Справа № 473/2311/21
іменем України
"31" січня 2022 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання - Ніколаєнко Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання незаконним, скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, -
24.06.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача Дорошівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, який потрібен для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 племінниці ОСОБА_3 .
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що вона є спадкоємицею за законом третьої черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 племінниці ОСОБА_3 , до складу спадщини входить право на земельну частку (пай) у землі, що перебуває в колективній власності КСП «Заповіт Ілліча» належний матері спадкодавця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після якої прийняла ОСОБА_3 , але не оформилась в спадкових правах. Вона в шестимісячний строк в державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 не зверталася, причиною пропуску строку вказує стан здоров'я, а саме отримання у вересні 2018 року травми від падіння наслідком чого став компресивний перелом хребців з збереженим больовим синдромом, що перешкоджало пересуванню з метою обмеження навантаження.
Посилаючись на вимоги статті 1270 ЦК України, позивач просила позов задовольнити.
Ухвалою судді Вознесенського міськрайонного суду від 25.06.2021 року (а.с. 22) було відкрито провадження по справі та визначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 27.07.2021 року (а.с. 88) було проведено заміну неналежного відповідача Дорошівську сільську раду Вознесенського району Миколаївської області на належного відповідача - ОСОБА_2 .
01.10.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом (а.с. 96-98) до відповідача ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Нехимчук К.Б. про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 01.07.2020 року приватним нотаріусом за реєстраційним номером 482 ОСОБА_2 , як спадкоємцю за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 04.10.2021 року (а.с. 95) вказана цивільна справа була об'єднана з цивільною справою за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12.01.2022 року (а.с. 201) підготовче судове засідання по цивільній справі було закрито.
В судовому засіданні позивач та представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 - підтримали позовні вимоги.
Відповідач та представник відповідача - ОСОБА_6 - в судовому засіданні позов не визнали.
Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , дослідивши матеріали справи, на підставі встановлених обставин справи та оцінених судом доказів, суд приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с. 49), яка не склала заповідального розпорядження (заповіту) (а.с. 36).
Спадкоємцями за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 є її тітка - позивач по справі ОСОБА_1 (спадкоємець за законом третьої черги) та відповідач по справі - двоюрідний брат ОСОБА_2 (спадкоємець за законом п'ятої черги).
До складу спадщини входить:
-право на земельну частку (пай) у землі, що перебуває в колективній власності КСП «Заповіт Ілліча» належний матері спадкодавця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після якої прийняла ОСОБА_3 , але не оформилась в спадкових правах (а.с. 8);
-земельна ділянка площею 9,49 га, що розташована в межах території Щербанівської сільської ради Вознесенського району з цільовим призначенням ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( а.с.66).
Спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведена 02.03.2020 року приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Нехимчук К.Б. (а.с. 37, 45-85) та видано 01.07.2020 року свідоцтво про право на спадщину за законом на один об'єкт спадщини - земельну ділянку - за реєстраційним номером 482 ОСОБА_2 , як спадкоємцю за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , що прийняв спадщину.
24.06.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а 01.10.2021 року з позовом про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом.
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до частини першою статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з положеннями статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач ОСОБА_1 вказує стан здоров'я, а саме отримання у вересні 2018 року травми від падіння наслідком чого став компресивний перелом хребців з збереженим больовим синдромом, що перешкоджав пересуванню з метою обмеження навантаження.
Юридичне значення для вирішення спору мають причини пропуску позивачем строку звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, що мали місце з 15.10.2018 року по 15.04.2019 року.
Із виписки медичної карти стаціонарного хворого (а.с. 5) на ім'я позивача та даних цієї медичної карти (а.с. 172-196) слідує, що позивач перебувала на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні міської лікарні швидкої медичної допомоги (м. Миколаїв) з 28.12.2018 року по 28.01.2019 року у зв'язку з компресійним зламом тіла хребців з вираженим больовим синдромом, перенесла дві операції, післяопераційний період протікав гладко і виписний пацієнт був з лікувальними та трудовими рекомендаціями: спостереження невропатолога за місцем проживання та обмеження фізичного навантаження.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які є родичами позивача, надали суду пояснення щодо періодичного надання ними допомоги позивачу у влаштуванні побуту (закупка продуктів, медикаментів) та в транспортуванні до медичного закладу у 2021 році, але із їх показів також слідує, що позивач постійно проживала сама, тобто, на думку суду, вона була необмежена у своїх діях за місцем проживання, в тому числі з можливістю вчинити дії щодо прийняття спадщини шляхом надіслання заяви поштовою кореспонденцією до нотаріуса за місцем відкриття спадщини або отримати допомогу від родичів у разі необхідності особистого відвідування нотаріальної контори.
Інших доказів стосовно перебування позивача на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні з приводу даного захворювання, звертання до лікарів чи лікувальних установ після виписки 28.01.2019 року з лікарні суду не надано, а тому суд виходить із того, що причини, на які посилалась позивач, як на підставу для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини, не можуть бути визнані поважними, оскільки наведені обставини не є об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення цих дій, а відтак суд також з урахуванням значного часового проміжку (2 роки 2 місяці) між закінченням строку прийняття спадщини (15.04.2019 року) та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (24.06.2021 року) приходить до висновку: якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.
Відповідно до ст. 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом. Згідно з роз'яснень, викладених у п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо. Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним лише за рішенням суду.
З урахуванням викладеного, права позивача як спадкоємця, який не прийняв спадщину не можуть бути порушені у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину на ім'я іншого спадкоємця, що прийняв спадщину - ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання незаконним, скасування свідоцтва про право на спадщину за законом - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Миколаївський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Суддя: О.Є. Старжинська