Справа №487/2341/20
Провадження №1-кс/487/174/22
18.01.2022 року м.Миколаїв
Слічий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , його представника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_5 від 09.11.2021 про закриття кримінального провадження №62020150000000268 від 12.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України,-
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просив поновити строк подачі скарги; скасувати постанову старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_5 від 09.11.2021 про закриття кримінального провадження №62020150000000268 від 12.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.
В обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначив, що оскаржувана ним постанова прийнята слідчим з порушенням вимог КПК України, її зміст не відповідає ст. 110 КПК України. Так, на його думку, слідчим не витребувані та не долучені до матеріалів кримінального провадження копії постанов про призначення осіб прокурорами у кримінальному провадженні №12-18150030001419, посадові інструкції, накази про призначення на посаду, не здійснено тимчасовий доступ до матеріалів вказаного кримінального провадження та до Реєстру досудових розслідувань щодо встановлення строків досудового слідства кримінального провадження №12018150030001419. Не надано оцінки ухвалам слідчого судді щодо скасування підозри ОСОБА_3 та відводів прокурорів; не встановлені та не допитані інші учасники слідчих дій, які брали участь при затриманні ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , щодо законності та наявності підстав затримання останніх.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник - адвокат ОСОБА_4 підтримали доводи, викладені у скарзі, просили її задовольнити.
Слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_9 в судовому засіданні 02.12.2021 заперечував проти задволення скарги.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження №62020150000000268 від 12.03.2020 за ч. 3 ст. 365 КК України, слідчий суддя дійшов наступного.
У скарзі ОСОБА_3 порушує питання про поновлення строку для подачі вказаної скарги.
Відповідно до ст. 113 КПК України будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду (ч. 1 ст. 117 КПК).
Згідно з ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
З матеріалів скарги та кримінального провадження неможливо достовірно встановити, коли саме ОСОБА_3 отримав постанову слідчого про закриття кримінального провадження, при цьому ОСОБА_3 стверджує, що копію оскаржуваної постанови отримав 21.11.2021 звичайним листом, після цього, 25.11.2021, протягом строку, визначеного ст. 304 КПК України, звернувся до слідчого судді зі скаргою. Матеріалами кримінального провадження таке твердження ОСОБА_3 не спростоване.
У таких випадках за відсутності чітких документальних підтверджень пропуску встановленого строку слідчим суддям доцільно розглядати скарги на постанови про закриття кримінального провадження по суті й уникати визначення моменту початку перебігу строку оскарження датою винесення постанови (Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування).
Таким чином, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_3 не пропустив строк на звернення до суду зі скаргою.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Так, згідно з вимогами ч.2 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку і забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ч. 2 ст. 91 КПК).
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до п.2 ч. 1ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Отже, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності.
За змістом ст. 110 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ньому має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту прав та відповіді на усі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу. Мотивувальна частина постанови про закриття кримінального провадження повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви такого рішення, їх обґрунтування з посиланням на положення цього Кодексу.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен на підставі пояснень заявника, слідчого (прокурора) та матеріалів кримінального провадження встановити, чи вжив слідчий всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження як обставин, зазначених в заяві про скоєння кримінального правопорушення, так і обставин, встановлених ним в кримінальному провадженні, і чи маються передбачені ст.284 КПК України підстави для його закриття.
Судом встановлено, що 12.03.2020 було зареєстроване кримінальне провадження №62020150000000268 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 365 КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: ухвалою слідчого судді від 05.03.2020 зобов'язано внести відомості за заявою ОСОБА_3 щодо можливих неправомірних дій прокурора ОСОБА_10 та слідчого ОСОБА_11 під час досудового розслідування КП №12018150030001419 (т. 1 а.с. 5).
Відповідно до ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 05.03.2020 зобов'язано уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості за заявою ОСОБА_3 від 12.02.2020 про вчинення кримінального правопорушення та розпочати розслідування (т. 2 а.с.17, 18). Зі змісту ухвали також встановлено, що ОСОБА_3 подав до ТУ ДБР у м. Миколаєві 12.02.2020 заяву про вчинення злочину, яка зареєстрована за вх. №552-ПЗ від 24.02.2020. ОСОБА_3 в даній заяві зазначає, що прокурор ОСОБА_10 та слідчий ОСОБА_11 вчинили злочинні дії, які мають ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365 та ч. 2 ст. 372 КК України.
Постановою слідчого від 04.11.20201 було змінено попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 2 ст. 365 КК України на ч. 3 ст. 365 КК україни.
Постановою старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Миколаєві) ТУ ДБР у м. Миколаєві ОСОБА_5 кримінальне провадження №62020150000000268 було закрито із встановленням відсутності у діях слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_11 та прокурорів органів прокуратури Миколївської області ОСОБА_12 і ОСОБА_10 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.
У постанові про закриття кримінального провадження слідчий послався на те, що під час досудового розслідування перевіряються викладені у заяві ОСОБА_3 відомості щодо вчинення прокурорами ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та слідчим ОСОБА_11 неправомірних дій під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018150030001419. Відповідно до заяви ОСОБА_3 попередньо було встановлено, що перевищення прокурорами і слідчим влади і службових повноважень полягало у грубому порушенні ними норм кримінального процесуального законодавства під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018150030001419, що потягло для ОСОБА_3 тяжкі наслідки.
Проте, в матеріалах кримінального провадження №62020150000000268 від 12.03.2020 року відсутня заява ОСОБА_3 про злочин від 12.02.2020 за вх. №552-ПЗ від 24.02.2020, з якою ОСОБА_3 звернувся до ТУ ДБР У м. Миколаєві, а за такого не зрозуміло, які обставини підлягають з'ясуванню у вказаному кримінальному провадженні, за відсутності такої заяви в матеріалах провадження взагалі неможна казати про всебічне, повне та неупереджене дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань.
Матеріали кримінального провадження, які налічують 4 т., містять лише численні скарги ОСОБА_3 до різних державних органів і посадових осіб, а також заяви про вчинення кримінального правопорушення від інших осіб, зокрема ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_13 , ОСОБА_6 (т. 3 а.с. 2-32), які, за повідомленням слідчого, підлягають долученню до матеріалів кримінального провадження №42019150000000052 від 30.08.2019.
За відсутності у матеріалах кримінального провадження заяви ОСОБА_3 про злочин, слідчий суддя не може перевірити, чи вживались органом досудового розслідування всі необхідні заходи для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування, чи проведені всі слідчи дії, спрямовані на встановлення істини у справі, перевірити обґрунтованість висновків, які містяться в постанові, щодо обставин, які повинні бути встановлені слідчим.
На підставі наведеного, слідчий суддя вважає, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню, а скарга ОСОБА_3 - задоволенню.
Керуючись ст. ст. 303-307, 309 КПК України,-
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Скасувати постанову старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_5 від 09.11.2021 про закриття кримінального провадження №62020150000000268 від 12.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошений 21.01.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_1