Справа № 522/15569/20
Провадження № 1-кп/522/106/22
31 січня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020165500000019 від 03.07.2020 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки м. Одеса, з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштованої, не одруженої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої: 16.09.2019 року Приморським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнена від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, -
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні суд поставив на обговорення питання про продовження строку тримання обвинуваченої під вартою, так як існують ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачена може не виконувати покладені на неї процесуальні обов'язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченої на більш м'який.
Прокурор підтримав ініціативу суду про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , посилаючись на те, що вона раніше судима, скоїла кримінальні правопорушення у період іспитового строку, обвинувачується у вчиненні середньої тяжкості злочинах, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, не працевлаштована, переховувалась від суду, у провадженні суду перебуває ще одне кримінальне провадження № 12020162500001167 від 28.06.2020 року відносно ОСОБА_6 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, обвинувачена ОСОБА_6 буде мати реальну можливість надалі безперешкодно переховуватись від суду, розуміючи тяжкість покарання, яке чекає на неї у разі визнання винною.
У зазначеному випадку метою продовження строку запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 , є забезпечення виконання обвинуваченою, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні; вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування продовження строку запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 є те, що вона обвинувачується у вчиненні середньої тяжкості злочинах, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, тому існує необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, а також враховуючи те, що вона не працевлаштована, не заміжня, тобто не має міцних соціальних зв'язків, раніше судима, вчинила кримінальне правопорушення в період іспитового строку.
Також враховуючи те, що ОСОБА_6 , ніде не працевлаштована, тобто не має постійного джерела доходу, обвинувачується у скоєнні середньої тяжкості кримінальних правопорушень, з корисливих мотивів у зв'язку з відсутністю засобів для існування, не виключаються спроби вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки також є можливість усвідомлення своєї безкарності за скоєні кримінальні правопорушення.
Обвинувачена та її захисник заперечували проти продовження строку тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_6 .
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Враховуючи положення ст.ст. 7, 9 КПК України, суд вважає за необхідне, при розгляді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, керуватись Конституцією України та загальними нормами кримінального процесуального закону, які регламентують питання щодо застосування запобіжних заходів на стадії судового провадження, зокрема ст. 29 Конституції України, а також ст.ст. 7, 8, 9, 12, 176-178, 181, 183, 199, 331 КПК України.
Суд приймає до уваги положення ст. 29 Конституції України, згідно з якими ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за мотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 199 КПК України, суд зобов'язаний з'ясувати обставини, які свідчать про те, що: заявлений ризик не зменшився або з явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою: наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
За змістом ст.ст. 176-178 КПК України, запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігання забезпечення виконання цією особою покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню ризиків, передбачених цими нормами.
Вирішуючи питання доцільності продовження строку дії обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_6 є те, що вона обвинувачується у вчиненні середньої тяжкості злочинах, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, стан її здоров'я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення, застосований запобіжний захід не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченої від суду. Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачена може не виконувати покладені на неї процесуальні обов'язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченої на більш м'який, а альтернативні запобіжні заходи не забезпечать достатній рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченої.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що не відпав і не зменшився ризик переховування обвинуваченої від суду, зважаючи на покарання, яке їй загрожує в разі визнання винуватою.
Ризик впливу на свідків та потерпілих підтверджується тим, що обвинувачена перед загрозою суворого покарання можуть вчинити дії, спрямовані на залякування потерпілих та свідків, з метою спотворення їх показань в суді.
За таких підстав ризик впливу на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні наразі є актуальним.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення зумовлений наявністю попередніх ризиків та може мати місце у разі зміни запобіжного заходу на більш м'який, оскільки обвинувачена ніде не працевлаштована, тобто не має постійного джерела доходу, та на переконання суду остання може вдатися до спроб вчинення інших злочинів, в тому числі, аналогічно у зв'язку з відсутністю засобів для існування.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою, оскільки застосування менш суворих запобіжних заходів може виявитися недостатнім для запобігання існуючим ризикам, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
Матеріали справи не містять відомостей або обставин, які б унеможливлювали перебування обвинуваченої під вартою.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183 КПК України, суд
Продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою на два місяці, а саме до 01.04.2022 р. включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_6 обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 37215 (тридцять сім тисяч двісті п'ятнадцять) гривень.
Обвинувачена, або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок: Банківські реквізити; Депозитний рахунок для зарахування заставних сум
Отримувач: Одеський апеляційний суд, код ЄДРПОУ 42268321
Рахунок отримувача UА308201720355299001001086720; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ, код банку 820172. Призначення платежу: згідно ухвали суду від 05.01.2021, заставна сума за ОСОБА_6 , судді ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Обвинувачена ОСОБА_6 звільняється з-під варти негайно після внесення застави у вказаному розмірі.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована та/або проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_6 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо вона будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя:
31.01.2022