Провадження № 33/821/18/22 Справа № 707/2689/21 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Суходольський О.М. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А.
27 січня 2022 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Соломка І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення №707/2689/21 щодо ОСОБА_1 , що надійшли з Черкаського районного суду Черкаської області за апеляційною скаргою останнього ,-
Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 02 грудня 2021 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, постановлено стягнути судовий збір на користь держави в сумі 454 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 16.10.2021 о 23 годині 30 хвилин у с.Білозір'я Черкаського району Черкаської області по вул. Незалежності, керував автомобілем «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Стан сп'яніння встановлено лікарем КЗ «Черкаський обласний наркологічний диспансер» ОСОБА_2 , висновок №573 від 17.10.2021.
Не погоджуючись з постановою місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що він не керував транспортним засобом, оскільки вживав алкогольні напої вже після того, як зупинив автомобіль. Стверджує, що в протоколі не вказано про відмову в присутності двох свідків від проходження його огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки.
Заслухавши думку апелянта ОСОБА_1 та його захисника Дем'яненка О.А., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи, які надійшли з місцевого суду і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані.
Висновок місцевого суду про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку.
Обґрунтування невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, які містяться в його апеляційній скарзі,є безпідставними та спростовуються наявними по справі доказами, зокрема:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 248218 від 17.10.2021, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з якого вбачається, що ОСОБА_1 16.10.2021 о 23 годині 30 хвилин в с.Білозір'я Черкаського району Черкаської області по вул. Незалежності, керував автомобілем «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України (а.с. 1);
- даними висновку КНП «ЧОНД» №573 від 17.10.2021, згідно якого ОСОБА_1 17.10.2021 о 00.45 перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 3).
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Апелянт під час апеляційного розгляду стверджував, що він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а лише залишив автомобіль на дорозі, оскільки пробив відразу два колеса і їхати далі не міг, потім пішов до знайомого з яким вживав алкоголь, і після цього повернувся до автомобіля та чекав брата, щоб той допоміг доставити автомобіль додому.
Однак, вказані покази апелянта не підтверджені належними та допустимими доказами, а показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які були допитані місцевим судом, обгрунтовано оцінено судом критично, оскільки вони спрямовані на уникнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
Крім того, ОСОБА_1 відмовився від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення, про вказаних свідків не вказував під час складання адміністративних матеріалів, і зазначив про них лише в судовому засіданні суду першої інстанції.
Згідно даних відеозапису, який було витребувано апеляційним судом з ВПД № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, автомобіль ОСОБА_1 , Volkswagen Transporter, знаходився в кюветі, звідки самостійно не міг виїхати. ОСОБА_1 пояснював, що він з'їхав з дороги, щоб нікого не збити. Також, знайомі ОСОБА_1 , в тому числі і особа, яка представилася його сином, задавали ОСОБА_1 запитання: «Чого ти поїхав не додому, а їздиш тут?»; «Навіщо ти напився, і їздиш за кермом»….
Згідно матеріалів справи щодо ОСОБА_1 винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП, а саме за те, що він 16.10.2021 о 23 годині 30 хвилин в с.Білозір'я Черкаського району Черкаської області по вул. Незалежності, керував автомобілем «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , та не пред'явив посвідчення водія і реєстраційні документи на ТЗ.
Під час апеляційного розгляду апелянт підтвердив, що за вказаною постановою він добровільно сплатив штраф.
КУпАП та Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не мітять обов'язкової вимоги про те, що огляд на стан сп'яніння в медичному закладі проводиться лише після відмови водія від проходження такого огляду на місці зупинки, а тому доводи апелянта в цій частині є неспроможними.
З огляду на викладене, вважаю, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовані повно та об'єктивно. Вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч.1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані вірно. Тому твердження апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставним.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.
В резолютивній частині постанови Черкаського районного суду Черкаської області від 02.12.2021 вказано про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, хоча в дужках зазначено прописом - шістсот. Однак, вказана обставина є опискою, яка може бути виправлена місцевим судом з ініціативи суду чи за заявою зацікавленої особи.
З врахуванням вищевикладеного, вважаю, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, - відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 02 грудня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Соломка