Ухвала від 31.01.2022 по справі 521/1717/22

Справа № 521/1717/22

Номер провадження:1-кс/521/551/22

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2

адвоката - ОСОБА_3 .

Слідчий суддя, розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 діючого в інтересах ОСОБА_4 подане в порядку ст. ст. 28, 114 КПК України про встановлення строку для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування по кримінальному провадженні №12010160470002484 від 12.11.2020 року -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим відділом відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020160470002484 12.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Відповідно до витягу з ЕРДР у зазначеному кримінальному провадженні, викладено наступні обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: «12.11.2020 до Малиновського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що 12.11.2020 приблизно о 09:00 годині, перебуваючи біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 , невстановлені особи, шахрайським шляхом заволоділи його грошовими коштами на суму 500 доларів США, чим спричинили останньому матеріальний збиток на суму 14 105 гривень».

Невстановленою особою, яка зазначається у витягу з ЕРДР є ОСОБА_4 , який знайшовши посвідчення водія ОСОБА_5 , мав на меті повернути посвідчення власнику та отримати за це незначну винагороду. Будь-яких дій щодо введення в оману ОСОБА_5 , або вимагання грошей, або інших дій спрямованих на заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами ОСОБА_5 або його майном, ОСОБА_4 не вчиняв та не мав такого наміру.

З показів та заяви ОСОБА_5 вбачається, що грошові кошти від нього вимагали невстановлені особи у формі працівників поліції, а ОСОБА_4 керуючи автомобілем білого кольору, лише поїхав за ОСОБА_5 для того, щоби нібито забрати грошові кошти та повернути ОСОБА_5 посвідчення водія.

З часу реєстрації вказаного кримінального провадження 12.11.2020 по теперішній час жодній особі, зокрема ОСОБА_4 , не повідомлено про підозру, що свідчить про відсутність у слідчого достатніх підстав та допустимих, обґрунтованих, достатніх доказів, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 .

Проведення досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні і згадування в його контексті ОСОБА_4 є прямим та суттєвим втручанням в його права та законні інтереси, а тривалий строк проведення слідства порушує права ОСОБА_4 на захист, право, закріплене в ст. 28 КПК України, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Таким чином, з огляду на доводи адвоката, викладені у клопотанні, прокурор порушив вимоги ст. ст. 42, 276-278, ч.7 ст. 135 КПК України та ч. 1 ст. 282 КПК України.

З урахуванням зазначеного, через більш ніж один рік з моменту внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування за вказаним кримінальним провадження наразі жодній особі не повідомлено про підозру, жодні дії на закінчення досудового розслідування не здійснюються.

На думку адвоката, в даному випадку завданням цього кримінального провадження є не захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, що визначений в ст. 2 КПК України.

Вказані обставини, на думку адвоката ОСОБА_3 свідчать про необхідність здійснення кримінального провадження у більш короткі, тому останній звернувся до слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси з клопотанням про встановлення строку в один місяць з моменту ухвалення судового рішення для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування (в порядку ст. ст. 28, 114 КПК України), по кримінальному провадженню № №12010160470002484 від 12.11.2020 року.

Адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні, вимоги викладені у клопотанні підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні.

При цьому, згідно положень ст. ст. 28, 113, 114 КПК України та з врахуванням практики Європейського суду з прав людини, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення, зокрема до слідчого судді з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України. З цього приводу склалася відповідна судова практика, яка знайшла своє відображення в численних судових рішеннях.

При цьому, критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

На даний момент за вказаним кримінальним провадженням жодній особі не повідомлено про підозру. Вказане кримінальне провадження здійснюється щодо одного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КПК України.

Тобто, вказане кримінальне провадження не є складним. Щодо поведінки учасників кримінального провадження, то стороною обвинувачення неефективно здійснювалося досудове розслідування, слідчим та прокурором систематично було порушення вимог КПК України.

Додатково адвокат зазначив про незаконність внесення відомостей в ЄРДР, відсутність доказів причетності ОСОБА_4 до вчинення вказаного злочину та сумнівів щодо наявності події такого злочину.

Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду є одними із завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України).

Процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії (ч. 1 ст. 113 КПК України).

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК України (ч. 2 ст. 113 КПК України).

Для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку, зокрема слідчий суддя має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого КПК України, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження (ч. 1 ст. 114 КПК України).

Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист (ч. 2 ст. 114 КПК України).

Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (ч. 1 ст. 28 КПК України).

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд (ч. 2 ст. 28 КПК України).

Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите (ч. 5 ст. 28 КПК України).

Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом (ч. 6 ст. 28 КПК України).

Строк досудового розслідування є одним з видів процесуальних строків.

У постанові Касаційного кримінального суду від 18 жовтня 2019 р. по справі № 757/37346/18-к зазначено, що ч. 6 ст. 28 КПК України містить спеціальну норму, за якою підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом. Ця норма кореспондує із положеннями частин 1, 2 ст. 114 КПК України, які передбачають, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист. Отже, передбачений ч. 2 ст. 28 КПК України обов'язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку при розгляді питань, віднесених до його компетенції, не виключає можливості розгляду ним клопотань, поданих на підставі ч. 6 ст. 28 КПК України, та встановлення для сторін кримінального провадження процесуальних строків відповідно до положень ст. 114 КПК України. Тому, доводи прокурора про те, що слідчий суддя постановив ухвалу не передбачену законом, не заслуговують на увагу.

При цьому, формулювання «слідчий суддя, суд має право» свідчить про те, що в даному питанні слідчий суддя, суд може здійснювати вибір варіанта рішення відповідно до власних міркувань, не обмежуючись одним чітко визначеним варіантом вирішення для конкретної ситуації, тобто має дискреційне повноваження.

Отже, з огляду на зазначене, слідчий суддя має повноваження встановлювати строк досудового розслідування (зокрема необхідний для завершення досудового розслідування) за клопотанням, як підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, так і іншої особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 223 КПК України).

Слідчим суддею у судовому засіданні встановлено, що Слідчим відділом відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020160470002484 12.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Відповідно до витягу з ЕРДР у зазначеному кримінальному провадженні, викладено наступні обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: «12.11.2020 до Малиновського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що 12.11.2020 приблизно о 09:00 годині, перебуваючи біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 , невстановлені особи, шахрайським шляхом заволоділи його грошовими коштами на суму 500 доларів США, чим спричинили останньому матеріальний збиток на суму 14 105 гривень».

Невстановленою особою, яка зазначається у витягу з ЕРДР є ОСОБА_4 , який знайшовши посвідчення водія ОСОБА_5 , мав на меті повернути посвідчення власнику та отримати за це незначну винагороду. Будь-яких дій щодо введення в оману ОСОБА_5 , або вимагання грошей, або інших дій спрямованих на заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами ОСОБА_5 або його майном, ОСОБА_4 не вчиняв та не мав такого наміру.

З показів та заяви ОСОБА_5 вбачається, що грошові кошти від нього вимагали невстановлені особи у формі працівників поліції, а ОСОБА_4 керуючи автомобілем білого кольору, лише поїхав за ОСОБА_5 для того, щоби нібито забрати грошові кошти та повернути ОСОБА_5 посвідчення водія.

З часу реєстрації вказаного кримінального провадження 12.11.2020 по теперішній час жодній особі, зокрема ОСОБА_4 , не повідомлено про підозру, що свідчить про відсутність у слідчого достатніх підстав та допустимих, обґрунтованих, достатніх доказів, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 .

Отже, як було встановлено раніше, слідчий суддя має повноваження встановлювати строк досудового розслідування (зокрема необхідний для завершення досудового розслідування) за клопотанням іншої особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування.

Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК).

Аналіз положень ст. 28, ч. 2 ст. 113, ч. ч. 1, 2 ст. 114 КПК дає підстави для висновку, що при розгляді клопотання про встановлення строку досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний встановити такі обставини:

встановлені під час кримінального провадження (ч. 1 ст. 114 КПК України), а саме:

- складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо (п. 1 ч. 3 ст. 28 КПК України);

- поведінка учасників кримінального провадження (п. 2 ч. 3 ст. 28 КПК України);

- спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень (ч. 3 ст. 28 КПК України), зокрема:

- неухильне додержання під час кримінального провадження прокурором, керівником органу досудового розслідування, слідчим, іншими службовими особами органів державної влади вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч. 1 ст. 9 КПК України);

- виконання процесуальних дій або сукупності процесуальних дій без невиправданої затримки (ч. 2 ст. 113 КПК України);

обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (досудового розслідування) у більш короткий строк, ніж той, що передбачений КПК України;

обставини, що обумовлюють строк, необхідний і достатній для проведення процесуальних дій для завершення досудового розслідування кримінального провадження, зокрема:

- найкоротший строк для передачі кримінального провадження в суд або його закриття (ч. 5 ст. 28 КПК України);

- дотримання меж граничних строків, передбачених КПК України (недопустимість перевищення таких меж) (ч. 1 ст. 28, ч.ч. 1, 2 ст. 114 КПК України);

- достатність часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень (ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 114 КПК України);

- відсутність перешкоджання реалізації права на захист (ч. 2 ст. 114 КПК України).

Складність кримінального провадження визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування (п. 1 ч. 3 ст. 28 КПК України).

На даний момент за вказаним кримінальним провадженням жодній особі не повідомлено про підозру. Вказане кримінальне провадження здійснюється щодо одного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КПК України.

В жодному з процесуальних документів кримінального провадження не зазначено відомості про складність цього кримінального провадження.

Проведення «великого обсягу слідчих дій» за цим кримінальним провадженням заперечується матеріалами досудового розслідування кримінального провадження в кількості 2 томів за яким більш ніж за 5 років проведено лише декілька слідчих дій.

Інші процесуальні дії не є слідчими, носять формальний («шаблонний») характер і не можуть бути охарактеризовані, як складні.

Відсутня будь-яка складність у досудовому розслідуванні цього кримінального провадження через «велику» кількість слідчих або процесуальних дій.

Викладене дозволяє зробити висновок, що такі ознаки кримінального провадження, як його здійснення щодо однієї особи, за одним фактом (за одним кримінальним правопорушенням), за відсутності будь-якої інформації про значний обсяг чи специфіку процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування кримінального провадження, виключають унеможливлюють оцінку цього кримінального провадження, як складного.

Що стосується поведінки учасників кримінального провадження, як важливої підстави вставлення того хто має відношення до невиправданої затримки в досудовому розслідуванні, слід зазначити наступне.

Адвокат зазначив про те, що в матеріалах досудового розслідування вказаного кримінального провадження відсутні докази того, що , отримавши у передбачений законом спосіб відомості про виклик до слідчого, ухилився від явки для проведення процесуальних дій, тобто не виконано вимоги ст. 136 КПК України. Прокурор цього не спростував.

Незважаючи на це, встановлюючи чи було умисне переховування, чи дії, не пов'язані з цим, крім зазначених у п. п. 4,7,8 ч.1 статті 138 КПК України причин, а саме: відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик - необхідно з'ясувати, що громадянин не виїхав на сезонні роботи за контрактом; не перетинав кордон у зв'язку зі зміною місця проживання, тощо.

Отже, відсутні будь-які відомості про те, що ОСОБА_4 може вважатися відповідальним за суттєві затримки в досудовому розслідуванні.

З моменту внесення відомостей до ЄРДР (12.11.2020 року) доказів вчинення будь-якого кримінального правопорушення - не зібрано, жодній особі так і не було повідомлено про підозру у вчиненні вказаного чи будь-якого іншого кримінального правопорушення.

Внесенням відомостей до ЄРДР послужили лише формальні підстави, які за час проведення досудового розслідування, незважаючи навіть на зібрання великої кількості матеріалів досудового розслідування - так і не знайшли свого підтвердження.

Не було проведено слідчих (розшукових) та процесуальних дій, результати яких б мали суттєве значення для судового розгляду, жодних доказів вчинення злочину - зібрано не було, жодній особі так і не було повідомлено про підозру.

ОСОБА_4 до цього часу перебуває в стані непевності про долю кримінального провадження проти нього. Такий стан є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до п. 75 рішення ЄСПЛ у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01) від 30.03.2004.

Разом з тим, відсутня інформація про те, що стороною обвинувачення заплановано або проводяться наразі будь-які процесуальні, слідчі дії.

Строки проведення досудового розслідування встановлені ст. 219 КПК України та залежать від часу пред'явленні особі підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України зазначено, що головним обов'язком слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженню.

Матеріали досудового розслідування кримінального провадження вказують на те, що сторона обвинувачення впродовж усього досудового розслідування, протягом більш ніж один рік, мала у своєму розпорядженні необхідні ресурси для ефективного розслідування.

З моменту внесення відомостей до ЄРДР досудове розслідування проводилося різними слідчими та прокурорами, які змінювались, у яких було достатньо ресурсів для здійснення ефективного досудового розслідування за цим кримінальним провадженням.

Інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, - особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом (п.16-1, ч. 1 ст. 3 КПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Одним із критеріїв для визначення розумності строків кримінального провадження є спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом. (ч.ч. 1, 2, 3, 5, 6 ст. 28 КПК України).

Дотримання розумних строків є основоположним завданням оперативного розслідування будь-якого злочину, закріпленим у ст. 2 КПК України, що відображає вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У рішенні ЄСПЛ «Фридлендер (Frydlender) проти Франції» зазначено, що «розумність» строку провадження по справі повинна оцінюватися в світлі обставин справи і з посиланням на наступні критерії: складність справи, дії заявника і відповідних державних органів, а також значущості спору для заявника.

Відповідно до позиції ЄСПЛ, у кримінальних справах «розумний строк», про який йдеться у ч. 1 ст. 6, може починати відлік не тільки з моменту висунення офіційного обвинувачення. Це може відбутися раніше, ніж справа потрапить до суду (справа «Девеєр проти Бельгії» від 27.02.1980 р.); з дня, коли виписано ордер на арешт; з дати, коли зацікавлену особу було офіційно повідомлено, що проти неї порушено кримінальну справу; з дати, коли було почато досудове слідство (справи «Вемхов проти ФРН» від 25.06.1968 р., «Ноймастер проти Австрії» від 27.06.1968 р., «Рингейзен проти Австрії» від 16.07.1971 р.).

Відповідно до практики ЄСПЛ обчислення строку провадження у кримінальній справі може розпочинається навіть з моменту допиту особи як свідка, якщо з протоколу допиту вбачається, що на момент допиту слідчий вже підозрював допитуваного у причетності до конкретного злочину, залежно від того, яка із зазначених подій сталася раніше, і закінчується винесенням остаточного рішення у кримінальній справі. У п. 253 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" зазначено, що "момент, з якого ст. 6 Конвенції починає застосовуватись до "кримінальних" питань, залежить від обставин справи. Провідне місце, яке займає в демократичному суспільстві право на справедливий судовий розгляд, спонукає Суд віддавати перевагу "сутнісній", а не "формальній" концепції "обвинувачення", про яке йдеться у п. 1 ст. 6 (п. 62 рішення ЄСПЛ від 18.01.2007 у справі "Шубінський проти Словенії" Subinski v. Slovenia))".

У рішенні по справі ЄСПЛ "Меріт проти України" (Merit v. Ukraine)" Суд зазначив, що стаття 13 гарантує ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі в разі порушення положень статті 6 параграфа 1 щодо розгляду справи упродовж розумного строку (див. рішення у справі "Кудла проти Польщі" [ВП], N 30210/96, з 156, ECHR 2000-XI). Суд повторює, що засіб є "ефективним", якщо він може бути використаний або для прискорення винесення судом рішення у справі, або для забезпечення заявника відповідним відшкодуванням за затримку, яка вже допущена (див. вказане вище рішення у справі "Кудла проти Польщі", параграфи 157-159).

У п. 97 рішення ЄСПЛ від 16.09.2010 у справі "Вітрук проти України" зазначено, що "в кримінальних справах "розумний строк", передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з того часу, коли особі було "пред'явлено обвинувачення", тобто, іншими словами, з моменту офіційного повідомлення заявника компетентним органом про те, що він обвинувачується у вчиненні злочину. Це визначення також застосовується до питання, чи мало місце "суттєве погіршення становища [підозрюваного]", чи ні. Щодо закінчення "відповідного строку", то в кримінальних справах період, передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, включає весь строк провадження у справі, у тому числі перегляд рішення в апеляції (п. 70 рішення ЄСПЛ у справі "Меріт проти України" (Merit v. Ukraine))".

Справу ЄСПЛ "Меріт проти України" (Merit v. Ukraine))", В ній заявник скаржився на порушення статті 6 параграфа 1 та статті 13 Конвенції щодо тривалості розгляду кримінальної справи відносно нього.

За твердженнями заявника, тривалість провадження порушила вимогу "розумного строку", закріплену статтею 6 параграфа 1 Конвенції, якою передбачено: "Кожний при вирішенні питання... щодо обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на ... розгляд упродовж розумного строку... судом..."

Суд у відповідному рішенні зазначив, що стаття 13 гарантує ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі в разі порушення положень статті 6 параграфа 1 щодо розгляду справи упродовж розумного строку (див. рішення у справі "Кудла проти Польщі" [ВП], N 30210/96, з 156, ECHR 2000-XI). Суд повторює, що засіб є "ефективним", якщо він може бути використаний або для прискорення винесення судом рішення у справі, або для забезпечення заявника відповідним відшкодуванням за затримку, яка вже допущена (див. вказане вище рішення у справі "Кудла проти Польщі", параграфи 157-159).

Згідно ч. ч. 1,2 ст. 113 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 КПК України, особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

Отже, беручи до уваги вказані обставини - вважаю, що принцип розумність дотримання строків, в рамках вказаного кримінального провадження був порушений і існують об'єктивні підстави для встановлення розумного строку для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування кримінального провадження №12015160470000222 від 16.04.2015.

Отже, беручи до уваги тривалий строк досудового розслідування, вважаю за необхідне встановити розумний строк для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для прийняття дій та процесуальних рішень в порядку закінчення досудового розслідування вказаного кримінального провадження, тобто строк в три місяці з моменту ухвалення даного рішення

Викладені вище обставини свідчать про необхідність встановлення органу досудового розслідування процесуальних строків для вчинення всіх необхідних слідчих (розшукових) дій, оскільки досудове розслідування здійснюється повільно без достатньо вагомих аргументів, статус ОСОБА_4 органом досудового розслідування так і не визначений, що може призвести до порушення прав сторони кримінального провадження.

В той же час, беручи до уваги тривалий строк досудового розслідування, слідчий суддя зважає можливим встановити розумний строк для проведення всіх процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування (в порядку ст. 114 КПК України), по кримінальному провадженню, встановивши строк в три місяці з моменту отримання органом досудового розслідування даного рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 28, 113, 114 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 діючого в інтересах ОСОБА_4 , про встановлення строку для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування (в порядку ст. 28, ст. 114 КПК України), по кримінальному провадженні № 12020160470002484, - задовольнити частково.

Встановити строк в три місяці з моменту ухвалення даного судового рішення для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування кримінального провадження №12020160470002484, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
102873489
Наступний документ
102873491
Інформація про рішення:
№ рішення: 102873490
№ справи: 521/1717/22
Дата рішення: 31.01.2022
Дата публікації: 19.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; встановлення строку ознайомлення з матеріалами кримінального провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (26.01.2022)
Дата надходження: 26.01.2022
Предмет позову: -