Справа № 473/4865/21
іменем України
"31" січня 2022 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Ротар М.М.
за участю секретаря судового засідання Лукіянчиної Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залі суду в місті Вознесенську Миколаївської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок
встановив
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням виконавчого комітету Трикратівської сільської ради №33 від 26.08.2009 року "Про оформлення права власності на нерухоме майно" йому було надано право на оформлення права власності на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 . Також в позові зазначено, що будучи членом радгоспу, він виплатив вартість будинку в сумі 10000000 крб (десять мільйонів крб), згідно квитанції до приходного касового ордеру №186 від 13.09.1995 року, що підтверджується довідкою ЗСГАТ "Актово" №93 від 14.11.2005 року.
Однак йому було відмовлено в державній реєстрації права власності у зв'язку із суперечностями між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.
Таким чином, він позбавлений можливості у встановленому законом порядку оформити правовстановлюючі документи на вказаний житловий будинок, тому вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, відповідно до якої позовні вимоги визнав повністю та не заперечував щодо їх задоволення.
Дослідивши матеріали справи та заяви сторін, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Трикратівської сільської ради №33 від 26.08.2009 року "Про оформлення права власності на нерухоме майно" позивачу ОСОБА_1 було надано право на оформлення права власності на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки ЗСГАТ "Актово" №93 від 14.11.2005 року, позивач повністю сплатив вартість будинку в сумі 10000000 крб (десять мільйонів крб), згідно квитанції до приходного касового ордеру №186 від 13.09.1995 року. Таким чином, позивач повністю розрахувався за даний будинок.
Однак при зверненні до державного реєстратора з метою реєстрації права власності на будинок, позивачу було відмовлено у зв'язку із суперечностями між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно. Так, було виявлено, що право власності на вищевказаний будинок вже зареєстровано в КП "Вознесенське МБТІ" за радгоспом ім. Докучаєва на підставі реєстраційного посвідчення, виданого згідно із рішенням Виконкому Вознесенської районної ради № 159 від 29.11.1989 року.
Правонаступником СПСО ім. Докучаєва є ЗАТ «Актово», відповідно до довідки №93 від 04.11.2005 року. Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань діяльність ЗАТ «Актово» припинена 06.11.2007 року.
Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ст.ст.13, 41, 47 Конституції України кожному гарантується реалізація права власності і його захист та непорушність. Кожен має право на житло.
Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Стаття 392 ЦК України надає власнику майна право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Положенням ч.4 ст.206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланнями на визнання позову сторонами без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
З огляду на викладене та враховуючи визнання відповідачем пред'явленого позову, яке не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про визнання право власності на житловий будинок за позивачем є такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.4, 200, 206, 263-265, 273 ЦПК України, суд
ухвалив
позов ОСОБА_1 до Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок , задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя М.М. Ротар