процесуальний строк є необґрунтованим та не відповідає нормам діючого законодавства, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У відповідності до положень статей 141, 382 ЦПК України питання розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції не вирішується, оскільки питання по суті заявлених вимог не розглядається.
Керуючись статтями 367 - 369, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити .
Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 жовтня 2021 року ухвалені у справі за позовом Акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: Судді: