Справа № 455/976/21
Провадження № 3/455/4/2022
Іменем України
26 січня 2022 року м.Старий Самбір
Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Пошивак Ю.П.,
з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Воньо М.О.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області,
про притягнення до адмiнiстративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, зі слів - до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення (КУпАП),
ОСОБА_1 02.07.2021 року о 01 годині 56 хвилин в с.Лопушниця по вул.Центральній, Самбірського району Львівської області, керував автомобілем марки «Opel Vivaro», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2021 року справу передано для розгляду судді Пошиваку Ю.П.
Справу призначено до розгляду на 30.07.2021 року на 09 годину 05 хвилин, який відкладено на 10 вересня 2021 року на 09 годину 00 хвилин у зв'язку з неявкою ОСОБА_1
10.09.2021 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Воньо М.О. просила розгляд справи відкласти та викликати свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Розгляд справ відкладено на 21.09.2021 року на 11 годину 30 хвилин.
21.09.2021 року на електронну адресу суду надійшло клопотання від захисника ОСОБА_1 - адвоката Воньо М.О., в якому вона просила судове засідання перенести на іншу дату у зв'язку з її незадовільним станом здоров'я.
Розгляд справи відкладено на 27.10.2021 року на 12 годину 00 хвилин.
27.10.2021 року розгляд справи відкладено на 03.12.2021 року у зв'язку з неявкою свідків.
03.12.2021 року розгляд справи відкладено на 28.12.2021 року у зв'язку з клопотанням захисника ОСОБА_1 - адвоката Воньо М.О., яке надійшло на електронну адресу суду 02.12.2021 року, в якому зазначено, що адвокат Воньо М.О. перебуває на самоізоляції у зв'язку із захворюванням на гостру респіраторну хворобу COVID - 19.
28.12.2021 року розгляд справи відкладено на 10 годину 50 хвилин 04.01.2022 року та на 26.01.2021 року на 14 годину 13 хвилин у зв'язку з неявкою свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .
ОСОБА_1 10.09.2021 року в судовому засіданні свою вину у вчиненому не визнав, додатково пояснив, що в ніч з 01 на 02 липня він керував автомобілем «Opel Vivaro», і безпідставно був зупинений працівниками поліції в с.Терло Самбірського району Львівської області, які перевіривши його документи, сказали щоб він дихнув, потім пошептались між собою і відпустили. Проїхавши 2 км, ті ж самі працівники поліції знову зупинили його безпідставно в с.Лопушниця по вул.Центральній, Самбірського району Львівської області, це було 02.07.2021 року о 01 годині 55 хвилин. Працівники поліції представилися йому, вдруге вимагали документи і почали змушувати його пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер», від якого він відмовився, боячись підстави з боку поліцейських, однак погодився на огляд в медичному закладі. Закривши свій автомобіль, він сів в службовий автомобіль працівників поліції. Від'їхавши 50 м, працівники поліції зупинилися, сказавши, що відпустять його, але він має дати їм хабар. Коли він відмовився від пропозиції поліцейських, їх це дуже обурило і вони поїхали в м.Старий Самбір у лікарню. Оскільки в нього були сумніви з оглядом, який мав проводити у лікарні лікар ОСОБА_7 , тому відмовився від проходження такого.
Поліцейський ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона спільно з поліцейським ОСОБА_4 перебувала на службі СРПП ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області. Близько 01 години 56 хвилин, у с.Лопушниця по вул.Центральній, Самбірського району Львівської області, ними було вдруге виявлено автомобіль марки «Opel Vivaro», у якого погано освітлювався задній державний номерний знак, тому ними було прийнято рішення зупинити вказаний транспортний засіб. З метою зупинки даного автомобіля ними були ввімкнено сині та червоні проблискові маячки та подано звуковий сигнал. Підійшовши до автомобіля, та представившись, у водія ОСОБА_1 вона виявила помітні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Ними було запропоновано останньому пройти тест на стан алкогольного сп'яніння за домомогою алкотестера «Драгер», на що ОСОБА_1 відмовився, і згодом погодився пройти тест в медичному закладі. Прибувши у приймальне відділення Старосамбірської ЦРЛ ОСОБА_1 повторно відмовився проходити освідчення на стан алкогольного сп'яніння. Вперше ОСОБА_1 вони побачили в с.Терло, десь за 30 хв. перед повторною зупинкою. У автомобіля, марки «Opel Vivaro» була ввімкнена аварійка. Оскільки це була пізня година, вони вирішили спитати у водія, чи йому не стало погано, тому підходили до вищевказаного автомобіля. ОСОБА_1 казав, що чекає знайомих.
Поліцейський ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він спільно з поліцейським ОСОБА_5 перебувала на службі СРПП ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області. В ході патрулювання, ними було виявлено автомобіль, марки «Opel Vivaro», у якого погано освітлювався задній державний номерний знак, тому ними було прийнято рішення зупинити вказаний транспортний засіб. З метою зупинки даного автомобіля було ввімкнено сині та червоні проблискові маячки та подано звуковий сигнал. Підійшовши до автомобіля, та представившись, у водія ОСОБА_1 були помітні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Водію було запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп'яніння за домомогою алкотестера «Драгер», на що ОСОБА_1 відмовився, і згодом погодився пройти тест в медичному закладі. Прибувши у приймальне відділення Старосамбірської ЦРЛ ОСОБА_1 повторно відмовився проходити освідчення на стан алкогольного сп'яніння. Усні зауваження ОСОБА_1 не висловлював ні в лікарні, ні на місці зупинки транспортного засобу.
У судді немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, зазначених свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , оскільки такі є послідовними та такими, що відповідають обставинам справи.
Щодо свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , то останні на виклики до суду не з'являлися, про причини неявки суд не повідомили.
Вивчивши справу про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, думку захисника, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допиту свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Також згідно з п. 27 вищевказаної Постанови, відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
Згідно з вимогами підпункту 2.5 Правил дорожнього рухуУкраїни, водій на вимогу поліцейського повинен пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Об'єктивним доказом належного виконання процедури огляду особи на стан сп'яніння у встановленому законом порядку є відеозапис події, оскільки головним завданням відеозапису є саме фіксування фактів та доказів, які засвідчують факт правопорушення.
За таких обставин, оскільки за змістом частини першої статті 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи. В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Покази особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про те, що йому не роз'яснювалися права працівниками поліції і те, що він був згідний пройти медичний огляд в приміщенні лікарні, однак засумнівався у його правдивості, суддею до уваги не беруться, так як вони суперечать матеріалам справи, тому вважаю покази ОСОБА_1 необ'єктивними та такими, що не відповідають обставинам справи.
Крім того, суддя звертає увагу, що ОСОБА_1 при можливій недовірі до працівників поліції (огляд на місці за допомогою приладу «Драгер»), мав беззаперечну змогу скористатись своїм правом та пройти відповідний огляд у медичній установі, довести свою позицію, проте цього не зробив, навпаки, затягував процедуру, та в подальшому відмовився від будь-якого огляду на стан сп'яніння.
Окрім того, згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, огляд в медичному закладі проводиться лікарем закладу охорони здоров'я та в присутності поліцейського, який його доставив.
Доводи, захисника ОСОБА_1 - адвоката Воньо М.О. про невинуватість ОСОБА_1 вважаю необґрунтованими, так як вони спростовуються матеріалами справи та поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франції проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У відповідності до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, вважаю вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій притягуваного та визнання його винуватості. Протокол про адміністративне правопорушення, пояснення свідків не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи підтверджують фактичні обставини справи.
Відповідно до норм діючого законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.
З висновку службового розслідування, проведеного за фактом звернення 10.09.2021 року в Самбірський РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 щодо можливих неправомірних дій працівників ВнП №1, а саме ст. л-та ОСОБА_5 та лейтенанта ОСОБА_4 по матеріалах про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відомо, що комісія прийшла до висновку, що працівниками поліції при складанні протоколу дотримано процедуру оформлення протоколу, даний протокол складений відповідно до чинного законодавства, є юридично значущим та належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_9 адміністративного правопорушення.
Таким чином, розглядаючи справу, дослідивши докази у справі, шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин зі змістом обставин, що ставляться особі у вину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, іншими нормами чинного законодавства, доходжу висновку, що дії ОСОБА_1 , містять ознаки саме такого правопорушення, та його дії необхідно кваліфікувати саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення повністю доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №099308 від 02.07.2021 року, актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.07.2021 року, рапортом інспектора СРПП відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області від 02.07.2021 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.07.2021 року, довідкою про результати проведення перевірки за заявою ОСОБА_1 від 15.10.2021 року, висновком службового розслідування, проведеного за фактом звернення 10.09.2021 року в Самбірський РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 щодо можливих неправомірних дій працівників ВнП №1, а саме ст. л-та ОСОБА_5 та лейтенанта ОСОБА_4 по матеріалах про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, відеозаписом події від 02.07.2021 року, з яких відомо, що ОСОБА_1 02.07.2021 року о 01 годині 56 хвилин в с.Лопушниця по вул.Центральній, Самбірського району Львівської області, керував автомобілем марки «Opel Vivaro», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.
Що стосується клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали відносно працівників поліції - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , то вказане задоволенню не підлягає, оскільки нормами КУпАП не передбачено. Окрім того, при розгляді справи про адміністративні правопорушення судові рішення приймаються у формі постанови.
Обставин, що пом'якшують відповідальність, не знаходжу.
Обставин, що обтяжують відповідальність, не знаходжу.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
У відповідності до ст.40-1 КУпАПслід стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в дохід держави в сумі 496 гривень 20 копійок.
Керуючись ст.ст.40-1,ч.1, ст 130, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Державної судової адміністрації України, місце знаходження: м.Київ, вул. Липська, будинок №18/5, поштовий індекс 01601, отримувач коштів: ГУК м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Повний текст постанови проголошено о 17:30 год. 31.01.2022 року.
Суддя Ю.П.Пошивак