Єдиний унікальний номер 448/99/22
Провадження № 2/448/207/22
про залишення позовної заяви без руху
31.01.2022 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області про визнання права власності на прибудову, -
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Брона М.В. звернулася до суду із зазначеним цивільним позовом до Мостиської міської ради Львівської області про визнання права власності на прибудову, в якому просить суд визнати за позивачкою право власності на прибудову площу 17,3 кв.м. до квартири АДРЕСА_1 .
Ознайомившись із змістом позовної заяви та проаналізувавши додані до неї додатки, вважаю, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Вимоги до позовної заяви встановлені ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява має містити відомості: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язків досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ст.83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Так, всупереч вимогам п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява про визнання права власності на майно не містить зазначення ціни позову.
За статтею 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців; у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки; у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки; у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік; у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік; у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
При цьому вважаю за необхідне звернути увагу сторони позивача на те, що суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 176, пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача, тягар доказування вартості майна несе саме позивач.
Однак, сторона позивача в порушення вимог п.3 та п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України не зазначила у позовній заяві ціни позову, а також не надала доказів вартості спірного майна, про визнання права власності на яке заявлено позов, із якої необхідно визначити ціну позову та сплатити судовий збір. Сторона позивача має підтвердити відповідність сплати судового збору належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, докази про вартість майна, на яке позивачка просить визнати право власності або інші належні докази).
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481 грн.
Згідно п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму (992,40 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму (12 405 гривень).
За викладених обставин, сторона позивача має зазначити вартість спірного майна на момент звернення до суду з заявленим позовом; надати докази на підтвердження вартості даного майна; зазначити ціну позову, з якої з урахуванням вимог закону «Про судовий збір» слід визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті за заявлену вимогу майнового характеру; у разі сплати судового збору у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України «Про судовий збір», надати документ на підтвердження доплати судового збору.
Судовий збір за подання позовної заяви до Мостиського районного суду Львівської області має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами, які опубліковані на офіційному сайті - веб-адреса сторінки: http:// ms.lv.court.gov.ua: «Отримувач коштів - ГУК Львiв/Мостиська тг/22030101; код отримувача за ЄДРПОУ 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат); МФО 899998; рахунок отримувача UA448999980313161206000013807; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Мостиський районний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, в порушення вимог п.5 ч.3 ст.175, ч.5 ст.177 ЦПК України в позовній заяві відсутнє будь-яке обґрунтування обставин з приводу виділення позивачці (належності їй (позивачці) на праві власності, на праві оренди і т.і.) чи належності іншим особам земельної ділянки, на якій розміщена спірна прибудова до квартири АДРЕСА_1 . Також у позовній заяві не зазначено та не надано суду доказів того, що спірна прибудова площею 17,3 кв.м. за класом наслідків належить саме до об'єктів з незначними наслідками (СС1); що добудова здійснена без втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування; що спірна прибудова не порушує прав інших осіб, хоча сторона позивача покликається на зазначені обставини в обґрунтування позовних вимог.
В переліку додатків до позовної заяви під №5 зазначено такий додаток, як копія технічного паспорта, однак копія такого документа у матеріалах позовної заяви відсутня, про що складено відповідний акт.
Положеннями ст.95 ЦПК України закріплено зміст поняття письмових доказів, що застосовується у розумінні цивільного процесу. Так, частиною першою вказаної статті зазначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Частиною п'ятою статті 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів, станом на момент подання позивачем позовної заяви, визначений п. 5.26 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».
Однак, всупереч вимогам ст.ст.95, 177 ЦПК України копії документів, додані до позовної заяви, не засвідчені належним чином, визначеним законом (відмітки про засвідчення копій документів не містять таких елементів як «власне ім'я та прізвище особи, яка засвідчує копію; дата засвідчення копії).
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до переконання, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивачці ОСОБА_1 необхідно надати строк для усунення зазначених вище недоліків.
На підставі наведеного, керуючись ст.185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області про визнання права власності на прибудову - залишити без руху.
Надати позивачці ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху та роз'яснити, що у випадку виконання нею у встановлений строк відповідних вимог ухвали суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання, інакше заява вважається неподаною та повертається позивачеві.
Ухвала є остаточною та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Ю.В. Кічак