Є.у.н.с. 512/57/22
Провадження № 3/512/72/22
"31" січня 2022 р. смт. Саврань
Суддя Савранського районного суду Одеської області Брюховецький О.Ю. розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла від Сектору поліцейської діяльності №2 відділу поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця Збройних сил України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, -
31.01.2022 до Савранського районного суду Одеської області надійшли матеріали адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 , який згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 198893 від 24.01.2022 притягується до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП(вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування), далі протокол про адміністративне правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 198893 від 24.01.2022 вбачається, що ОСОБА_1 24.01.2022 близько 07 години 40 хвилин вчинив стосовно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство а саме висловлювався та ображав її брутальною лайкою чим вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та зазначив, що будь-яких висловлювань нецензурною лайкою між ним та дружиною не було.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що під час суперечки між нею та її чоловіком ОСОБА_1 будь-яких висловлювань нецензурною лайкою не було. Зазначення нею в своїх письмових поясненнях про брутальну лайку пояснила своїм надмірним хвилюванням під час складання адміністративних матеріалів.
Згідно зі статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та іншими документами.
З письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 24.01.2022 близько 07 години 40 хвилин вона поралась по господарству. Згодом між нею та його чоловіком ОСОБА_1 почалася сварка під час якої ОСОБА_1 висловлювався в її адресу брутальною лайкою на побутовому ґрунті. Після того як сварка затягнулась ОСОБА_2 викликала працівників поліції (а.с.5).
З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 24.01.2022 близько 07 години 40 хвилин між ним та його дружиною ОСОБА_2 на побутовому ґрунті сталась сварка під час якої ОСОБА_2 ображала його брутальною лайкою. Після цього ОСОБА_1 сів в автомобіль та поїхав у своїх справах (а.с.6).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у сказаній справі з наступних підстав.
Згідно з частинами 2-4 статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як зазначалось вище, з протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 198893 від 24.01.2022 вбачається, що ОСОБА_1 24.01.2022 близько 07 години 40 хвилин вчинив стосовно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство а саме висловлювався та ображав її брутальною лайкою чим вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Проте, допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 не підтвердив вживання ним нецензурної лайки адресованої в бік своєї дружини ОСОБА_2 як зазначено про це в протоколі про адміністративне правопорушення.
Отже, обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення складеного стосовно ОСОБА_1 , а саме вживання нецензурної лайки по відношенню до його дружини, в судовому засіданні не підтвердились, оскільки відсутні належні та допустимі докази вживання ОСОБА_1 нецензурної лайки.
Особи, уповноважені складати протокол про адміністративне правопорушення, зобов'язані дотримуватися положень КУпАП, які регламентують не тільки стадію адміністративного розслідування, але й положення загальної частини адміністративно-деліктного провадження у питаннях мети, завдання та принципів регулювання правовідносин, пов'язаних з адміністративною відповідальністю, строку накладення адміністративного стягнення, строків й порядку направлення справи для розгляду до уповноваженого органу і строків розгляду справи таким органом й, зокрема, судом, відносно якої за законом встановлені нетривалі часові рамки їхнього розгляду.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) ЄСПЛ також встановив порушення частини 3 статті 6 Конвенції, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення уточнив в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення.
Отже, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, суть правопорушення, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішеннях у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, "Коробов проти України" від 21.07.2011 року, "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії" від 06.12.1998 року, Суд зазначив, що "суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи "поза будь-яким розумним сумнівом" і така "доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту" (п.150, п.65, п.253).
Відповідно до принципу "поза розумним сумнівом" (п.43 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Отже, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в інкримінованому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом".
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Частиною 1 статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Відтак, за відсутності належних, допустимих та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на підтвердження вживання ОСОБА_1 нецензурної лайки, не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до вимог статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин: відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, оскільки судом не встановлена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження по справі на підставі положень пункту 1 статті 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження по адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця Збройних сил України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП - закрити на підставі частини 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.
Суддя: О.Ю. Брюховецький