Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1653/20
Номер провадження: 1-кп/511/36/22
31 січня 2022 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_5
цивільного позивача ОСОБА_6
представника потерпілих та цивільних позивачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7
обвинуваченого та цивільного відповідача ОСОБА_8
захисника обвинуваченого та цивільного відповідача адвоката ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна кримінальне провадження за № 12019160390000658 від 23.08.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ладижин Вінницької області, громадянина України, з неповною середньою освітою 8 класів, військовослужбовця за контрактом в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
23.08.2019 року приблизно о 13.00 годині ОСОБА_8 , керуючи засобом підвищеної небезпеки, а саме автомобілем моделі "Sсапіа R420", д/з НОМЕР_2 , рухався по правій крайній смузі автодороги «Київ-Одеса» (М-05) в напрямку міста Одеса на 441 км. + 90 метрів зазначеної автодороги, що проходить по території Роздільнянського району Одеської області та у порушення п. п. 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху України, у відповідності до яких:
п. 2.3 «б») водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п. 12.1 ПДР при виборі в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним -
не вибрав безпечний режим руху, проявив неуважність, відволікся від керування автомобілем, в результаті чого керований ним автомобіль змістився вправо, перетнув суцільну лінію поздовжньої горизонтальної розмітки дороги, що обмежує її правий край, виїхав за межі автодороги та скоїв зіткнення із розташованим на правому узбіччі (за межами автодороги) автомобілем «Камаз», д/з НОМЕР_3 , в якому в той час перебував ОСОБА_5 .
В результаті порушень п. п. 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_8 та як наслідок, дорожньо-транспортної події, ОСОБА_5 який перебував в кабіні автомобілю «Камаз», д/з НОМЕР_3 , були спричиненні тілесні ушкодження: відкрита поєднана з травмою обличчя черепно-мозкова травма, що включає перелом кісток основи черепа (правої скроневої і клиноподібної кісток), перелом кісток лівої половини обличчя, забій головного мозку (в правих тім'яній і скроневій частках) мозку; забій шийного відділу хребта з перелом в правій половини дужки другого шийного хребця; закриті переломи 2-4 правих та 3-го і 6-го лівих ребер; закритий перелом зовнішньої половини правої ключиці, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася у зв'язку з порушенням водієм автомобілю моделі "Sсапіа R420", д/з НОМЕР_2 , ОСОБА_8 «Правил дорожнього руху», які діють в Україні, а саме: п. п. 2.3 «б» і 12.1 та знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням даної пригоди та отриманням ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.
Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні вказаного злочину визнав повністю та суду пояснив, що, він керуючи автомобілем "Sсапіа R420, їхав по трасі Київ-Одеса в бік м. Одеси. Як сталася ДТП, він пам'ятає погано, оскільки почув якийсь хлопок, потім він в'їхав в Камаз, який стояв на узбіччі. При цьому, обвинувачений не оспорював часу та місця пригоди, характеру та локалізації пошкодження транспортного засобу, тяжкості та механізму отримання потерпілим тілесних ушкоджень.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що у нього була домовленість про продаж вказаного автомобіля Камаз та він їхав до м. Одеси, коли раптово в нього сталася поламка автомобіля, тому він поставив автомобіль на узбіччі по правому боку дороги, ввімкнув аварійні вогні, виставив аварійний знак та став чекати сина з допомогою. Коли сталася ДТП, він знаходився в салоні автомобіля, та відразу втратив свідомість. Прийшов він до тями тільки в лікарні, де перебував три дні в реанімації, стан його здоров'я був поганий тоді та зараз також продовжує погіршуватися у зв'язку з отриманням чисельних травм.
Окрім визнання обвинуваченим своєї вини, його вина в інкримінованому злочині підтверджується документами, долученими до матеріалів кримінального провадження, дослідженими у судовому засіданні, в яких викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, а саме:
- витягом з ЄРДР за № 12019160390000658 від 23.08.2019року, де зазначено, що 23.08.2019 року, водій автомобілю SKANIA, державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_8 на автодорозі «Київ - Одеса» 441км+90 не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з стоячим на узбіччі автомобілем КАМАЗ державний номер НОМЕР_3 в результаті чого водій автомобіля КАМАЗ ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому плеча, ЗЧМТ. (т.2, а.с.к.п.3);
- електронним рапортом від 23.08.2019 року в якому зазначено, що до Роздільнянського відділу поліції ГУНП в Одеській області 23.08.2019 року об 14.21год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 23.08.2019 року о 13.46 год. на автодорозі Одеса - Київ за Хаджибіївським мостом у бік Києва сталася ДТП за участю Камаз ВН2130ВС + Скания НОМЕР_2 . При виїзді на місце ДТП було встановлено, що відбулося ДТП з потерпілими. За повідомленням лікаря ОСОБА_5 з діагнозом: ЗЧМТ, СГМ множинні садна тіла, перелом нижньої треті плеча був доставлений в Обласну клінічну лікарню; ОСОБА_8 водій вантажного автомобіля відмовився від допомоги лікаря. (т.2, а.с.к.п.4);
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.08.2019 року (зі схемою ДТП), у відповідності до якого за участю понятих був проведений огляд місця ДТП на а/д «Київ - Одеса 441км+90» при погодних умовах: ясно, сонячно; +27градусів; горизонтальної асфальтованої ділянки з сухим покриттям на два напрямки, шириною узбіччя 23м. (т. 2, а.с.к.п.5-9);
- протоколами огляду транспортних засобів від 23.08.2019 року, якими в присутності понятих та водія ОСОБА_8 , оглядалися автомобілі «Камаз» 53212, д/з НОМЕР_3 та "Sсаnіа R420", д/з НОМЕР_2 ; було встановлено локалізацію пошкодження транспортного засобу автомобіля «Камаз» 53212, д/з НОМЕР_3 : повна деформація кабіни автомобіля, деформація кузову, рами, зміщення двох задніх мостів; локалізацію пошкодження транспортного засобу автомобіля "Sсаnіа R420", д/з НОМЕР_2 : встановити не представилося можливим.(т.2 а.с.к.п.10-15).
- гарантійною розпискою від 23.08.2019 року, згідно якої ОСОБА_11 отримав автомобіль КАМАЗ державний номер НОМЕР_3 для зберігання. (т. 2 а.с.к.п.16);
- гарантійною розпискою від 23.08.2019року, згідно якої ОСОБА_12 отримав автомобіль "Sсаnіа R420", д/з НОМЕР_2 та реф НОМЕР_4 , для зберігання. (т. 2 а.с.к.п.17);
- протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу № 00795-08047-19 від 25.04.2019 року (з фото автомобіля), згідно якого транспортний засіб - автомобіль «Камаз» 53212, д/з НОМЕР_3 визнано технічно справним. (т.2 а.с.к.п.19).
- гарантійною розпискою від 09.12.2019 року представник потерпілих адвокат ОСОБА_13 отримав свідоцтво про реєстрацію авто марки «Камаз», водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_5 (т. 2 а.с.к.п.21);
- висновком судово - медичної експертизи №18 від 24.04.2020 року ОСОБА_5 про виявлення у останнього наступних ушкоджень: відкрита поєднана з травмою обличчя черепно - мозкова травма, що включає перелом кісток основи черепа (правої скроневої і клиноподібної кісток), переломи кісток лівої половини обличчя, забій головного мозку (в правий тім'яній і скроневій частках мозку); забій шийного відділу хребта і перелом в правій половини дужки другого шийного хребця; закриті переломи 2-4 правих та 3-го і 6-го лівих ребер; закритий перелом зовнішньої половини правої ключиці. Перелічені ушкодження спричинені в результаті дій тупими предметами, 23.08.2019 року. Саме такими предметами були поверхні салону автотранспортного засобу при його контактуванні (зіткненні) з автомобілем. Характер, локалізація і поєднанність наявних ушкоджень виключають можливість їх утворення самим потерпілим, додатково враховуючи також відомі обставини події. Виявлені у ОСОБА_5 ушкодження, зокрема, відкрита черепно - мозкова травма з переломом кісток основи черепа, є небезпечними для життя і за вказаною кваліфікаційною ознакою відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень (п.2.1.1., п.2,1,3. 2 «б» «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»,1995р.). (т.2 а.с.к.п. 28-29).
- висновком експертів №19-7358/7359/7360 комісійної автотехнічної експертизи технічного стану тягача "Sсаnіа R420", д/з НОМЕР_2 від 30.04.2020 року (з фототаблицею) на момент огляду ходова частина, при умові наявності та належного встановлення заднього стабілізатора поперечної стійкості та рульове керування тягача "Sсаніа R420" перебували в працездатному стані, дозволяли водієві здійснювати рух по наміченій траєкторії й не мали несправностей, які б раптово для водія могли обумовити відмову систем, втрату керованості, або відведення тягача від заданого водієм напрямку руху. Встановити експертним шляхом в якому стані на момент огляду перебувала гальмова система тягача "Sсаnіа R420" не представилося можливим. Пошкодження елементів рульового керування (від'єднання рульового валу від кріплення на редукторі) та гальмової системи (руйнування гальмових трубок) тягача "Sсаnіа R420", мають аварійний характер, і були утворені в умовах події при контакті з вантажним автомобілем Камаз 53212. Оскільки пошкодження елементів рульового керування утворились в умовах події та до моменту огляду в цій системі не малось несправностей, які б приводили до раптової її відмови, або до раптової втрати керованості транспортним засобом, то питання про характер цих несправностей, час їх виникнення, вплив на керування тягачем в умовах ДТП та можливість їх виявлення водієм до настання ДТП не мало технічного сенсу. Вирішити питання про характер несправностей в гальмовій системі, час їх виникнення, вплив на керування тягачем в умовах ДТП та можливість їх виявлення водієм до настання ДТП не представилось можливим. Розгерметизація шини правого переднього колеса тягача "Sсаnіа R420" утворилась внаслідок її контактування з деталями вантажного автомобіля Камаз 53212. Виявлені пошкодження диска й шини правого переднього колеса тягача "Sсаnіа R420" утворились в умовах даної події при контакті з вантажним автомобілем Камаз 53212. Оскільки зазначені пошкодження правого переднього колеса тягача "Sсаnіа R420" утворились в умовах події, то питання про можливість їх виявлення водієм до настання ДТП та з цієї причини, знаходження його дій у причинному зв'язку з настанням ДТП, не мало технічного сенсу.(т.2 а.с.к.п.30-43).
- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.05.2020 року зі схемою пригоди, який був проведений у присутності понятих, потерпілого ОСОБА_5 , спеціалиста - автотехніка ОСОБА_14 . Зазначено, що місцем проведення слідчого експерименту є автошлях Київ-Одеса по проїзної частині в напрямку до м. Одесса. Під час слідчого експерименту потерпілому ОСОБА_5 у присутності учасників експерименту було запропоновано розповісти обставини ДТП за участю від 23.08.2019р. на що останній повідомив, що 23.08.2019 року він в ранковий час на автомобілі «Камаз» д.з. НОМЕР_3 із місця мешкання керував до м. Одеси по автошляху Київ-Одеса. Під час руху відповідний автомобіль вийшов із ладу, у зв'язку з чим ОСОБА_5 зупинив автомобіль у узбіччя проїзної частини автошляху за межами проїзної частини та включив аварійні сигнали, після чого виставив з автомобіля знак аварійної зупинки. Під час слідчого експерименту ОСОБА_5 було запропоновано на місці вказати, як саме розташовувався автомобіль «Камаз» під його управлінням та місце розташування знака аварійної зупинки на що ОСОБА_5 показав на автомобілі статисті моделі «Ман» д.з. НОМЕР_5 (який за технічними характеристиками схожий на автомобіль «Камаз» за своїми властивостями, габаритами), зазначене та розташування автомобіля, було здійснено замірювання за допомогою вимірювального пристрою. У подальшому ОСОБА_5 зазначив місце розташування аварійного сигналу, відстань також була зафіксована відповідними замірюваннями та зафіксовані у схемі. Надалі ОСОБА_5 пояснив, що після зупинки автомобіля, він оглянув автомобіль та викликав свого сина з метою ремонту автомобіля. По прибуттю сина, вони зрозуміли, що відремонтувати автомобіль не вийде. ОСОБА_5 разом з сином - ОСОБА_15 піднялись до кабіни автомобіля «Камаз» та через деякий час він почув удар по автомобілю з задньої частини, після чого втратив свідомість. Прокинувся він через деякий час та відчув що йому надають медичну допомогу, побачив що його автомобіль «Камаз» знаходиться у полі. Крім того, ОСОБА_5 пояснив, що 23.08.2019 була ясна сонячна погода без опадів, покриття автошляху буле сухе, під час слідчого експерименту складено план схему, яка додана до протоколу слідчого експерименту (т.2 а.с.к.п.45-50);
- висновком експерта №19-7361 транспортно - трасологічної експертизи механізму зіткнення тягача "Sсаnіа R420" р/н НОМЕР_2 та вантажного автомобіля Камаз 53212 р/н НОМЕР_3 від 04.06.2020 року (з фототаблицею) вказано, що по усій передній частині, але найбільш виражено справа, тягача "Sсаnіа R420" виявлені ушкодження й сліди ударно-динамічного характеру основною спрямованістю попереду назад, характерні для утворення при контакті з об'єктом, що має рівноміцні виступаючі кромки, пофарбовані у зелений колір. В задній частині зліва та в задній частині лівого борту вантажного автомобіля Камаз 53212 виявлені ушкодження й сліди ударно-динамічного характеру основною спрямованістю ззаду наперед і декілька вправо, характерні для утворення при контакті з об'єктом, що має рівноміцні виступаючі кромки, пофарбовані у зелений і білий кольори. В передній частині вантажного автомобіля Камаз 53212 (його кабіни) виявлені сліди та ушкодження динамічного характеру, характерні для утворення в результаті контактної взаємодії цієї частини автомобіля з опорною поверхнею в процесі перевертання на лівий борт. В умовах події тягач "Sсаnіа R420" передньою правою частиною первинно ударно взаємодіяв з задньою лівою частиною вантажного автомобіля Камаз 53212. У момент первинного входу в контакт кут між поздовжніми осями тягача "Sсаnіа R420" та вантажного автомобіля Камаз 53212 був у межах близько 5...15°, відлічуваний від лінії поздовжньої осі тягача до перетину з лінією поздовжньої осі вантажного автомобіля проти ходу годинникової стрілки. Зіткнення тягача "Sсаnіа R420" та вантажного автомобіля Камаз 53212 мало місце приблизно перед початком локалізації сліду з'їзду вантажного автомобіля Камаз 53212 за межі проїзної частини. Встановити більш конкретніше розташування місця зіткнення транспортних засобів на проїзній частині, а також їх взаємне розташування у цьому місці в момент контактування, експертним шляхом не представилось можливим.(т.2 а.с.к.п.51-61).
- висновком експерта №20-3825 автотехнічної експертизи обставин зіткнення автомобіля "Sсапіа R420" р/н НОМЕР_2 з автомобілем Камаз 53212 р/н НОМЕР_3 від 04.06.2020 року (з фототаблицею) вказано, що в умовах даної дорожньо-транспортної події водієві автомобіля "Sсаnіа R420", д/з НОМЕР_2 , з причепом - ОСОБА_8 , в процесі руху необхідно було бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не злволікатися від керування цим засобом у дорозі та обирати такий швидкісний режим та прийоми керування, що дозволи би йому, при впливі на органи керування транспортного засобу, мати постійну можливість контролювати напрямок і траєкторію руху автомобіля в межах обраної смуги руху, не допускаючи втрати його курсової стійкості, що регламентовано вимогами п.2.3(б), п. 12.1 ПДР України. ОСОБА_8 , мав технічну можливість запобігти події, шляхом виконання вимог п. 2.3(6), п. 12.1 ПДР України. Наявність технічної можливості у водія ОСОБА_8 , запобігти даної події, дозволяло прийти до висновку про те, що в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди його дії не відповідали вимогам п. 2.3(6), п. 12.1 ПДР України, створювали достатні умови для настання ДТП, і перебували в причинному з'язку з її настанням.(т.2а.с.к.п.62-64).
- висновком експерта №20-609 автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля Камаз 53212 р/н НОМЕР_3 від 15.06.2020року (з фототаблицею) вказано, що на момент ДТП світлотехнічне устаткування вантажного автомобіля Камаз 53212 в частині його задніх ліхтарів, окрім самих ламп лівого заднього ліхтаря, знаходилось в працездатному стані і забезпечувало своє позначення на дорозі. Встановити в якому стані на момент ДТП перебували лампи лівого заднього ліхтаря автомобіля Камаз 53212 не представилося можливим з причини відсутності лампи аварійної сігналізації і однієї лампи габаритного освітлення з причини повного руйнування з відсутністю елементів лампи «стоп - сигналу» та другої лампи габаритного освітлення.(т.2 а.с.к.п. 66-71).
- постановою про перекваліфікацію кримінального правопорушення від 16.07.2020 року, ст. слідчим СВ Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області ст. лейтенантом поліції ОСОБА_16 , у зв'язку з порушенням водієм ОСОБА_8 ПДР України, а саме: п.п.2.3 «б» і 12.1 та знаходилися в прямому зв'язку з настанням пригоди, було змінено кваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженню з ч. 1 ст. 286 КК України на ч.2 ст.286 КК України. (т.2а.с.к.п.72-73).
- висновком експерта №20-3839 автотоварознавчої експертизи по дослідженню автомобіля Камаз 53212 р/н НОМЕР_3 , пошкодженого в результаті ДТП від 23.08.2019 року (с фототаблицею) від 29.07.2020 року, вказано, що «КАМАЗ» д/з НОМЕР_3 моделі 53212 є вантажним автомобілем з робочим об'ємом двигуна 10850 см.куб., потужністю 154 кВт, встановити тип КТЗ не було можливим. Вартість матеріального збитку (шкоди), завданої власнику колісного транспортного засобу «КАМАЗ», д/з НОМЕР_3 в результаті ДТП від 23.08.2019 року становить 78 374 (сімдесят вісім тисяч триста сімдесят чотири) гривні, 40 коп. (т.2а.с.к.п.75-87).
- копією посвідчення водія серії НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_8 виданого 01.10.2009 року Гайсинським ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області з отриманими категоріями: В;С;С1(22.05.1992року); ВЕ;С1Е;СЕ(01.10.2009року); копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 реєстраційний номер № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_12 , який є власником автомобіля «Sсаnіа R420" р/н НОМЕР_2 типу: спеціалізований вантажний - спеціалізований сідловий тягач -Е; копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 реєстраційний номер № НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_12 , який є власником транспортного засобу марки SCHMITZ SKO24 типу: спеціалізований напівпричіп, спеціалізований н/пр - РЕФРИЖЕРАТОР - Е (т.2а.с.к.п.90).
- автомобіль «Sсаnіа R420" р/н НОМЕР_2 був застрахований (поліс ЦПВ № АМ6528385) страхова компанія АТ «СК «Країна», вказану страхову компанію обвинувачений ОСОБА_8 повідомив про страховий випадок 25.08.2019 року.(т.2 а.с.к.п. 144-149).
Вищенаведені докази в сукупності доводять порушення обвинуваченим ОСОБА_8 вимог Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору, знаходилися в прямому причинно - наслідковому зв'язку із виникненням дорожньо - транспортної пригоди та настанням суспільно - небезпечних тяжких наслідків у вигляді спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.
У суду немає підстав для визнання недопустими всіх вищезазначених доказів, наданих стороною обвинувачення, оскільки їх збір та фіксація відповідають нормам КПК України, всі наявні докази узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам справи та є такими, що повністю доводять вину обвинуваченого в скоєнні вказаного злочину.
Таким чином суд, оцінивши кожний із доказів, наданих стороною обвинувачення з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку для ухвалення обвинувального вироку, дотримуючись загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом і судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, приходить до висновку, що під час судового розгляду стороною обвинувачення доведено поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_8 у інкримінований період вище зазначеного злочину, а його дії правильно кваліфіковані за ст.286 ч.2 КК України, оскільки останній дійсно вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
Згідно з п. 20 роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в постанові №14 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання та особу винного.
Вирішуючи питання щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_8 у відповідності зі ст.65-67 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відносяться до категорії тяжкого злочину та особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв'язки: одружений, має постійне місце роботи, реєстрації та проживання, за місцем постійної реєстрації, проживання та місця роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
Окрім того, судом враховується, що обвинувачений ОСОБА_8 під час судового розгляду кримінального провадження свою вину визнав повністю, є учасником бойових дій, з 11.04.2020 року перебуває на військовій службі за контрактом та приймає участь у АТО, має стабільне джерело доходу та повністю утримує свою сім'ю, є єдиним її годувальником, так як дружина ОСОБА_17 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_18 , 2018 року народження, мати похилого віку; матеріальну та моральну шкоду жодним чином не компенсував, а ні під час досудового розслідування, а ні під час судового розгляду, намагаючись тільки перерахувати 1тис грн. потерпілому в рахунок відшкодування шкоди. Також в матеріалах кримінального провадження наявна досудова доповідь органу пробації, яка не вважає рівень небезпеки обвинуваченого для суспільства загрозливим, вважаючи, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства за умови звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, доцільним буде застосування ч.3 п. 2 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації. (т.1 а.с.к.п.198-201).
Згідно приписів ст. 75 КК якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробування.
Наведена сукупність пом'якшувальних обставин та відсутність у справі обтяжуючих обставин, вчинення злочину не умисно, з необережності, навіть за умови заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, та приймаючи до уваги думку прокурора та інших учасників процесу про можливість призначення покарання з випробуванням, приводить суд до висновку про те, що виправити обвинуваченого та запобігти його злочинній діяльності можливо й без його ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим обвинувачений має бути засудженим за ч. 2 ст.286 КК України до покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції, передбаченої вказаною статтею з встановленням іспитового терміну та покладенням обов'язків, але з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки відсутні підстави залишати обвинуваченому права керувати транспортними засобами.
Дане покарання, на думку суду, відповідатиме вимогам закону, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_8 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Крім того, потерпілим та цивільним позивачем ОСОБА_5 пред'явлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Відповідно до якого, просить стягнути з обвинуваченого 82 833,59грн. на відшкодування завданої матеріальної шкоди та 500 000,00грн. на відшкодування моральної шкоди. Мотивуючи свої позовні вимоги цивільний позивач вказав, що після ДТП він отримав тяжкі тілесні ушкодження, лікувався за стаціонарною формою лікування, приймав велику кількість препаратів, після чого продовжував лікуватися вдома. Завдані ДТП травми стали наслідками подальшого погіршення стану здоров'я в цілому. Протягом усього часу та по день розгляду кримінального провадження він відчуває постійний головний біль, біль у грудній клітині та шиї. На початку 2020 року перебував на лікуванні у Одеській обласній клінічній лікарні через перенесення гострого порушення мозкового кровообігу(інсульт) та ішемічним типом у правій та середній мозковій артерії. Крім того постійні виїзди у лікарню вимагали значних матеріальних та транспортних витрат. Моральна шкода виражається у тому, що звичайний спосіб життя потерпілого був повністю порушений. Він не може працювати та постійно потребує уваги рідних, постійно відчуває тривогу та занепокоєння, моральний та психологічний стан відносин у сім'ї є важким та складним і досі. Йому складно пересуватися, навіть, власним будинком через важкий стан здоров'я, будинок він майже не покидає, окрім виїзду у лікарню за наявності сторонньої допомоги. Тобто моральна шкода полягає саме в порушенні його нормальних життєвих зв'язків викликана різким незворотнім погіршенням його стану здоров'я.
Цивільним позивачем ОСОБА_6 пред'явлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Відповідно до якого, просить стягнути з обвинуваченого 100 374,00грн. на відшкодування завданої матеріальної шкоди та 100 000,00грн. на відшкодування моральної шкоди. Мотивуючи свої позовні вимоги цивільний позивач вказала, що водій ОСОБА_8 не впорався з керуванням та допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Камаз» власником якого вона являється, внаслідок чого її чоловік ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження. Висновком експерта автотоварознавчої експертизи було встановлено вартість матеріального збитку, завданого їй, як власнику автомобіля пошкодженого після ДТП в сумі 78 374,40грн. Також нею додатково було сплачено 22 000,00грн., за евакуацію пошкодженого автомобіля. Моральна шкода виражається у тому, що після перенесеного її чоловіком інсульту, він потребує по життєво догляду, організації медичного догляду, прийому ліків для підтримання життєдіяльності, у тому числі знеболюючі препарати. Вказані обставини зумовлюють неабияких її зусиль для забезпечення постійного догляду за чоловіком, організацією та здійснення постійних виїздів до лікарні, з метою підтримання стану здоров'я тяжко хворого чоловіка ОСОБА_5 , що не лише повністю змінило її спосіб життя, а й потребує додаткових зусиль для організації його лікування, що завдало їй як моральних так і матеріальних витрат. Окрім забезпечення постійного догляду за чоловіком, вона повинна також забезпечувати функціонування підприємницької діяльності, яку успішно вів її чоловік з 2011 року. Зазначені обставини завдали їй нестерпних душевних страждань, що виразились у руйнуванні життєвих планів та соціальних зв'язків, погіршило відносини з оточуючими людьми, що тепер вимагає від неї додаткових зусиль для організації її життя та життя її чоловіка.
Цивільний позивач ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в судовому засіданні вказані позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, надавши аналогічного змісту пояснення.
На адресу суду надійшли уточнені позовні заяви, у відповідності до яких були уточнені позовні вимоги, а саме:
- ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_8 матеріальної шкоди в розмірі 374грн та моральної шкоди в розмірі 100 тисяч грн. та стягнення с АТ «Страхова Компанія «Країна» матеріальної шкоди у розмірі 100тис грн. (т. 3 а.к.п. 16-26)
- ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_8 моральної шкоди в розмірі 500 тисяч грн. та стягнення с АТ «Страхова Компанія «Країна» матеріальної шкоди у розмірі 82 833,59 грн. (т. 3 а.к.п. 61-26)
Ухвалою суду від 27.01.2022р. за заявою представника позивачів було залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_8 про відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 82833,59грн та ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 100000,00грн.
Цивільний відповідач АТ «Страхова Компанія «Країна» у відзиві (т. 3 а. с. 178-191 та подальших письмових поясненнях вказувало на відсутність підстав для задоволення позовів про відшкодування заподіяної потерпілому та цивільним позивачам шкоди, оскільки Аніськови до страхової компанії з відповідною заявою не звертались; про наявність страхового випадку з потерпілими страхова компанія дізналася не у встановлені терміні та з порушеною процедурою; висновок експерта є недостатнім для визначення розміру страхового відшкодування оскільки не обґрунтовано відновлення транспортного засобу; вказані позовні вимоги є недоведеними, оскільки витрати є не обґрунтованими, т.я. в порушення Наказу МОЗ № 435 від 29.05.2013р. відсутній Листок лікарських призначень за затвердженою формою, який би підтвердив рекомендації щодо медикаментозного лікування, призначення процедур тощо, квитанції є нечитабельними, , деяк. У рахунок відшкодування шкоди страхова компанія жодних виплат цивільним позивачам по вказаному ДТП не здійснювала.
Вказаний відзив представник АТ «Страхова Компанія «Україна» підтримала в судовому засіданні під час проведення судового розгляду в режимі відеоконференцзвязку та надала аналогічного змісту пояснення.
Цивільний відповідач ОСОБА_8 позовні вимоги визнав частково, у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди ним нічого не сплачувалося.
Вирішуючи питання щодо заявлених потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд приходить до наступного.
Відповідно з ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову.
Згідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ст.ст. 22, 1166 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.
Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Шкода завдана неправомірними діями майну фізичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (постанова Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі N 754/1108/15-ц). Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі N 755/18006/15-ц.
Відповідно до пункту 37.1.4 статті 37 Закону N 1961-IV підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
У статті 24.1 Закону N 1961-IV зазначено, що у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Судом встановлено, що на момент вчинення злочину цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, яким керував обвинувачений, була застрахована у АТ «Страхова Компанія «Країна» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів N АМ/6528385, який укладений на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Відповідно до пункту 4 Полісу, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю складає 200000 грн., за шкоду заподіяну майну 100000 грн., розмір франшизи 2000 грн. (т. 1 а. с. 43).
З наданих до позовної заяви доказів встановлено, що 23.08.2019р. ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження: відкрита поєднана із травмою обличчя черепно-мозкова травма, що включає: перелам кісток основи черепа (правої скроневої та клиноподібної кісток), перелам кісток лівої половини обличчя, забій головного мозку, забій шийного відділу хребта з переломом в правій половині дужки другого шийного хребця, закрити перелами ребер, закритий перелам зовнішньої половини правої ключиці. У період з 23.08.2019р. по 26.08.2019р. ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні інтенсивної терапії у зв'язку з травмою внаслідок ДТП, а з 26.08.2019р. був переведений до нейрохірургічного відділення, де отримував антибактеріальну, ноотропну, протинабрякову, дегідратаційну і симптоматичну терапію, що вимагала постійного прийняття великої кількості ліків, призначення яких підтверджується історією хвороби та відповідними призначеннями, надалі продовжував лікування вдома за відповідними призначеннями лікарів. За вказаний період ОСОБА_5 поніс витрати пов'язані з лікуванням на придбання медичних препаратів вказаних у Виписці з медичної карти на загальну суму 82833,59 грн., що підтверджується наданими чеками (т. 4).
Також, в період з 16.01.2020р. по 20.01.2020р. та з 24.01.2020р. по 30.01.2020р. ОСОБА_5 перебував на лікуванні в лікарнях через перенесення гострого порушення мозкового кровообігу (інсульт) за ішемічним типом та подальшим погіршенням здоров'я.
Суд, належним чином дослідив матеріали, долучені цивільним позивачем до цивільного позову на обґрунтування позовних вимог у частині відшкодування матеріальної шкоди, та вважає їх обґрунтованим з урахуванням тяжкості заподіяної шкоди здоров'ю потерпілому, в результаті чого останній отримав тяжкі травми обличчя, черепа, мозку, шийного відділу хребта, з чисельними переламами ребер, хребта та кінцівок, у зв'язку з чим він переніс та продовжує відчувати значний фізичний біль, вимушений проходити довготривале лікування.
Тому, досліджені судом докази, а саме: копії виписок із історії хвороб, листи призначень, копії чеків про оплату, суд визнає належними доказами понесення потерпілим витрат, які пов'язані з його доставлянням до лікувального закладу, подальшими розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого. На належність цих документів, як письмових доказів на обґрунтування розміру матеріальної шкоди, суд зазначає наступне, так перелік отриманих послуг відповідає наданим та отриманим послугам та відповідному медикаментозному лікуванню. Також потерпілим був наданий перелік медикаментів, які застосовувались під час медикаментозного лікування, які повністю узгоджуються з наданими листами інтенсивної терапії та історіями хвороби.
З урахуванням того, що у результаті ДТП потерпілому ОСОБА_5 було заподіяно численних тілесних ушкоджень, а також того, що для придбання деяких товарів не потрібно лікарського рецепту (пластир, пеленки, підгузники, печатки тощо), їх використання при наявності таких чисельних травм не викликає сумніву; також призначення інших ліків не викликає сумнівів в частині вірного їх призначення та використання, і понесення таких витрат потерпілим підтверджене чисельними чеками, відсутність документального підтвердження закладом охорони здоров'я необхідності цих витрат у цьому конкретному випадку не спростовує правильність їх призначення, тому доводи страхової компанії в цій частині суд до уваги не приймає та вважає їх надуманими.
У свою чергу відповідачі: страхова компанія та обвинувачений на спростування доводів позивачів щодо розміру витрат на лікування жодного доказу не надали.
Відтак, суд вважає встановленим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілим ОСОБА_5 понесено витрати пов'язані з його лікуванням у сумі 82833,59 грн., про що надано належні та допустимі докази.
Наявність факту заподіяння майнової шкоди власнику транспортного засобу ОСОБА_6 обвинуваченим ОСОБА_8 та причино - наслідкового зв'язку підтверджується висновками експертів автотоварознавчої експертизи по дослідженню автомобіля «Камаз» д/з НОМЕР_3 пошкодженого в результаті ДТП, відповідно до якого вартість матеріального збитку (шкоди), завданої власнику колісного транспортного засобу «КАМАЗ», д/з НОМЕР_3 в результаті ДТП від 23.08.2019 року становить 78 374,40 грн., послугами евакуації, оренди платформи для перевезення пошкодженого транспортного засобу та підйомного крану, а також послуги перевезення до місця подальшого його зберігання в сумі 22 000,00грн., на загальну суму 100 374,00грн., які підтверджені документально, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню також у повному обсязі.
Настання страхового випадку, а саме вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 , який керував забезпеченим автомобілем, та вина якого визнана судом доведеною, є підставою для здійснення страховиком виплат страхового відшкодування потерпілому та цивільним позивачам відповідно до умов договору страхування. При цьому, суд ураховує положення пункту 12.2. Закону, відповідно до якого франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.
Доводи АТ Страхова компанія "Країна" про те, що на момент пред'явлення позовних вимог страхова компанія не набула обов'язку щодо сплати страхового відшкодування на увагу не заслуговують, оскільки Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено обов'язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика.
Зазначене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.12.2019 у справі N 465/4287/15 (провадження N 14-406цс19). Також, згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 червня 2019 року (справа N 465/4621/16-к, провадження N 13-24 кс19), для розгляду в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до МТСБУ про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК, попереднє звернення потерпілого до цього страхового бюро із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону N 1961-IV, не є обов'язковим.
Окрім того, у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі N 755/7666/19 сформульовано висновок про те, що оскільки вартість майнового збитку, завданого позивачу пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із відповідача, як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням. Саме відповідач, як особа винна у вчиненні ДТП, зобов'язаний сплатити позивачу таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З урахуванням наведеного доводи представника АТ "СК "Країна" про те, що потерпілі повинні були подати заяву про виплату страхового відшкодування безпосередньо до страховика, порушення цієї процедури позбавило цивільного відповідача можливості досудового урегулювання спору, є безпідставними.
Розглядаючи цивільні позови ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в частині стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода полягає у тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
В пункті 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Таким чином, визначаючи розмір грошового відшкодування з обвинуваченого на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , враховує глибину та характер пережитих ними душевних страждань, пов'язаних з протиправними діями обвинуваченого, істотністю вимушених змін у їх житті, які фактично вимушені змінити усталений ритм життя, у зв'язку з відсутністю можливості ОСОБА_5 утримувати родину; наслідки, що наступили, та їх невідворотність (вимушене порушення життєвого ритму, необхідність витрачати свій час на явку до слідчого у зв'язку з проведенням досудового розслідування, до суду під час розгляду кримінального провадження, значне погіршення здоров'я тощо), враховуючи характер, обсяг та тривалість душевних страждань, яких зазнали потерпілі, зміни устоїв життя, суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про те, що цивільні позови, в частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню зі стягненням з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_6 у сумі 30 000,00грн., на користь потерпілого ОСОБА_5 у сумі 250 000,00 грн.,що є справедливою компенсацією понесених потерпілим фізичних та душевних страждань з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, процесуальні витрати в сумі 20 593,44грн. за проведення експертиз: комісійно автотехнічної експертизи технічного стану тягача «Sсапіа R420" р/н НОМЕР_2 № 19-7358/7359/7360 від 30.04.2020 року в сумі 7 518,24грн; автотехнічної експертизи технічного стану Камаз 53212 р/н НОМЕР_3 від 15.06.2020 року в сумі 2 941,92грн; автотоварознавчої по дослідженню автомобіля Камаз 53212 р/н НОМЕР_3 № 20-3839 від 29.07.2020 року в сумі 10133,28грн., по даному кримінальному провадженню підлягають стягненню з ОСОБА_8 на користь держави.
Згідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
За відсутності заборон визначених зазначеною нормою, з огляду на те, що арешт майна було застосовано лише з метою збереження речових доказів, а також з метою запобігання подальшого незаконного відчуження майна третім особам, суд вважає за можливе скасувати раніше обрані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Речові докази в даному кримінальному провадженні слід вирішити в порядку ст.100 КПК України. Міру запобіжного заходу обвинуваченому не обирати.
Керуючись ст.ст. 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, якщо він протягом вказаного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_8 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Запобіжний захід до набрання законної сили вироку відносно ОСОБА_8 не обирати.
Позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_8 , Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Країна»» про відшкодування завданої матеріальної шкоди та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_9 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 :
1) на користь ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_10 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 250 000,00 грн.
2) на користь ОСОБА_6 , ІПН НОМЕР_11 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на суму 374,00грн. та моральної шкоди 30 000,00 грн.
3) на користь держави витрати на проведення: комісійно автотехнічної експертизи технічного стану тягача «Sсапіа R420" р/н НОМЕР_2 № 19-7358/7359/7360 від 30.04.2020 року в сумі 7 518,24грн; автотехнічної експертизи технічного стану Камаз 53212 р/н НОМЕР_3 від 15.06.2020 року в сумі 2 941,92грн; автотоварознавчої експертизи по дослідженню автомобіля Камаз 53212 р/н НОМЕР_3 № 20-3839 від 29.07.2020 року в сумі 10133,28грн., на загальну суму - 20 593,44грн.
Стягнути з Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Країна»», код ЄДРПОУ 20842474, місцезнаходження: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 29А на користь:
1) ОСОБА_6 , ІПН НОМЕР_11 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 100 000,00грн.;
2) ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_10 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 82833,59грн
Речові докази: автомобіль марки Камаз 53212 р/н НОМЕР_3 , переданий на зберігання ОСОБА_11 , та який знаходиться на території РПП в смт. Ширяєве Одеської області відповідно до гарантійної розписки - повернути за належністю власнику ОСОБА_6 проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 ; автомобіль "Sсаnіа R420" р/н НОМЕР_2 переданий на зберігання ОСОБА_12 відповідно до гарантійної розписки - вважати повернутим власнику ОСОБА_12 (т.2 а.с.к.п.16;17).
Речовий доказ: колесо від автомобіля "Sсаnіа R420" р/н НОМЕР_2 , яке знаходиться на території Роздільнянського РВП - знищити, скасувавши накладений ухвалою суду арешт (т.2а.с.к.п.18).
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її в суді.
Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Апеляційна скарга може бути подана на протязі 30 днів з дня проголошення вироку до Одеського апеляційного суду, шляхом її подачі через Роздільнянський районний суд, а обвинуваченим, які перебувають під вартою протягом 30 днів з моменту вручення копії вироку.
Суддя: ОСОБА_1