Справа №: 653/1585/21
Провадження № 2/653/849/21
іменем України
30 листопада 2021 року
Генічеський районний суд Херсонської області у складі головуючої судді Ковальчук Н.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Чаплиги О.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
третьої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Генічеську питання про прийняття до розгляду уточненої позовної заяви ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , у справі за позовом ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування наказу, скасування рішення про державну реєстрацію,
встановив:
ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 02.01.2020 № 19/5 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
2) зобов'язати Міністерство юстиції України відновити порушені права ОСОБА_4 шляхом відновлення відповідного скасованого запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
30 листопада 2021 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 надійшла уточнена позовна заява, в якій вона просить:
1) визнати за позивачем ОСОБА_4 право власності на майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на складові частини: квартира А; тамбур А (частина); прибудова а3; сарай Н; гараж Л; сарай Б (частина); душ К; ворота № 2 (загального користування квартирами - 1, АДРЕСА_2 ); хвіртка № 4; огорожа № 5 (загального користування квартирами - 1, 2, 3);
2) визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 02.01.2020 № 19/5 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
3) зобов'язати Міністерство юстиції України відновити порушені права ОСОБА_4 шляхом відновлення відповідного скасованого запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
У підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала уточнену позовну заяву.
Представник відповідача ОСОБА_2 проти прийняття до розгляду уточненої позовної заяви заперечував. Зазначив, що подання уточненої позовної заяви чинним ЦПК України не передбачено, а представником позивача фактично подано новий позов. При цьому, наполягав, що Міністерство юстиції не може бути відповідачем за новою позовною вимогою про визнання права власності, оскільки жодним чином не претендує на нерухоме майно та не оспорює права власності позивача.
ОСОБА_3 , як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, підтримала позицію представника відповідача та також заперечувала проти прийняття судом до розгляду уточненої позовної заяви.
Вивчивши заяву про уточнення позовних вимог, заслухавши думку учасників справи, суд дійшов таких висновків.
Зі змісту уточненої позовної заяви вбачається, що у порівнянні з первісно поданою заявою така доповнена новою позовною вимогою (про визнання права власності).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 3 статті 49 ЦПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року (справа № 922/404/19).
Враховуючи, що в уточнюючій позовній заяві позивач окрім двох раніше заявлених позовних вимог немайнового характеру, зазначає ще одну вимогу майнового характеру, суд вважає, що поданням такої заяви позивача фактично змінює предмет позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.
Доказів направлення чи вручення копій зазначеної заяви про уточнення позовних вимог, яка за змістом є заявою про зміну предмету позову, суду не надано, а тому таку заяву суд не може прийняти до розгляду та доходить висновку про повернення її позивачу.
Керуючись ст.ст. 49, 197, 260, 353 ЦПК України,
постановив:
Уточнену позовну заяву ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів, з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений 06 грудня 2021 року.
Суддя Генічеського районного суду Н. В. Ковальчук