Справа № 474/893/21
Провадження № 2/474/44/22
Іменем України
(заочне)
31.01.22 року смт. Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Сокола Ф.Г.
за участю секретаря судового засідання Тодосьєвої А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, -
встановив:
03.11.2021р. Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (далі - позивач), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з останнього заподіяну матеріальну шкоду в сумі 3 000 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтувало тим, що 16.03.2019р. відповідач здійснював обрізку дерев по АДРЕСА_1 . Внаслідок виконання дій з обрізки дерев в охоронній зоні, дерево впало на повітряну лінію електромережі та пошкодило провід на ПЛ - 10 кВ Ф-028 ПС - 35/10 кВ в прольотах опор №37-38. За зазначених обставин позивачу було завдано збитків у розмірі 6 159 грн. 67 коп.
Представниці позивача Татаркіна М.К. та Галюк Л.В. в судові засідання, призначені на 01.12.2021р., 15.12.2021р. та 31.01.2022р., не з'явилися, хоча належним чином, в порядку визначеному ст.ст. 128-131 ЦПК України, повідомлені про час, дату та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомили.
Водночас 28.01.2022р. представниця позивача Галюк Л.В. звернулася до суду із заявою, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглядати справу за її відсутності, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судові засідання, призначенні на 01.12.2021р., 15.12.2021р. та 31.01.2022р., не з'явився, хоча належним чином, в порядку визначеному ст.ст. 128-131 ЦПК України, повідомлений про час, дату та місце судового розгляду шляхом направлення поштовим зв'язком судових повісток за адресою реєстрації місця проживання, а також через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача в судові засідання. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, а також не подав до суду відзив на позовну заяву та заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
31.01.2022р. судом, в порядку визначеному ст.ст. 280, 281 ЦПК України, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі сторін за наявними у справі доказами.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2019р. відповідач здійснював обрізку дерев по АДРЕСА_1 . Внаслідок виконання дій з обрізки дерев в охоронній зоні, дерево впало на повітряну лінію електромережі та пошкодило провід на ПЛ-10 кВ Ф-028 ПС-35/10 кВ в прольотах опор №№ 37-38, в зв'язку з чим позивачу було завдано збитків у розмірі 6 159 грн. 67 коп.
16.03.2019р. представник позивача звернувся із заявою на адресу начальника Врадіївського ВП ГУНП в Миколаївській області, в якій просив встановити винних осіб для відшкодування збитків стосовно обірваних проводів в результаті зпилювання в охоронній зоні ПЛ-10 кВ Ф-028 на ділянці опор №№37-38. Заяву зареєстровано в журналі обліку заяв і повідомлень Врадіївського ВП ГУНП в Миколаївській області за №434 від 16.03.2019р.
На вищезазначену заяву було надано відповідь, в якій зазначено, що дії відповідача не мають ознак кримінального та адміністративного правопорушення, та рекомендовано з метою відшкодування збитків завданих позивачу звернутися до суду.
Наявність шкоди завданої відповідачем підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за 22.03.2019р., яким зафіксовано пошкодження проводу на ПЛ -10 кВ, Ф-028 ПС-35/10 кВ в прогоні опор № 37-38.
Сума витрат АТ "Миколаївобленерго" на відновлення пошкодженого об'єкту (придбання матеріалів і вартість відновлювальних робіт), підтверджуються письмовим кошторисним розрахунком на виконання робіт (надання послуг) на відновлення електромереж після пошкодження на ПЛ-10 кВ.
Вартість понесених позивачем витрат на відновлення пошкоджених ліній електропередач згідно із вказаним кошторисом відповідачем не спростовувалась.
Протиправність дій відповідача підтверджуються, тим що матеріали справи не містять відомостей про отримання відповідачем дозволу на проведення робіт із зрізання дерев у межах проходження повітряної лінії, розташованої по АДРЕСА_1 .
Відповідно до заяви відповідача від 16.05.2019р. яка адресована на ім'я позивача, в якій зазначено, що він 16.03.2019р. проводив обрізку дерев в охоронній зоні ПЛ-10 кВ Ф-028 на ділянці опор №№37-38, в результаті чого, обірвалися проводи. Сума завданих ним збитків складає 6 159 грн. 67 коп., вину він визнає повністю, та зобов'язується сплатити завдані збитки. В зв'язку з тим, що він не працює, просить розстрочити вказану вище суму збитків терміном на три місяці.
На підставі вищезазначеної заяви відповідача, в той же день, а саме 16.05.2019р. між ним та позивачем було укладено угоду про відшкодування шкоди, спричиненої майну позивача, та згідно якої вбачається, що відповідач зобов'язується відшкодувати всі витрати, пов'язані з відновленням пошкодженого проводу у розмірі 6 159 грн. 67 коп., шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача за наступним графіком: 2 053 грн. 22 коп. сплатити в строк до 01.06.2019р., 2 053 грн. 22 коп. сплатити в строк до 01.07.2019р. та 2 053 грн. сплатити в строк до 01.08.2019р.
Відповідно до квитанції №TS204640 від 03.06.2019р. відповідач сплатив позивачу відшкодування шкоди в розмірі 2 159 грн. 67 коп.
За місцем проживання відповідача, позивачем були скеровані письмові вимоги за вих. № 01/20-2240 від 11.12.2019р. та за вих. № 01/20-3535 від 30.12.2020р., щодо відшкодування підприємству відповідачем спричиненої шкоди в добровільному порядку.
Як вбачається з меморіального ордеру №@2PL807281 від 12.01.2021р., відповідач сплатив позивачу шкоду в розмірі 1 000 грн. 00 коп.
Встановивши вказані обставини суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну відповідальність.
Пунктом 1 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 209 від 04.03.1997р., (далі - Правила) визначено, що вони запроваджуються з метою забезпечення збереження електричних мереж, створення належних умов їх експлуатації та запобігання нещасним випадкам від впливу електричного струму і використовуються у разі проектування, будівництва та експлуатації електричних мереж, а також під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж.
Відповідно до п.п 5, 9, 10, 12 Правил охоронні зони електричних мереж встановлюються уздовж повітряних ліній електропередачі - у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на відстань 15 метрів для повітряних ліній напругою 35 кВ.
У межах охоронних зон повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв без письмової згоди енергопідприємств, у віданні яких перебувають ці мережі, а також без присутності їх представника забороняється: будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, знесення будівель і споруд; здійснення усіх видів гірничих, вантажно-розвантажувальних, землечерпальних, підривних, меліоративних, днопоглиблювальних робіт, вирубання дерев, розташування польових станів, загонів для худоби, установлення дротяного загородження, шпалер для виноградників і садів, а також поливання сільськогосподарських культур; проїзд в охоронних зонах повітряних ліній електропередачі машин, механізмів загальною висотою з вантажем або без нього від поверхні дороги понад 4,5 метра; виконання земляних робіт на глибині понад 0,3 метра, а на орних землях - на глибині понад 0,45 метра, а також розрівнювання грунту (в охоронних зонах підземних кабельних ліній електропередачі); риболовля, збирання рослин, влаштування водопою, заготівля льоду (в охоронних зонах підводних кабельних ліній електропередачі).
Роботи в охоронних зонах виконуються відповідно до Умов проведення робіт у межах охоронних зон електричних мереж згідно з додатком до цих Правил.
Енергопідприємства для забезпечення збереження електричних мереж видають дозвіл на виконання робіт в охоронних зонах у разі подання заявки не пізніше ніж за 10 діб до початку робіт за умови дотримання зазначених вище умов.
Згідно п. 3 Умов проведення робіт у межах охоронних зон електричних мереж підприємства, установи, організації, окремі громадяни, що мають намір виконувати роботи у межах охоронних зон електричних мереж, повинні не пізніше як за три доби повідомити про це енергопідприємство за умови своєчасного одержання письмового дозволу від нього на виконання цих робіт за формами, наведеними у додатках № 1, 2 до цих Умов.
Дозвіл складається у двох примірниках. До нього, за необхідності, додається план із зазначенням розміщення та глибини залягання кабельних ліній електропередачі, складений згідно з актом уточнення їх трас за формою, наведеною в додатку № 3 до цих Умов.
Частинами 1 та 2 ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому суд враховує позиції ЄСПЛ щодо аргументації судових рішень, закріплені, зокрема в п. 42 рішення "Бендерський проти України" від 15.11.2007р., в якому наголошується, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають достатньою мірою висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись, виходячи з обставин кожної справи (рішення ''Руїз Торійа проти Іспанії'' від 09.12.1994р.). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (рішення "Артіко проти Італії'' від 13.05.1980р.). Право може вважатися ефективним, тільки, якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (п. 33 рішення від 21.03.2000р. у справі "Дюлоранс проти Франції''; п. п. 32-35 рішення від 07.03.2006р. у справі "Донадзе проти Грузії").
Таким чином, суд констатує, що відповідач не подав до суду докази, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили б про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість за вчинену протиправну дію.
Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про відшкодування шкоди є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами та не спростованими у встановленому процесуальним законом порядку відповідачем належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки збитки, заподіяні відповідачем, до теперішнього часу у добровільному порядку не відшкодовані.
На підставі вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 270 грн. 00 коп., понесені позивачем при подачі позову до суду, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (р/р НОМЕР_2 , Миколаївське РУ АТ КБ "ПриватБанк", МФО 326610, ЄДРПОУ 26132242) заподіяну матеріальну шкоду в сумі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (р/р НОМЕР_2 , Миколаївське РУ АТ КБ "ПриватБанк", МФО 326610, ЄДРПОУ 26132242) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано "31" січня 2022 року.
Суддя Ф.Г. Сокол