Іменем України
31 січня 2022 року
м. Одеса
Справа № 521/14658/20
Провадження № 2/521/318/22
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Гуревського В.К.
за секретаря - Федорової А.В.,
Учасники справи:
Позивач - ПАТ КБ «ПриватБанк»
Представник позивача - Гребенюк Олександр Сергійович
Відповідач - ОСОБА_1
розглянувши цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання дій банку протиправними, зобов'язання вчинити певні дії -
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулось з позовом Акціонерне товариство комерційного банку «ПриватБанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, до ОСОБА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , за яким просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н, який був укладений 30 липня 2011 року між ПАТ «Приват Банк» (зараз - АТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 у розмірі 38588,59 гривень та судові витрати.
ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав(-ла) Заяву № б/н від 30.07.2011 року, відповідно якого позивач надав відповідачу кредит розмір якого збільшився до 13300,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, а відповідач зобов'язався сплачувати платежі, встановлені договором.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Копії Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витягу з «Тарифів Банку».
Оскільки відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав та має заборгованість, позивач був змушений звернутися з відповідним позовом до суду та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 38588,59 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.
Відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання дій банку протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить визнати протиправними дії АТ КБ «ПриватБанк» із списання з карткового рахунку клієнта ОСОБА_1 , номер рахунку НОМЕР_1 в якості процентів та тіла кредиту за іншим договором номер рахунку НОМЕР_2 коштів у розмірі 23979,51 грн.; Визнати протиправними дії АТ КБ «ПриватБанк» із нарахування на картковий рахунок номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , боргу у сумі 30165,90 грн за іншим договором номер рахунку НОМЕР_2 ; Зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» усунути порушення та негайно зарахувати відповідну суму 2979,51 грн. на рахунок клієнта, посилаючись на таке.
Відповідно розрахунку за первісним позовом, довідки про карткові рахунки, виписки банку Первісним позивачем заявлені вимоги враховують розрахунки за картковим рахунком НОМЕР_1 відкритим 31.08.2018 року з кінцевим терміном дії до 31.07.2022 року.
Разом з тим відповідно банківській виписці, що додається до цього позову, ОСОБА_1 внесено на картковий рахунок 25685,35 грн, з яких використано на власні потреби 28.01.2019 року 568,66 грн. 28.02.2019 року 568,66 грн та 28.03.2019 року 568,52 грн, а. разом 1705,84 грн. Залишок від внесених коштів у розмірі 25685,35 грн - 1705,84 грн. 23979,51 грн Банком самостійно без розпорядження Клієнта, чи відповідного договору списано в якості погашення боргу та процентів за користування кредитом за Анкетою -Заявкою від 30.07.2011 року за іншим картковим рахунком НОМЕР_2 .
Списання коштів клієнта за картою НОМЕР_1 в рахунок інших зобов'язань є протиправним, що стало є підставою для захисту прав у судовому порядку, шляхом пред'явлення зустрічних вимог. Обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, так як задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
У правовій позиції ВС України, викладеній у Постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 285/3013/16 зазначено недопустимість списання з рахунку клієнта коштів за відсутності відповідного розпорядження, клієнта чи письмового договору: «Частиною першою статті 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка.
Відповідно до частини третьої статті 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Підстави для списання грошових коштів з рахунку визначені ст. 1071 ЦК України, відповідно до якої банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі - Інструкція від 21 січня 2004 року), кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.»
Якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника.
Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору банківського рахунку або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер, дату договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання (пункт 6.5 Інструкції від 21 січня 2004 року).
Таким чином Банком протиправно за відсутності письмової домовленості сторін, в порушення банківської інструкції списано з карткового рахунку Клієнта № НОМЕР_3 979,51 грн відсотків та боргу за користування кредитним лімітом за користування кредитною карткою № НОМЕР_2 , виданою у 30.07.2011 року, термін дії якої сплинув 31.05.2015 року.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений
З огляду на зазначене Банком безпідставно на картковий рахунок № НОМЕР_1 нараховано 30165,90 року боргу за кредитною карткою № НОМЕР_2 , виданою у 30.07.2011 року. Зазначена сума вказується у Банківській виписці, наданій АТ КБ Приватбанк у первісному позові. За Довідкою Банку про встановлені ліміти кредитний ліміт на картку клієнта на дату відкриття не встановлювався. Таким чином, за картковим рахунком № НОМЕР_1 Банк не надавав Клієнту коштів у використання. Відповідний Договір сторонами не підписувався.
Витяги з Умов надання споживчого кредиту фізичним особам та з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://pri.vatbank.ua/terms/pages/70/, які містяться в матеріалах даної справи, не визнаються ОСОБА_1 та не містять її підпису, а тому їх не можна розцінювати, як. частину договорів, укладених між сторонами у 2011 році, шляхом підписання відповідних заяв. Отже, відсутні підстави зважати, що сторони, обумовили у письмовому вигляді права та обов'язки сторін за договором, інші ніж передбачені заявою позичальника та анкетою-заявою.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах, першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має гуртуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
З урахуванням зазначеного дії Банку з безпідставного списання коштів із карткового рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_1 у загальному розмірі 23979,51 грн та зарахування боргу у загальному розмірі 30165,90 грн за іншою карткою є такими, що не відповідають вимогам закону та умовам Заявки від 2011 року, що в силу положень статті 1073 ЦК України покладає на АТ КБ «Приватбанк» обов'язок негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта.
ОСОБА_1 надала до суду заяву про застосування строку позовної давності, в якій просить керуючись ч. 3 ст. 267 ЦК України застосувати позовну давність до нарахованих позивачем 30819,89 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7768,70 грн - заборгованість за простроченими відсотками за анкетою - заявою від 30.07.2011 року, що є підставою для відмовлення у позові.
Оскільки із вказаними вимогами ОСОБА_1 не згодна у повному обсязі з причин відсутності боргу за договором заявкою б/н від 30.07.2011 року, а з урахуванням безпідставності списання Банком грошових коштів з її карткових рахунків, відкритих у цій же установі, нею заявлено зустрічні вимоги до позивача про повернення коштів.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором, оформленим Анкетою-заявкою б/н від 30.07.2011 року. Позивач зазначає, що підписавши заявку на отримання платіжної кратки відповідач приєднався в повному обсязі до Умов та Правил надання послуги на встановлення кредитного ліміту, що розміщені на офіційному сайті А Т КБ «Приватбанк» у мережі Інтернет, які разом із заявою на відкриття рахунку, анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та заявкою становлять кредитний договір між банком та клієнтом.
Позивач зазначає, що свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредитний ліміт у розмірі та на умовах, зазначених Договором.
Позивач стверджує, що у зв'язку з порушеннями зобов'язань за договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку відповідач станом на дату звернення до суду 23.06.2020 року має заборгованість в розмірі 38588,59 грн, що складається з: - 30819,89 грн - заборгованість за тілом кредиту; - 0,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту; - 30819,89 грн -заборгованість за простроченим тілом кредиту; - 0,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; - 7768,70 грн - заборгованість за простроченими відсотками, - 0,00 грн заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочення 0,00 грн -нарахована пеня 0,00 нараховано комісії.
Відповідно до пунктів 60-62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України №75 від 04.07.2018, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: 1) номер особового рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код банку, у якому відкрито рахунок, 5) код валюти; 6) суму вхідного залишку за рахунком; 7) код банку-кореспондента; 8)номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.
Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Якість долучених до позову роздрукованих банківських виписок (розмір шрифту тексту) не дозволяє ознайомитись з їх змістом без спеціальних технічних приладів (збільшувального скла).
Лист справи 51 містить посилання про те, що документ, наданий позивачем є випискою банку за Договором б/н станом на 25.06.2020 року. Разом з тим дата договору відсутня, а документ містить різні карткові рахунки у сукупності та різнобій, тобто документ не є випискою банку, складною за вимогами Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України.
У долучених до позову банківських довідках міститься посилання на те, що за договором б/н відкрито чотири карткових рахунки.
Але взаємозв'язок між анкетою-заявкою від 30.07.2011 року за номером бн та іншими картками у позові не визначений.
Відповідно Анкеті, ОСОБА_1 отримала одну кредитну картку «Універсальну» із встановленим кредитним лімітом 1500 грн (Одна тисяча п'ятсот грн), з можливістю зарахування на картку пенсійних виплат.
Таким чином, посилання позивача на те, що чотири карткових рахунки відносяться до одного договору від 30.07.2011 року є безпідставними. Жодних заяв про відкриття рахунків, що є додатковими до договору від 30.07 2011 року ОСОБА_1 не підписувала.
Належних доказів про надання ОСОБА_1 коштів чи встановлення кредитного ліміту у розмірі 30819,89 грн за будь-яким рахунком, відкритим в установі Банку позивачем не надано.
З огляду на зазначене використання її коштів з рахунків на власний розсуд є недопустима та протизаконним.
У своїй постанові від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, предметом якої був спір за позовом банківської установи про стягнення заборгованості за кредитним договором. Верховний Суд України зазначив, що відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.
Зазначене підтверджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 686/6697/16-ц.
Одночасне відкриття в одній установі банку декількох рахунків не свідчить ні про перевипуск картки, ні про відкриття додаткового рахунку до діючого кредитного договору, ні про пролонгацію договору.
Розрахунку суми боргу саме за картковим рахунком НОМЕР_2 , відкритим за анкетою-заявкою б/н від 30.07.2011 року терміном дії до 05/15 року Позивач не надав. Не надано також належних доказів про стан розрахунків за договором на 30.05.2015 року за карткою НОМЕР_2 .
Відповідно до норм ст. ст. 257, 258 ЦК України встановлено, що загальний строк позовної давності становить три роки, а позовна давність щодо вимоги про стягнення неустойки, штрафу, пені, встановлено строком в один рік.
Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою відмови у задоволенні позову.
Беручи до уваги вимоги ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За правовою позицією Верховного Суду, викладеній у Постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17 поверненню підлягає тіло кредиту, наданого банком за відповідним договором, яким не може вважатися Анкета-Заявка без зазначення строку повернення кредиту, % ставки, та інших суттєвих умов кредитного договору навіть у поєднанні з типовими правилами обслуговування чи договором приєднання, розміщеними у електронному вигляді на сайті Банку.
За правовою позицією Верховного суду України у зазначеній справі у Банку відсутні підстави для нарахування та стягнення процентної ставки, встановленої у Договорі -приєднання без власноручного підпису клієнта.
За правовою позицією ВС України розпорядження рахунком клієнта шляхом самостійного списання Банком боргу за різними картками (справа № 285/3013/16 Постанова від 11.09.2019 року) є протиправним.
За правовою позицією Верховного суду України від 28.03.2018 (справа №14-10 цс 18, постанова Верховного Суду України від 19 березня 2014 року № 6-14цс14) стягнення платежів можливе тільки в межах позовної давності, розрахованої відносно кожного платежу , враховуючи фактичні обставини справи: 1) а саме 30.05.2015 - припинення терміну договору б/н від 30.07.2011 року; 2) позивач звернувся до суду лише у 2020 році; 3) відсутність боргу за поточними діючими рахунками (випливає із змісту вимог та тексту позовної заяви).
ОСОБА_1 надала до суду додаткові пояснення у справі, де зазначила, що станом на 03.06.2021 року на адресу ОСОБА_1 відзив на зустрічну позовну заяву не надходив. У добровільному порядку не повернуто безпідставно списані кошти у розмірі 23979,51 грн. з карткового рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 ), відкритий в установі Банку 31.08.2018 року, про що АТ КБ «ПриватБанк» надав довідку додатком до первісного позову.
Кредитний ліміт на картковий рахунок НОМЕР_1 не встановлювався, про що в матеріалах справи за первісним позовом є Довідка про усі ліміти за всіма картками клієнта ОСОБА_1 .
Таким чином, картка НОМЕР_1 є дебетовою, тобто, за нею передбачено здійснення користувачем платіжних операцій з використанням платіжної картки в межах залишку коштів, які обліковуються на його рахунку (джерела права: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні // Закон України від 05.04.2001 № 2346 - III; Положення Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів// постанова Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705.
Списання коштів (ініціювання переказу) за ст. 20 ЗУ Про платіжні системи та переказ коштів в Україні можливе платником, обтяжувачем чи отримувачем (за умови договірного списання) та стягувачем у виконавчому провадженні.
За статтею 26 ЗУ Про платіжні системи та переказ коштів в Україні договірне списання передбачається сторонами у договорі, що укладений у письмовій чи електронній формі.
Відповідних умов про договірне списання коштів з карткового рахунку НОМЕР_1 , відкритого в установі банку 31.08.2018 року Клієнт не підписував та жодних доручень Банку не надавав.
До зустрічного позову ОСОБА_1 надано банківську виписку, сформовану у застосунку Приват 24 спеціалістом відділення банку (номер документу для перевірки виписки на сайті В24SS88М44FОІК9І https://privatbank.ua/check)
Усього надходжень на картку : 25 685,35грн, з яких витрачено на власні потреби:
28.01.2019516875* НОМЕР_5 . Покупка-568,66 грн
28.02.2019516875* НОМЕР_5 . Покупка-568,6 грн
28.03.2019516875* НОМЕР_5 . Покупка-568,52 грн
Разом 1759,56 грн.
Залишок власних коштів у розмірі 25685,35 - 1759,56 = 23 925,79 грн. списано Банком без відповідного доручення Клієнта. Списані кошти самостійно зараховані банком в якості погашення боргу за договором від 30.07.2011 р.
Термін дії картки, а, отже, і договору від 30.07.2011 року сплинув відповідно Довідки Банку 05/2015 року, тобто, в останній день 05 місяця 2015 року.
До того ж, заявкою про відкриття рахунку від 30.07.2015 року Клієнт не надавав згоди чи можливості Банку самостійно (автоматично) списувати кошти з рахунків, відкритих у майбутньому, після спливу терміну дії картки від 30.07.2011 року.
Після спливу терміну дії картки використання такої використання картки (її реквізитів) забороняється. По закінченню строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії), за зверненням клієнта до банку згідно діючим тарифам. Перевипуск картки на новий строк здійснюється при дотриманні клієнтом умов обслуговування картки, передбачених договором.
З матеріалів справи (довідка банку про карткові рахунки) вбачається, що після травня 2015 року картка Клієнта не перевипускалась. А у жовтні 2015 року - відкрита карта для отримання пенсій НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ) - номер документу для перевірки К7RFАN76Е7J9VСВL https://privatbank.ua/check.
У своїй постанові від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, предметом якої був спір за позовом банківської установи про стягнення заборгованості за кредитним договором, Верховний Суд України зазначив, що відповідно до правил користуванню платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.
Зазначене підтверджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 686/6697/16-ц.
Виходячи з наведеного, зобов'язання ОСОБА_1 повернути кошти за договором б/н від 30.07.2011 року настали у червні 2015 року по закінченню строку дії видано картки. Факт отримання відповідачем нової картки через рік - пенсійної у жовтні 2015 року та дебіторської - у серпні 2018 року не свідчить про перевипуск картки та автоматичну пролонгацію відносин за заявою від 30.07.2011 року, на яку посилається банк у позові.
Отже, суми до стягнення, нараховані Банком поза строком дії першої картки (з червня 2015року), не охоплюються положеннями підписаної Клієнтом анкети-заяві на відкриття карткового рахунку та довідкою про умови кредитного ліміту від 30.07.2011 року, а отже такі кошти не можуть бути стягнуті з Клієнта, як кредитні зобов'язання саме за цим договором.
Таким чином, дії Банку є протиправними, такими, що суперечать та не відповідають діючому законодавству чи домовленості сторін.
02.02.2021 року про застосування строків позовної давності щодо вимог банку про стягнення заборгованості (тіла, пені, комісії та штрафів) за договором заявкою від 30.07.2011 року ОСОБА_1 подано, а судом зареєстровано заяву за Вх -4158/2.
Враховуючи викладене, наполягає на вимогах зустрічного позову та просить відмовити Банку у задоволенні первісного позову у повному обсязі.
Представник АТ КБ «ПриватБанк» надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягав у повному обсязі.
ОСОБА_1 надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у звдоволені позову просила відмовити, та зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» необхідно відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання дій банку протиправними, зобов'язання вчинити певні дії підлягає задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав(-ла) Заяву № б/н від 30.07.2011 року, відповідно якого позивач надав відповідачу кредит розмір якого збільшився до 13300,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, а відповідач зобов'язався сплачувати платежі, встановлені договором.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Копії Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витягу з «Тарифів Банку».
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Позичальник станом на 23 червня 2020 року має заборгованість - 38588,59 грн, що складається з: - 30819,89 грн - заборгованість за тілом кредита; - 0,00 грн -заборгованість за поточним тілом кредита; - 30819,89 грн -заборгованість за простроченим тілом кредита; - 0,00 грн- заборгованість за нарахованими відсотками; - 7768,70 грн - заборгованість за простроченими відсотками, - 0,00 грн заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочення 0,00 грн -нарахована пеня 0,00 нараховано комісії.
Відповідно розрахунку за первісним позовом, довідки про карткові рахунки, виписки банку Первісним позивачем заявлені вимоги враховують розрахунки за картковим рахунком НОМЕР_1 відкритим 31.08.2018 року з кінцевим терміном дії до 31.07.2022 року.
Разом з тим відповідно банківській виписці, що додається до цього позову, ОСОБА_1 внесено на картковий рахунок 25685,35 грн, з яких використано на власні потреби 28.01.2019 року 568,66 грн. 28.02.2019 року 568,66 грн та 28.03.2019 року 568,52 грн, а. разом 1705,84 грн. Залишок від внесених коштів у розмірі 25685,35 грн - 1705,84 грн. 23979,51 грн Банком самостійно без розпорядження Клієнта, чи відповідного договору списано в якості погашення боргу та процентів за користування кредитом за Анкетою -Заявкою від 30.07.2011 року за іншим картковим рахунком НОМЕР_2 .
Списання коштів клієнта за картою НОМЕР_1 в рахунок інших зобов'язань є протиправним, що стало є підставою для захисту прав у судовому порядку, шляхом пред'явлення зустрічних вимог. Обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, так як задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
У правовій позиції ВС України, викладеній у Постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 285/3013/16 зазначено недопустимість списання з рахунку клієнта коштів за відсутності відповідного розпорядження, клієнта чи письмового договору: «Частною першою статті 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка.
Відповідно до частини третьої статті 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Підстави для списання грошових коштів з рахунку визначені ст. 1071 ЦК України, відповідно до якої банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі - Інструкція від 21 січня 2004 року), кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції».
Якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника.
Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору банківського рахунку або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер, дату договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання (пункт 6.5 Інструкції від 21 січня 2004 року).
Таким чином Банком протиправно за відсутності письмової домовленості сторін, в порушення банківської інструкції списано з карткового рахунку Клієнта № НОМЕР_3 979,51 грн відсотків та боргу за користування кредитним лімітом за користування кредитною карткою № НОМЕР_2 , виданою у 30.07.2011 року, термін дії якої сплинув 31.05.2015 року.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
З огляду на зазначене Банком безпідставно на картковий рахунок № НОМЕР_1 нараховано 30165,90 року боргу за кредитною карткою № НОМЕР_2 , виданою у 30.07.2011 року. Зазначена сума вказується у Банківській виписці, наданій АТ КБ Приватбанк у первісному позові. За Довідкою Банку про встановлені ліміти кредитний ліміт на картку клієнта на дату відкриття не встановлювався. Таким чином, за картковим рахунком № НОМЕР_1 Банк не надавав Клієнту коштів у використання. Відповідний Договір сторонами не підписувався.
Витяги з Умов надання споживчого кредиту фізичним особам та з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://pri.vatbank.ua/terms/pages/70/, які містяться в матеріалах даної справи, не визнаються ОСОБА_1 та не містять її підпису, а тому їх не можна розцінювати, як. частину договорів, укладених між сторонами у 2011 році, шляхом підписання відповідних заяв. Отже, відсутні підстави зважати, що сторони, обумовили у письмовому вигляді права та обов'язки сторін за договором, інші ніж передбачені заявою позичальника та анкетою-заявою.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах, першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має гуртуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
З урахуванням зазначеного дії Банку з безпідставного списання коштів із карткового рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_1 у загальному розмірі 23979,51 грн та зарахування боргу у загальному розмірі 30165,90 грн за іншою карткою є такими, що не відповідають вимогам закону та умовам Заявки від 2011 року, що в силу положень статті 1073 ЦК України покладає на АТ КБ «Приватбанк» обов'язок негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта.
У добровільному порядку не повернуто безпідставно списані кошти у розмірі 23979,51 грн. з карткового рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 ), відкритий в установі Банку 31.08.2018 року, про що АТ КБ «ПриватБанк» надав довідку додатком до первісного позову.
Кредитний ліміт на картковий рахунок НОМЕР_1 не встановлювався, про що в матеріалах справи за первісним позовом є Довідка про усі ліміти за всіма картками клієнта ОСОБА_1 .
Таким чином, картка НОМЕР_1 є дебетовою, тобто, за нею передбачено здійснення користувачем платіжних операцій з використанням платіжної картки в межах залишку коштів, які обліковуються на його рахунку (джерела права: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні // Закон України від 05.04.2001 № 2346 - III; Положення Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів// постанова Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705.
Списання коштів (ініціювання переказу) за ст. 20 ЗУ Про платіжні системи та переказ коштів в Україні можливе платником, обтяжувачем чи отримувачем (за умови договірного списання) та стягувачем у виконавчому провадженні.
За статтею 26 ЗУ Про платіжні системи та переказ коштів в Україні договірне списання передбачається сторонами у договорі, що укладений у письмовій чи електронній формі.
Відповідних умов про договірне списання коштів з карткового рахунку НОМЕР_1 , відкритого в установі банку 31.08.2018 року Клієнт не підписував та жодних доручень Банку не надавав.
До зустрічного позову ОСОБА_1 надано банківську виписку, сформовану у застосунку Приват 24 спеціалістом відділення банку (номер документу для перевірки виписки на сайті В24SS88М44FОІК9І https://privatbank.ua/check)
Усього надходжень на картку : 25 685,35грн, з яких витрачено на власні потреби:
28.01.2019516875* НОМЕР_5 . Покупка-568,66 грн
28.02.2019516875* НОМЕР_5 . Покупка-568,6 грн.
28.03.2019516875 НОМЕР_5 . Покупка-568,52 грн
Разом 1759,56 грн.
Залишок власних коштів у розмірі 25685,35 - 1759,56 = 23 925,79 грн. списано Банком без відповідного доручення Клієнта. Списані кошти самостійно зараховані банком в якості погашення боргу за договором від 30.07.2011 р.
Термін дії картки, а, отже, і договору від 30.07.2011 року сплинув відповідно Довідки Банку 05/2015 року, тобто, в останній день 05 місяця 2015 року.
До того ж, заявкою про відкриття рахунку від 30.07.2015 року Клієнт не надавав згоди чи можливості Банку самостійно (автоматично) списувати кошти з рахунків, відкритих у майбутньому, після спливу терміну дії картки від 30.07.2011 року.
Після спливу терміну дії картки використання такої використання картки (її реквізитів) забороняється. По закінченню строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії), за зверненням клієнта до банку згідно діючим тарифам. Перевипуск картки на новий строк здійснюється при дотриманні клієнтом умов обслуговування картки, передбачених договором.
З матеріалів справи (довідка банку про карткові рахунки) вбачається, що після травня 2015 року картка Клієнта не перевипускалась. А у жовтні 2015 року - відкрита карта для отримання пенсій НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ) - номер документу для перевірки К7RFАN76Е7J9VСВL https://privatbank.ua/check.
У своїй постанові від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, предметом якої був спір за позовом банківської установи про стягнення заборгованості за кредитним договором, Верховний Суд України зазначив, що відповідно до правил користуванню платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.
Зазначене підтверджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 686/6697/16-ц.
Виходячи з наведеного, зобов'язання ОСОБА_1 повернути кошти за договором б/н від 30.07.2011 року настали у червні 2015 року по закінченню строку дії видано картки. Факт отримання відповідачем нової картки через рік - пенсійної у жовтні 2015 року та дебіторської - у серпні 2018 року не свідчить про перевипуск картки та автоматичну пролонгацію відносин за заявою від 30.07.2011 року, на яку посилається банк у позові.
Отже, суми до стягнення, нараховані Банком поза строком дії першої картки (з червня 2015року), не охоплюються положеннями підписаної Клієнтом анкети-заяві на відкриття карткового рахунку та довідкою про умови кредитного ліміту від 30.07.2011 року, а отже такі кошти не можуть бути стягнуті з Клієнта, як кредитні зобов'язання саме за цим договором.
Таким чином, дії Банку є протиправними, такими, що суперечать та не відповідають діючому законодавству чи домовленості сторін.
За викладених обставин суд має відмовити у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк», а зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання дій банку протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 16, 525, 526, 530, 610, 611, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 263 - 265, 268, 272, 279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, СУД -
У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання дій банку протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії АТ КБ «ПриватБанк» із списання з карткового рахунку клієнта ОСОБА_1 , номер рахунку НОМЕР_1 в якості процентів та тіла кредиту за іншим договором номер рахунку НОМЕР_2 коштів у розмірі 23979,51 грн.
Визнати протиправними дії АТ КБ «ПриватБанк» із нарахування на картковий рахунок номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , боргу у сумі 30165,90 грн за іншим договором номер рахунку НОМЕР_2 .
Зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» усунути порушення та зарахувати відповідну суму 2979,51 грн. на рахунок клієнта.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду у повному обсязі складено 31 січня 2022 року.
СУДДЯ В.К.Гуревський