Справа № 450/2252/20 Провадження № 1-кс/450/140/22
31 січня 2022 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 у справі № 450/2252/20 (провадження № 1-кп/450/260/22) за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140270000485 від 21.04.2020 року відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
В провадженні судді Пустомитівського районного суду Львівської області ОСОБА_4 перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140270000485 від 21.04.2020 року щодо обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
28.01.2022 року обвинувачений ОСОБА_3 звернувся до Пустомитівського районного суду Львівської області із заявою про відвід судді ОСОБА_4 у справі №450/2252/20, провадження № 1-кп/450/260/22.
Заява про відвід мотивована тим, що 19.10.2021 року о 15 год. проводилося слухання даної справи. Представника цивільного позивача не було і причина його неявки встановлена не була. На клопотання сторони захисту про відкладення справи з цього приводу і викликати в суд чотирьох свідків, які були зазначені прокурором на початку встановлення порядку слухання справи, оскільки підсудній визнає свою вину частково і заперечує факт спричинення ним тілесних ушкоджень, від яких потерпілий помер - прокурор не підтримав клопотання сторони захисту про відкладення справи з цього приводу, дане клопотання суд відмовив не вказуючи мотивів і заперечив надання письмових відмов на усні клопотання захисту. Захисником підсудного неодноразово наголошувалося, що факт спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 не з'ясований в повному обсязі і виникають не безпідставні сумніви, щодо спричинення тілесних ушкоджень іншими особами. Також, згідно висновку експерта потерпілий був тверезий, що ставить під сумнів об'єктивність і фаховість судово - медичної експертизи відносно потерпілого. Безпосередніх свідків факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 органом досудового розслідування не встановлено і беззаперечних доказів щодо вини ОСОБА_3 не здобуто. Прокурор з доводами захисту не погодився і про з'ясування вказаних обставин заперечив, чим підтвердив явно упереджене ставлення до розгляду справи. На стадії дебатів прокурор погодився про перехід до цієї стадії, чим сприяв тому, що суд позбавив права виступу захисника підсудного, чим порушив право на захист підсудного і перейшов до стадії надання останнього слова підсудному, щоб вийти в нарадчу кімнату та постановити вирок по справі. На письмову заяву підсудного про надання часу для підготовки виступу до останнього слова, суд відклав слухання справи. Таким чином, вважає, що під час розгляду кримінальної справи головуючим суддею ОСОБА_4 було грубо порушено процесуальне законодавство, а саме ст. 350 КПК (не винесена ухвала на заявлені клопотання захисником ОСОБА_6 ), за клопотанням сторони захисту не викликано експерта в якості спеціаліста, чим порушено норми ст. 360 КПК України. Також судом відмовлено у задоволенні клопотань захисника ОСОБА_6 про допит осіб для підтвердження чи спростування обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення. Також судом допущено порушення процесуального законодавства в частині надання можливості виступу в судових дебатах захисту, чим позбавлено можливості відповідно до ч. 5 ст. 364 КПК України відновити з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження та перевірки їх доказами. З цих підстав просить головуючого суддю ОСОБА_4 відвести.
Суд, перевіривши доводи та обґрунтування заявленого відводу, приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Статтями 75, 76 КПК України визначено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді в кримінальному провадженні, які оскільки такі викликають або можуть викликати сумніви в неупередженості або об'єктивності судді. Таких підстав обвинуваченим у заяві не наведено.
Відповідно до статті 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід подаються одразу після встановлення підстав такого відводу. Відвід повинен бути вмотивований. Тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення слідчого судді від участі у даному судовому провадженні.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
У свою чергу, поняття «обставини, які викликають сумнів у його неупередженості» є оціночним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує та з'ясовує його сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
У разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд, який розглядає справу, має бути безстороннім і незалежним. Об'єктивний критерій безсторонності полягає у тому, щоб встановити, чи існували при розгляді справи факти, які ставлять під сумнів незалежність суддів. Суб'єктивним критерієм є безсторонність, тобто відсутність упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини Білуха проти України особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п.43 рішення у справі Ветштайн проти Швейцарії).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Хаушильд проти Данії зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Звертаючись до суду із заявою про відвід судді ОСОБА_4 , обвинуваченим ОСОБА_3 не доведена жодна обставина, яка виключає участь головуючого судді ОСОБА_4 у справі №450/2252/20.
Відповідно до ст. 321 КПК України, виключно головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Відповідно до ст. 350 КПК України клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.
Згідно статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Суддя повинен вирішувати питання в судовій справі та приймати судові рішення за обставин, що виключають будь-який сторонній вплив на нього.
Підстави, на які обвинувачений ОСОБА_3 посилається у своїй заяві про відвід судді ОСОБА_4 , зводяться до незгоди з процесуальними діями судді в кримінальному провадженні, що не може бути підставою для відводу. Інших достатніх доказів щодо упередженості судді ОСОБА_4 обвинуваченим не надано.
Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади процесуальні дії судді», законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Тобто, наявність у осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, заперечень, сумнівів щодо правильності та відповідності процесуальних дій судді протягом розгляду справи не можуть бути підставою згідно з ст.ст. 75, 76 КПК України для відводу судді, всі ці заперечення можуть бути викладені цими особами в апеляційній скарзі, у разі незгоди з прийнятим судовим рішенням.
Таким чином, наведені обвинуваченим ОСОБА_3 підстави відводу головуючого судді ОСОБА_4 не викликають сумнівів у її неупередженості під час розгляду кримінального провадження та фактично зводяться до незгоди обвинуваченого з процесуальними діями судді в ході ведення процесу, а тому заява про відвід головуючого судді ОСОБА_4 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.75, 76, 80, 81, 376 КПК України, суд, -
постановив:
В задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді Пустомитівського районного суду Львівської області ОСОБА_4 у справі № 450/2252/20 (провадження № 1-кп/450/260/22) за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140270000485 від 21.04.2020 року відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1