Справа № 554/10931/21 Номер провадження 11-сс/814/73/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія
25 січня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
власника майна ОСОБА_6
адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава 20 грудня 2022 року,
Цією ухвалою задоволено частково клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві ) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62021170010000163 від 08 липня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Накладено арешт на частину вилученого 17 листопада 2021 року під час проведення невідкладного обшуку автомобіля ВАЗ 21099 н.з. НОМЕР_1 .
Рішення слідчого судді мотивовано, тим що майно на яке накладено арешт відповідають критеріям ст. 98 КПК, та з метою їх збереження необхідно накласти арешт. Однак, в частині вимог клопотання про накладення арешту на конверт подарунковий з написом: «С Днем Рождения» а рукописним написом «Ируся! Всех земных благ, здоровья и удачи о. Лена»; мобільний телефон IPhone 6S, Model А1688 ACG- НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 з сім картою НОМЕР_4 , мобільний телефон IPhone в корпусі сірого кольору, модель 5S. ІМЕІ: НОМЕР_5 з сім картою НОМЕР_6 , б чохлі зеленого кольору, паспорт громадянина України НОМЕР_7 , на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та довідку про присвоєння ідентифікаційного коду на ім'я ОСОБА_9 ; банківські картки «Приватбанк» № НОМЕР_8 та № НОМЕР_9 : картку-замісник № 6 на ім'я ОСОБА_9 двох аркушів заперу формату А4 з надрукованими списками з адресами, власником яких є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено, оскільки слідчим не доведено, що вказане майно є речовим доказом, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, захисником ОСОБА_7 , діючого в інтересах власника майна ОСОБА_6 подано апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 20 грудня 2021 року в частині накладення арешту на гротові кошти, які надежать ОСОБА_6 , а саме:
предметів схожих на грошові кошти - Українську гривню, купюри номіналом по 500 (п'ятсот) гривень, які мають наступні серії та номери: ЄВ1360968, ГА8056654, ГА8056651, ГА8056650, АЄ7035065, ВЗ6843041, БВ9635544, ХБ1208347, ЦА7998412, ХД6325855, ЄГ0626927, ВЖ2906527, ГА9824942, ЦБ0334784, ВЕ7869984, ЄВ4336819, ЄВ4336814, ЄВ4336813, ЄВ4336812, ВЄ1295643, УЖ3654389, ФЗ6382500, ЛИ5643975, ФЗ6662244, УИ3206200, ФБ7804490, УЗ4691389, МА1587291, ЛД1582101, СЖ9215285, ВИ8014187, АД7192681, ЄВ9791076, ЄВ9791073, ЄВ9791071, ЄВ9791070, ЄВ4336826, ЄВ1360982, ЄВ1360969, ЄВ1360973, ЄВ1360974, ЄВ1360975, ЄВ1360976, ЄВ1360978, ЄВ1360977, ЄВ1360979, ЄВ1360958, ЄВ9791064, АБ4875631, ЦБ7167475, АГ0527262, ВЗ7431162, БВ8169747, ВЄ7138341, ББ6568389, ХА0714387; предметів схожих на грошові кошти - Українську гривню, купюри номіналом по 1000 (одній тисячі) гривень, які мають наступні серії та номери: АВ6935111, АД2533150, АБ3876978, АЄ8873663, АИ1254969, АЄ5881238;
предметів схожих на грошові кошти - Українську гривню, купюри номіналом по 200 (двісті) гривень, які мають наступні серії та номери: ХЄ3034591, СК2100153, УЛ8306746, ПЗ9938924, УК5201963, СН9478041, ДГ9013807, ГВ8271963, ВИ5965927, ДД8977150, ХБ6668950, ЄБ7491795, ТЕ3442971, ПЄ9345474, ПД6151185, ХД2608057, ЗЄ0517177, УР3397254, ХЄ0041152, УФ7425220, УД4633160, ГГ4978007, ХЕ4805796, УС8665620, СГ4246548, УН7141597, СИ2856698, УИ7354615, ЕЕ0651620, ТБ4976092, УВ5220581, УП9807142, СЗ0854486, ЗБ5436035, СГ7721199, УЗ1711502, УГ8163285, ТЄ9229213, ТИ1649471, СЛ4901594, УЖ2826172, ПБ8969279, УЖ3128669, УП4989621;
предметів схожих на грошові кошти - Українську гривню, купюри номіналом по 100 (сто) гривень, які мають наступні серії та номери: УГ6142667, ЗА8941627, УК8734533, АЄ9052687, УЦ9722573, УН7661285, УР5701452, УУ3970093, АБ7496185, АГ5081491, УЛ8595082, УН3097309, УЛ6362077, АГ2158733, УР9243747, УЗ0274572, АВ5846439, УУ4371053, УИ0889476, УД3753008, УН4315054, УС7274715, УВ8602691, АВ2099621, АВ4350463, АБ4602619, УМ4882855, УЖ2457548, УБ6197412, УИ2805668, АД8143119, УЗ4691243, УД4500804, УЦ4395404, УФ2122411, УВ8222414, УУ7664300, УП3049738, УВ8755341, УЛ7496946, АБ9492221, УХ7164650, АЄ7860837, УЙ6603925, УБ3024713;
предметів схожих на грошові кошти - Українську гривню, купюри номіналом по 50 (п'ятдесят) гривень, які мають наступні серії та номери: ФЕ2745778, ВА3901439, УЗ7849148, УИ6303907, СС6124105, ФД8654512, ФВ2931168, ТВ6060043, ФД3104464, СЛ0891728, СС2903704, СЙ0848166, ФЕ5292945, СМ2754337, УР6758655, УК7289432, ТГ7989807, СС4572573, ТА6856199, ФЕ4295258, ФЄ0006237, ФЄ7030918, ФЄ5491049, УЗ7413595, СЛ5723429, СМ5911594, УА6334355, УЄ7583621, СУ1560689, ФБ8100739, ФВ5344360, ФЄ3014308, ФИ7301031, СР0280684, УЗ0308583, ФБ1564668, УР9800308, УВ9683839, УР2094617, ФА3630486, УН6349364, СК9138472, ТУ2625715, СМ4607316, СЙ5303016, ФЖ8511709.
З рішенням районного суду не погоджується, так як вважає, що останнє є незаконним та необґрунтованим в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_10 .
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що апелянт вважає, що слідчим суддею порушено вимоги ст. 173 КПК України та відсутні підстави передбачені ст. 170 КПК України для арешту зазначеного майна.
Відзначив, що вилучені грошові кошти у ОСОБА_6 , які належать йому та його сім'ї перевірені та не відповідають тим аналогам, які шукали та шукала сторона обвинувачення та які вручалися для неправомірної вигоди, а серії та номера на купюрах не відповідають тим, які шукали та шукають працівники правоохоронних органів.
В судове засідання прокурор не з'явився, своєчасно сповіщений про місце і час розгляду справи.
Заслухавши доповідача, позицію учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021170010000163 від 08 липня 2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
В ході проведення досудового розслідування, було встановлено, що мешканець м. Горішні Плавні ОСОБА_11 систематично займається перевезенням ґрунту вантажним автотранспортом. ОСОБА_9 , обіймаючи посаду заступника начальника ВП №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, дізнавшись приблизно у липні 2021 року про вказану діяльність ОСОБА_12 вирішив використати цю обставину для свого особистого збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_11 . Приблизно об 11 год 00 хв 08 липня 2021 року під час особистої зустрічі із ОСОБА_11 у м. Горішні Плавні Полтавської області ОСОБА_9 висловив останньому вимогу, аби той передавав неправомірну вигоду у розмірі 500 грн. із розрахунку за один перевезений вантаж відповідним автомобілем. При цьому ОСОБА_9 заявив ОСОБА_11 , що у разі одержання неправомірної вигоди він не перешкоджатиме діяльності ОСОБА_11 , шляхом зупинки транспортних та перевірки необхідних для перевезення документів та надаватиме йому допомогу, зокрема, у випадку, якщо зазначені автомобілі зупинятимуться для перевірок співробітниками Кременчуцького РУП чи іншими співробітниками поліції.
У подальшому, ОСОБА_9 призначив ОСОБА_11 зустріч та 29 жовтня 2021 року приблизно о 16 год. 00 хв. перебуваючи біля адмінбудівлі Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури за адресою: м. Горішні Плавні, пров. Молодіжний, 14, одержав від того обумовлену раніше неправомірну вигоду за 13 перевезених вантажів у сумі 6 500 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, близько 14 год. 45 хв. 17 листопада 2021 року, перебуваючи біля КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського» по вул. Шевченка, 23 у м. Полтава, ОСОБА_9 , обіймаючи посаду тимчасово виконуючого обов'язки начальника ВП № 1 Полтавського РУП ГУНГІ в Полтавській області, одержав від ОСОБА_11 неправомірну вигоду за 20 перевезених вантажів у сумі 10 000 грн.
Після одержання неправомірної вигоди ОСОБА_9 було затримано працівниками правоохоронних органів, в порядку ст. 208 КПК України та в подальшому повідомлено про підзору за ч. 3 ст. 368 КК України.
У період часу з 17 год. 36 хв. до 22 год. 11 хв. 17 листопада 2021 року, було проведено невідкладний обшук автомобіля «ВАЗ 21099», н.з. « НОМЕР_1 », що розташований поблизу будинку № 22 по вул. Пушкіна у м. Полтаві під час якого виявлено та вилучено:
У сумці (клатчі) чорного кольору, яка знаходилася між передніми сидіннями, в якій містився паперовий конвер з предметами схожими на грошові кошти - Українську гривню які було упаковано до сейф-пакету Державного бюро розслідувань S1015814 та вилучено до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.
У сумці (клатчі) чорного кольору, яка знаходилася між передніми сидіннями паспорт громадянина України НОМЕР_7 , на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та довідку про присвоєння ідентифікаційного коду на ім'я ОСОБА_9 . Вказані документи упаковано до сейф-пакету Державного бюро розслідувань S1015815 та вилучено до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.
У сумці (клатчі) чорного кольору, яка знаходилася між передніми сидіннями банківські картки «Приватбанк» № НОМЕР_8 та № НОМЕР_9 . Вказані документи упаковано до сейф-пакету Державного бюро розслідувань S1015815 та вилучено до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.
У сумці (клатчі) чорного кольору, яка знаходилася між передніми сидіннями картку-замісник № 6 на ім'я ОСОБА_9 . Вказаний документ упаковано до сейф-пакету Державного бюро розслідувань S1015815 та вилучено до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.
У сумці (клатчі) чорного кольору, яка знаходилася між передніми сидіннями два аркуші паперу формату А4 з надрукованими списками з адресами. Вказаний документ упаковано до сейф-пакету Державного бюро розслідувань S1015815 та вилучено до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.
У сумці чорного кольору, яка знаходилася на задньому сидінні предмети схожі на грошові кошти - Українську гривню, конверт подарунковий з написом: «С Днем Рождения» та рукописним написом «Ируся! Всех земных благ, здоровья и удачи о. Лена», які було упаковано до сейф-пакету Державного бюро розслідувань S1015816 та вилучено до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.
У сумці чорного кольору, яка знаходилася на задньому сидінні, мобільний телефон IPhone в корпусі сірого кольору, модель 5S, IMEI: НОМЕР_5 з сім картою НОМЕР_6 , в чохлі зеленого кольору, який було упаковано до сейф-пакету Державного бюро розслідувань S1015817 та вилучено до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.
З салону автомобіля з підлоги з коврика переднього пасажирського сидіння мобільний телефон Xiaomi M1903F10G, IMEI: НОМЕР_10 , IMEI 2: НОМЕР_11 з сім картами «Київстар» та «ВФ Україна», який було упаковано до сейф-пакету Державного бюро розслідувань S1015818 та вилучено до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.
З салону автомобіля між передніми сидіннями на панелі мобільний телефон IPhone 6S, Model A1688 DCG- НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 з сім картою НОМЕР_4 . Вказані речі упаковано до сейф-пакету Державного бюро розслідувань S1015817 та вилучено до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.
З'ясувавши всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, з потребами кримінального провадження судом було накладено арешт (у виді позбавленя права володіння, користування та розпорядження майном) на предмети схожі на грошові кошти - Українську гривню та мобільний телофон Xiaomi M1903F10G, IMEI: НОМЕР_10 , IMEI 2: НОМЕР_11 . В іншій частині накладення арешту було відмовлено, оскільки слідчим достатнім чином не обґрунтовано такого втручання державного органу у право на мирне володіння майном.
Оскільки апелянт, оскаржує ухвалу слідчого судді лише в частині накладення арешту на предмети схожі на грошові кошти - Українську гривню, які знаходилися на задньому сидінні у сумці чорного кольору, тому відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України перегляд буде здійснено лише в цій частині.
Дослідивши апеляційну скаргу та доводи захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 , щодо необхідності скасування ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 20 грудня 2021 року в частині накладення арешту на грошові кошти, які відповідно до апеляційної скарги належать ОСОБА_6 , колегія суддів не вбачає обґрунтованих підстав, для такого скасування саме на даному етапі розгляду справи.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження предметів вилучених під час обшуку. Крім того, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
З урахуванням цих обставин, та доводів апеляційної скарги, вказане обмеження використання грошових коштів є виправданим втручанням з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Твердження адвоката в апеляційній скарзі, що слідчим суддею не дотримано вимог ст. 170 КПК України є безпідставними, оскільки вище викладене підтверджує необхідність накладення арешту майна на даному етапі розгляду справи, та достатнім чином є обґрунтованим та вмотивованим.
При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ураховуючи, що суд апеляційної інстанції, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Інші доводи зазначені в апеляційній скарзі не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, не вбачається.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, в зв'язку з чим її необхідно залишити без змін , а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст.405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава 20 грудня 2022 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4