іменем України
20 січня 2022 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 749/144/21
Головуючий у першій інстанції - Кравчук М. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/85/22
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Скрипки А.А.
суддів: Онищенко О.І., Харечко Л.К.
секретар: Поклад Д.В.
сторони:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України"
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Щорського районного суду Чернігівської області у складі судді Кравчук М.В. від 05 травня 2021 року, місце ухвалення рішення м.Сновськ, дата складання повного тексту рішення 05 травня 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про захист прав споживачів,
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про захист прав споживачів, в якому просила: визнати неправомірними дії відповідача щодо невидачі коштів з рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_1 ; зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні позивачем власними грошовими коштами, що знаходяться на вказаному рахунку в сумі 10 882,99 грн., які надійшли, як допомога по безробіттю, шляхом виконання постанови про зняття арешту з коштів №56566030 від 09.11.2020 року, та надання можливості зняти грошові кошти з рахунку НОМЕР_1 . В обґрунтування вимог заявленого позову ОСОБА_1 зазначала, що вона є боржником у виконавчому провадженні №56566030. Постановою про арешт коштів боржника від 22.04.2019 року було накладено арешт на грошові кошти, які містяться на рахунках та всіх інших рахунках боржника, а також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, які містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 . Позивач має рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Ощадбанк" для соціальних виплат, на який Сновською районною філією Чернігівського обласного центру зайнятості їй перераховувалась допомога по безробіттю. Позивач вказувала, що на грошові кошти на вказаному рахунку був накладений арешт, згідно постанови державного виконавця від 22.04.2019 року. 09.11.2020 року позивач звернулась до державного виконавця із заявою про зняття арешту із вказаного рахунку. Позивач зазначала, що 09.11.2020 року державним виконавцем було винесено постанову про зняття арешту з коштів, призначених для отримання допомоги по безробіттю, що містяться на вказаному рахунку. Як стверджувала позивач, вказана постанова була направлена до відома та виконання до АТ "Ощадбанк", але відповідачем дана постанова була залишена без виконання, із посиланням на ті обставини, що у банку відсутня технічна можливість на постійній основі здійснювати моніторинг надходження коштів, що перебувають на рахунку, у разі їх перерахування конкретним боржником. На письмове звернення позивача відповідач надав відповідь про те, що у банку відсутні законні підстави для зняття арешту, оскільки прописано часткове зняття арешту та запропоновано звернутися за вирішенням питання щодо зняття арешту з коштів до державного виконавця. Позивач вважає, що відповідач протиправно утримує належні їй грошові кошти в сумі 10 882,99 грн., які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , чим порушує її право власності на користування вказаним грошовими коштами, і за даних обставин, ОСОБА_1 за захистом свого порушеного права звернулась до суду.
Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 05.05.2021 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задоволено частково. Судом визнано протиправними дії Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" щодо відмови у видачі коштів з рахунку НОМЕР_1 , що мають статус допомоги по безробіттю, відкритого на ім'я ОСОБА_1 . Зобов'язано Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 власними коштами, що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 в сумі 10 875,12 грн., які надійшли як допомога по безробіттю, шляхом виконання постанови про зняття арешту з коштів №56566030 від 09.11.2020 року та надання можливості зняти грошові кошти з рахунку НОМЕР_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на користь держави судовий збір у розмірі 907,36 грн.
В апеляційній скарзі Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" просить скасувати в повному обсязі рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 05.05.2021 року по справі №749/144/21 про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про захист прав споживачів - визнання неправомірними дій банку щодо невиконання постанови державного виконавця про зняття арешту з коштів, що зберігаються на рахунку позивача, та зобов'язання усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні коштами у сумі 10 882,99 грн., що зберігаються на рахунку, відмовити повністю. Доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" вказують, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 05.05.2021 року є незаконним, ухваленим судом із порушенням норм процесуального та матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, при цьому, висновки суду, зазначені в оскаржуваному рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи, а деякі обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, є недоведеними. Доводи апеляційної скарги зазначають, що судом першої інстанції здійснено неправомірне трактування вимог нормативних актів щодо визначення рахунків із спеціальним режимом призначення, порядку накладення та зняття арешту з коштів, які зберігаються на рахунках клієнтів, які викладені в Законі України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", а також порядку відкриття рахунків (в тому числі, і рахунків зі спеціальним режимом призначення), визначених Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків-резидентів і нерезидентів, затверджених Постановою Національного банку України №492 від 12.11.2003 року, Наказу Міністерства фінансів України№758 від 22.06.2012 року, порядку накладення та зняття арешту з коштів, які зберігаються на рахунках клієнтів, визначеного Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою НБУ від 21.01.2004 року №22. Доводи апеляційної скарги стверджують, що судом першої інстанції належним чином не застосовано положення статті 1066 Цивільного кодексу України щодо заборони банкам визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, зокрема, і джерела походження вказаних коштів. Доводи апеляційної скарги вказують, що рахунок № НОМЕР_1 не відноситься до рахунків із спеціальним чи обмеженим режимом використання, на який заборонено накладення арешту, а кошти після зарахування на вказаний рахунок є власністю позивача, і тому втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат, тощо) та набули статусу вкладу. Доводи апеляційної скарги містять собі посилання на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 03.02.2021 року у справі №756/1927/15, яка не була прийнята до уваги судом першої інстанції при вирішенні даного спору по суті. Доводи апеляційної скарги вказують, що банк під час виконання постанов та рішень про накладення арешту не наділений правом визначати обмеження їх виконання у зв'язку із цільовим призначенням коштів, які зберігаються на рахунках клієнтів банку. Доводи апеляційної скарги стверджують, що накладення арешту на грошові кошти (обмеження щодо отримання коштів) позивача на вищевказаному рахунку банком здійснено на підставі належним чином оформленої постанови старшого державного виконавця Сновського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Малишенко В.І. від 22.04.2019 року, та є правомірним, і за даних обставин, часткове задоволення позовних вимог судом першої інстанції, є безпідставним. Доводи апеляційної скарги вказують, що відповідно до статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які повідомлення про те, що рахунок № НОМЕР_1 , який належить позивачу, є рахунком зі спеціальним режимом призначення. Доводи апеляційної скарги зазначають, що 17.11.2020 року банком було правомірно прийнято рішення про залишення постанови про зняття арешту від 09.112020 року без виконання, та повернення її державному виконавцю. Доводи апеляційної скарги стверджують, що у постанові про зняття арешту від 09.11.2020 року не вказано розмір грошових коштів, на які скасовується арешт; при цьому, зняття арешту з частини коштів, що зберігаються на рахунках боржника, законодавством не передбачено. Апелянт вказує, що рахунки, на які зараховується соціальна допомога по безробіттю, нормативно не визначені, як рахунки із спеціальним режимом використання та по суті, не є такими рахунками. Доводи апеляційної скарги зазначають, що позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження порушення банком норм чинного законодавства, та законності вимог про визнання неправомірними дій АТ "Ощадбанк" щодо невидачі коштів з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім'я позивача, та зобов'язання банку усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні позивачем власними грошовими коштами, що знаходяться на вказаному рахунку в сумі 10 882,99 грн., які надійшли, як допомога по безробіттю, шляхом виконання постанови про зняття арешту з коштів №56566030 від 09.11.2020 року, та надання можливості зняти грошові кошти з рахунку № НОМЕР_1 . Доводи апеляційної скарги стверджують, що за даних обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, і не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог є неправомірним.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 05.05.2021 року залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу АТ "Державний ощадний банк України" залишити без задоволення, у зв'язку із її безпідставністю.
В судовому засіданні апеляційного суду, в режимі відеоконференції, представник відповідача АТ "Державний ощадний банк України" - адвокат Дем'янов І.Ю. підтримав доводи та вимоги поданої апеляційної скарги.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Хоминська О.С. просила залишити апеляційну скаргу без задоволення у зв'язку із її безпідставністю, та залишити без змін обґрунтоване рішення суду першої інстанції від 05.05.2021 року.
В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду даної справи, не з'явилась. Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що позивач 02.03.2016 року звернулась до відповідача із заявою №653518 про приєднання до договору комплексного обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (а.с.56-63). У пункті 2.15. вказаної заяви позивачем підкреслено джерело надходження коштів: соціальні виплати. Як зазначено у оскаржуваному рішенні суду першої інстанції від 05.05.2021 року, в судовому засіданні суду першої інстанції 05.05.2021 року позивачем було продемонстровано суду платіжну картку, на якій міститься напис "соціальна".
22.04.2019 року у виконавчому провадженні №56566030 з примусового виконання виконавчого листа №749/403/16-ц, виданого Щорським районним судом Чернігівської області 26.08.2016 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості у розмірі 17 474, 34 грн., старшим державним виконавцем Сновського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Малишенком В.І. була винесена постанова про арешт коштів боржника, якою було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику (а.с.8).
Як вбачається із копії довідки АТ "Ощадбанк" (а.с.10), позивач ОСОБА_1 має відкритий в ТВБВ №10024/0131 філії - Чернігівське обласне управління АТ "Ощадбанк" для соціальних виплат рахунок № НОМЕР_1 .
З копії довідки Сновської районної філії Чернігівського обласного центру зайнятості від 15.12.2020 року №582 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , перебувала на обліку в службі зайнятості, як безробітна, з 23.08.2018 року по 07.08.2019 року. Перерахування допомоги по безробіттю здійснювалось: 13.08.2018 року - 89,50 грн., 04.10.2018 року - 362,67 грн., 16.10.2018 року - 2 388, 82 грн., 24.10.2018 року - 1 420,50 грн., 05.11.2018 року - 799,03 грн., 23.11.2018 року - 1 686,24 грн., 05.12.2019 року - 710,25 грн., 26.12.2018 року - 2 095,23 грн., 23.01.2019 року - 1 915,81 грн., 26.02.2019 року - 1 986,82 грн., 25.03.2019 року - 2 439,60 грн., 15.04.2019 року - 1 538,37 грн., 15.05.2019 року - 807,91 грн., 23.05.2019 року - 372,88 грн., 13.06.2019 року - 807,91 грн. (а.с.11).
09.11.2020 року старшим державним виконавцем Сновського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Малишенком В.І. у виконавчому провадженні №56566030 було винесено постанову про зняття арешту з коштів та знято арешт з коштів, призначених для отримання допомоги по безробіттю, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 , та належать позивачу. У мотивувальній частині вказаної постанови зазначено: "Постановою про арешт коштів боржника №56566030 від 22.04.2019 року накладено арешт на кошти, призначені для отримання допомоги по безробіттю, що суперечить статті 72 Закону України "Про виконавче провадження". Вказане вбачається із копії постанови про зняття арешту з коштів від 09.11.2020 року (а.с.15), копії відповіді на звернення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (а.с.12-13), відповіді на заяву старшого державного виконавця Сновського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Малишенка В.І. від 07.12.2020 року №19.17-19/11189 (а.с.14).
АТ "Ощадбанк" було залишено постанову про зняття арешту з коштів без виконання, що підтверджується копією відповіді начальника Сновського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Гаха Ю.М. від 15.12.2020 року №19.17-19/11370 (а.с.16), копією відповіді на звернення АТ "Ощадбанк" від 21.12.2020 року №123/14-15/3319 (а.с.17), копією відповіді на звернення АТ "Ощадбанк" від 29.01.2021 року №123.26-08/20/ (а.с.18).
Як вбачається з відповіді на звернення АТ "Ощадбанк" від 29.01.2021 року №123.26-08/20/, постанова старшого державного виконавця про зняття арешту з коштів від 09.11.2020 року була залишена без виконання, оскільки у резолютивній частині вказаної постанови прописано часткове зняття арешту, що унеможливлює її виконання (а.с.18).
Як вбачається із копії відповіді на заяву начальника Сновського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Гаха Ю.М. від 15.12.2020 року №19.17-19/11370 (а.с.16), витягу із листа №46-13/10688/12610БТ від 23.11.2020 року (а.с.52), постанова про зняття арешту з коштів боржника за ВП №56566030 від 09.11.20202 року (боржник ОСОБА_1 ) АТ ''Ощадбанк'' була залишена без виконання, у зв'язку з тим, що кошти, після їх зарахування на рахунок отримувача, втратили свій цільовий статус (заробітна плата, пенсія, соціальна виплата), та набули статусу вкладу; в АТ "Ощадбанк" відсутня технічна можливість на постійній основі здійснювати моніторинг надходжень коштів на рахунок клієнта, та знімати арешт з частини коштів, що перебувають на рахунку, у разі їх перерахування конкретним платником.
З виписки по рахунку позивача № НОМЕР_1 від 22.02.2021 року вбачається, що за період з 06.05.2019 року по 31.12.2020 року, після накладення арешту на рахунок позивача 06.05.2019 року, позивач продовжувала отримувати соціальні виплати на вказаний рахунок, інших надходжень не вбачається, доступна сума коштів станом на 22.02.2021 року - 10 882, 99 грн. (а.с.19-20).
В той же час, як вбачається з банківської виписки, сума коштів, зазначена як "соціальні виплати", становить 10 875,12 грн.
Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 05.05.2021 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задоволено частково. Судом визнано протиправними дії Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" щодо відмови у видачі коштів з рахунку НОМЕР_1 , що мають статус допомоги по безробіттю, відкритого на ім'я ОСОБА_1 . Зобов'язано Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 власними коштами, що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 в сумі 10 875,12 грн., які надійшли як допомога по безробіттю, шляхом виконання постанови про зняття арешту з коштів №56566030 від 09.11.2020 року та надання можливості зняти грошові кошти з рахунку НОМЕР_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на користь держави судовий збір у розмірі 907,36 грн.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що висновок оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 05.05.2021 року щодо задоволення вимог заявленого позову не узгоджується із фактичними обставинами справи та нормами права, які регулюють спірні правовідносини, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 05.05.2021 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.
Доводи апеляційної скарги зазначають, що судом першої інстанції здійснено неправомірне трактування вимог нормативних актів щодо визначення рахунків із спеціальним режимом призначення, порядку накладення та зняття арешту з коштів, які зберігаються на рахунках клієнтів, які викладені в Законі України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", а також порядку відкриття рахунків (в тому числі, і рахунків зі спеціальним режимом призначення), визначених Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків-резидентів і нерезидентів, затверджених Постановою Національного банку України №492 від 12.11.2003 року, Наказу Міністерства фінансів України№758 від 22.06.2012 року, порядку накладення та зняття арешту з коштів, які зберігаються на рахунках клієнтів, визначеного Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою НБУ від 21.01.2004 року №22. Доводи апеляційної скарги стверджують, що судом першої інстанції належним чином не застосовано положення статті 1066 Цивільного кодексу України щодо заборони банкам визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, зокрема, і джерела походження вказаних коштів. Доводи апеляційної скарги вказують, що рахунок № НОМЕР_1 не відноситься до рахунків із спеціальним чи обмеженим режимом використання, на який заборонено накладення арешту, а кошти після зарахування на вказаний рахунок є власністю позивача, і тому втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат, тощо) та набули статусу вкладу. Доводи апеляційної скарги містять собі посилання на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 03.02.2021 року у справі №756/1927/15, яка не була прийнята до уваги судом першої інстанції при вирішенні даного спору по суті. Доводи апеляційної скарги вказують, що банк під час виконання постанов та рішень про накладення арешту не наділений правом визначати обмеження їх виконання у зв'язку із цільовим призначенням коштів, які зберігаються на рахунках клієнтів банку. Доводи апеляційної скарги стверджують, що накладення арешту на грошові кошти (обмеження щодо отримання коштів) позивача на вищевказаному рахунку банком здійснено на підставі належним чином оформленої постанови старшого державного виконавця Сновського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Малишенко В.І. від 22.04.2019 року, та є правомірним, і за даних обставин, часткове задоволення позовних вимог судом першої інстанції, є безпідставним. Доводи апеляційної скарги вказують, що відповідно до статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які повідомлення про те, що рахунок № НОМЕР_1 , який належить позивачу, є рахунком зі спеціальним режимом призначення. Доводи апеляційної скарги зазначають, що 17.11.2020 року банком було правомірно прийнято рішення про залишення постанови про зняття арешту від 09.112020 року без виконання, та повернення її державному виконавцю. Доводи апеляційної скарги стверджують, що у постанові про зняття арешту від 09.11.2020 року не вказано розмір грошових коштів, на які скасовується арешт; при цьому, зняття арешту з частини коштів, що зберігаються на рахунках боржника, законодавством не передбачено. Апелянт вказує, що рахунки, на які зараховується соціальна допомога по безробіттю, нормативно не визначені, як рахунки із спеціальним режимом використання та по суті, не є такими рахунками. Доводи апеляційної скарги зазначають, що позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження порушення банком норм чинного законодавства, та законності вимог про визнання неправомірними дій АТ "Ощадбанк" щодо невидачі коштів з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім'я позивача, та зобов'язання банку усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні позивачем власними грошовими коштами, що знаходяться на вказаному рахунку в сумі 10 882,99 грн., які надійшли, як допомога по безробіттю, шляхом виконання постанови про зняття арешту з коштів №56566030 від 09.11.2020 року, та надання можливості зняти грошові кошти з рахунку № НОМЕР_1 . Доводи апеляційної скарги стверджують, що за даних обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, і не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог є неправомірним.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 05.05.2021 року, виходячи із наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, в тому числі, і виписки по картковому рахунку, сформованої відповідачем, у графі ''деталі транзакції'' відображається словосполучення: ''соціальна виплата'' (а.с.19-20). Вказана обставина спростовує твердження відповідача щодо неможливості визначення джерела нарахувань.
Відповідно до приписів ч.1,ч.4 статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ч.1, ч.2 статті 321 ЦК України, яка регламентує непорушність права власності, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ч.1, ч.2, ч.3 статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Положеннями ч.1 статті 1074 ЦК України визначено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.
Виходячи зі змісту п.1 ч.1 статті 10 Закону України ''Про виконавче провадження'', звернення стягнення на кошти є одним із заходів примусового виконання рішень.
Із посиланням на фактичні обставини справи та на приписи відповідних норм Закону України ''Про виконавче провадження'', зазначених у рішенні суду першої інстанції від 05.05.2021 року, ч.1 статті 59 Закону України ''Про банки і банківську діяльність'', п.1.17.; п.9.1.; п.9.3.; абз.5 п.9.6.; абз.3 п.9.10. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку відносно того, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до абз.2 ч.2 статті 59 Закону України ''Про виконавче провадження'', виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10,15 частини першої статті 34 цього Закону.
Згідно п.1 ч.4 статті 59 Закону України ''Про виконавче провадження'', підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку оскаржуваного рішення суду першої інстанції відносно того, що положеннями вказаної норми спростовується твердження відповідача відносно того, що зняття арешту з частини коштів чинним законодавством не передбачено. Також є безпідставними твердження відповідача щодо відсутності у рахунку ознак спеціального режиму використання, оскільки у даній справі йдеться мова про кошти, звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до ч.1 статті 72 Закону України "Про виконавче провадження", на допомогу з державного соціального страхування, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства, призначену відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", стягнення може бути звернено виключно за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження №56566030 відкрито державним виконавцем з приводу примусового виконання виконавчого листа №749/403/16-ц, виданого Щорським районним судом Чернігівської області 26.08.2016 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості у розмірі 17 474, 34 грн. Зі змісту постанови державного виконавця про арешт коштів боржника від 22.04.2019 року також не вбачається, що виконавчий документ, з метою виконання якого було накладено арешт на кошти на рахунках позивача, видано на виконання рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника. Крім того, державний виконавець визначив банківським установам порядок виконання зазначеної постанови, із застереженням щодо неможливості накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Таким чином, відповідно до ч.1 статті 72 Закону України "Про виконавче провадження", в рамках вказаного виконавчого провадження, стягнення на допомогу по безробіттю, яку отримувала ОСОБА_1 , не може бути звернуто.
Згідно п.1 ч.4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
09.11.2020 року старшим державним виконавцем Сновського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Малишенком В.І. у виконавчому провадженні №56566030 було винесено постанову про зняття арешту з коштів та знято арешт з коштів, призначених для отримання допомоги по безробіттю, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 та належать боржнику ОСОБА_1 . Як зазначено у вказаній постанові: "Постановою про арешт коштів боржника №56566030 від 22.04.2019 року накладено арешт на кошти, призначені для отримання допомоги по безробіттю, що суперечить статті 72 Закону України "Про виконавче провадження" ''.
Таким чином, в даному випадку йдеться мова не про наявність у рахунку № НОМЕР_1 , що належить позивачу, ознак рахунку зі спеціальним режимом призначення, а про накладення арешту на кошти, призначені для отримання допомоги по безробіттю, що заборонено приписами статті 72 Закону України "Про виконавче провадження".
Оскільки матеріалами справи підтверджується, що надходження, наявні на рахунку № НОМЕР_1 , мають ознаки допомоги по безробіттю, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що рахунок НОМЕР_1 використовується позивачем для отримання допомоги по безробіттю.
У відповідності до п.9.11. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, банк здійснює зняття арешту з коштів за постановою виконавця про зняття арешту з коштів, прийнятою відповідно до законодавства України, за рішенням суду, ухвалою слідчого судді, суду або постановою прокурора, які доставлені до банку самостійно виконавцем (представником/повіреним, помічником приватного виконавця), слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, контролюючого органу, або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган. Банк установлює повноваження особи, яка самостійно доставила документ про зняття арешту з коштів, у порядку, визначеному внутрішніми документами банку. Банк також приймає до виконання постанову виконавця про зняття арешту з коштів, надіслану у формі електронного документа, з дотриманням вимог законодавства України з питань електронного документообігу, електронних довірчих послуг, захисту інформації.
Оскільки постанова старшого державного виконавця Сновського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Малишенка В.І. від 09.11.2020 року №56566030 про зняття арешту з коштів, призначених для отримання допомоги по безробіттю, є чинною, відповідачем у встановленому порядку не оскаржена, і не скасована, твердження апеляційної скарги відносно того, що постанова старшого державного виконавця про зняття арешту з коштів від 09.11.2020 року правомірно залишена банком без виконання, є необґрунтованими та такими, що не узгоджуються із приписами вищезазначених норм права, які регулюють спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги стверджують, що судом першої інстанції належним чином не застосовано положення статті 1066 Цивільного кодексу України щодо заборони банкам визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, зокрема, і джерела походження вказаних коштів.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 05.05.2021 року, оскільки приписами ч.3 статті 1066 ЦК України регламентовано, що банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Як вбачається із вказаної норми Закону, в ній не йдеться мова про визначення джерел походження грошових коштів.
На думку апеляційного суду, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 05.05.2021 року доводи апеляційної скарги відносно того, що зняття арешту із частини коштів, що зберігаються на рахунках боржника, чинним законодавством не передбачено.
Верховний Суд у постановах від 09.07.2020 року у справі №918/635/18, від 01.04.2021 року у справі №905/1360/19 зазначає, що виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
При цьому, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні від 05.05.2021 року, відсутність технічної можливості банку виконати постанову державного виконавця про часткове зняття арешту з коштів не може бути визнано обґрунтованою підставою для порушення прав позивача щодо розпорядження своїм майном у вигляді коштів на рахунку, оскільки обов'язок банку зняти арешт з частини коштів на рахунку боржника на підставі постанови державного виконавця вбачається із вищезазначених положень Закону України "Про виконавче провадження", статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність'', п.9.11. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22.
Оскільки із банківської виписки вбачається, що сума коштів на рахунку № НОМЕР_1 , зазначена як "соціальні виплати", становить 10 875,12 грн., а не 10 882,99 грн., як вказувала позивач ОСОБА_1 у позовній заяві, суд першої інстанції обґрунтовано позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 05.05.2021 року, ухваленого відповідно до норм права, які регламентують спірні правовідносини, та на основі з'ясованих обставин, підтверджених тими доказами, які були досліджені в ході судового розгляду даної справи.
За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" необхідно залишити без задоволення, а рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 05.05.2021 року необхідно залишити без змін.
Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" залишити без задоволення.
Рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 05 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Головуючий: Судді: