Справа № 343/195/20
Провадження № 11-кп/4808/74/22
Категорія ч.2 ст.286 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
20 січня 2022 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_3
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника-адвоката ОСОБА_9 ,
потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
представника потерпілих - адвоката ОСОБА_13 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_14 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12019090160000151 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 , представника потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_13 , цивільного відповідача ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10 листопада 2021 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, що має незакінчену вищу освіту, працюючого на посаді менеджера в ТОВ «Фабрика», особи з інвалідністю 3 групи, несудимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
За вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
До набрання вироком законної сили продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави.
Цивільні позови потерпілих задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_8 :
- на користь ОСОБА_12 - 10 000,00 грн. відшкодування завданої моральної шкоди та 12 289,00 грн. витрат на правову допомогу;
- на користь ОСОБА_10 - 100 000,00 грн. відшкодування завданої моральної шкоди, 219 643,20 грн. відшкодування шкоди на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 251 020,80 грн. відшкодування шкоди на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 18 030,00 грн. відшкодування майнової шкоди та 12 000,00 грн. витрат на правову допомогу;
- на користь ОСОБА_11 - 30 000,00 грн. відшкодування завданої моральної шкоди та 12 000,00 грн. витрат на правову допомогу;
- на користь ОСОБА_17 - 70 000,00 грн. відшкодування завданої моральної шкоди та 15 000,00 грн. витрат на правову допомогу;
Стягнуто з страхової компанії «Княжа «Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_12 25 465,00 грн. матеріальної та 1 273,25 грн. моральної шкоди, що завдані йому ушкодженням здоров'я внаслідок ДТП.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_8 , керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_18 та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_17 й тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості потерпілим ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Злочин вчинено за таких обставин:
16 березня 2019 року приблизно о 08.30 год. ОСОБА_8 , керуючи автомобілем марки «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався автодорогою сполученням «Стрий - Чернівці» в напрямку м.Стрий. В салоні його автомобіля перебували пасажири ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_17 . Проїжджаючи ділянкою вказаної автодороги в с.Оболоня Долинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_8 , будучи завчасно поінформований дорожнім знаком 1.7 «Крутий спуск», при наближенні до спуску, де видимість за напрямком його руху обмежена геометричними параметрами дороги, проігнорував вимоги дорожнього знаку і всупереч вимог Правил дорожнього руху України розпочав обгін декількох транспортних засобів, що рухались в попутньому напрямку. Не маючи змоги оцінити швидкість та розташування свого автомобіля стосовно зустрічних транспортних засобів, ігноруючи вимоги п. 14.6 г) ПДР України, який забороняє обгін на ділянках з обмеженою оглядовістю, ОСОБА_8 не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, виїхав на смугу зустрічного руху, розпочавши маневр обгону. Рухаючись у стані обгону на прямій ділянці дороги в сторону спуску та не маючи змоги завершити маневр через наявність транспортних засобів, що рухались у попутньому напрямку, водій ОСОБА_22 вчинив зіткнення із автомобілем марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_12 , який рухався своєю смугою у зустрічному напрямку з пасажирами ОСОБА_18 та ОСОБА_11 . При цьому ОСОБА_22 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п. 1.2., у якому вказується, що в Україні встановлено правосторонній рух транспортних засобів; п. 2.3., де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; п. 10.1., у відповідності до якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 11.3., який вказує, що на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу; п. 12.1., який вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен врахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 14.2., згідно з яким, перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що: в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані; п. 14.6. г), в якому вказано, що обгін заборонено у кінці підйому та на інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю. В результаті порушення водієм ОСОБА_8 вказаних вимог Правил дорожнього руху України трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пасажир автомобіля марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_18 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітки та її органів з переломами ребер, забоями обох легень, травматичним розривом та розшаруванням дуги аорти, яка ускладнилася ішемією внутрішніх органів та розвитком тяжкого травматичного шоку, від яких настала його смерть; пасажир автомобіля марки «RENAULT MEGANE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_17 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепа, епідуральною гематомою, забоєм головного мозку середнього ступеню, поєднаної з лицьовою травмою з переломами виличних кісток, кісток носа, передніх стінок гайморових пазух, забійною раною, саднами, синцями з травматичним набряком м'яких тканин, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя у момент спричинення; пасажир автомобіля «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому головки правої плечової кістки зі зміщенням, черезвиросткового перелому лівої плечової кістки зі зміщенням, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя у момент спричинення; водій автомобіля марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої плечової кістки, закритої тупої травми грудної клітки справа, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які не є небезпечними для життя в момент спричинення.
Не погодившись з вироком суду обвинувачений ОСОБА_8 , представник потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_13 та цивільний відповідач ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» подали апеляційні скарги.
Обвинувачений ОСОБА_8 просить вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10 листопада 2021 року змінити, призначивши йому більш м'яке покарання.
Вважає, що призначене йому покарання за своєю суворістю не відповідає його особі. Зокрема звертає увагу на те, що після затримання, він активно сприяв розкриттю злочину, в суді визнав вину повністю, щиро розкаявся у скоєному, просив вибачення у потерпілих, намагався частково відшкодувати суму заявлених цивільних позовів. Також просить врахувати те, що в нього є перестарілі батьки, які потребують догляду, а також брат, який є інвалідом першої групи з дитинства, і він змушений їм постійно допомагати. Вказує, що потерпілі заявили надміру великі суми на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, оскільки він, будучи особою молодого віку, немає таких коштів.
Представник потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_13 просив вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10.11.2021 року змінити в частині стягнення моральної шкоди на користь потерпілих ОСОБА_10 , яка діє у своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_23 і ОСОБА_24 , та ОСОБА_11 . Стягнути з ОСОБА_8 у користь ОСОБА_10 800 000 (вісімсот тисяч) гривень заподіяної моральної шкоди. Стягнути з ОСОБА_8 у користь ОСОБА_11 200 000 (двісті тисяч) гривень заподіяної моральної шкоди.
Зокрема, представник зазначає, що кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_8 завдало кожному з потерпілих, які є одночасно цивільними позивачами, непоправної втрати, пов'язаною із смертю ОСОБА_18 , який був чоловіком ОСОБА_10 , батьком ОСОБА_25 та ОСОБА_15 , сином ОСОБА_26 . Жодними словами не можна передати щоденний біль, які потерпілі відчувають у зв'язку із смертю ОСОБА_18 , після смерті якого постійно відчувають нервові переживання, розлади сну, стривоженість. ОСОБА_10 після смерті свого чоловіка відчуває порожнечу та самотність, безсилля, страх, тривогу за своїх дітей, невизначеність щодо подальшого свого життя та життя дітей. Кожен день робить над собою фізичні та психологічні зусилля, намагаючись продовжувати жити далі, без свого чоловіка, заради своїх малолітніх дітей, щодня відчуваючи біль, завданий неочікуваною смертю свого чоловіка, який трагічно загинув у молодому віці через незаконні дії обвинуваченого ОСОБА_8 . В житті ОСОБА_11 , який є батьком ОСОБА_18 , щодня присутні спогади щодо обставин трагічної події, яка забрала життя його сина, в якому він бачив свою підтримку в подальшому житті, будучи батьком він змушений був хоронити свою дитину. Окрім цього, ОСОБА_11 , будучи пасажиром транспортного засобу Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_3 , отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя у момент спричинення, відтак відчував сильний фізичний біль у зв'язку із переломами. Неочікувана зміна обставин вимагала від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, оскільки тривалий час він не міг обходитися без сторонньої допомоги. За таких обставин вважає, що визначений судом першої інстанції розмір морального відшкодування на користь ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є явно неспівмірним з обсягом фізичних страждань та душевного болю, яких зазнали потерпілі, не відповідають характеру їхніх немайнових втрат, порушують засади розумності, виваженості та справедливості.
Представник ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» ОСОБА_27 просив скасувати вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10.11.2021 року в частині задоволення цивільного позову до ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ухвалити новий вирок, згідно з яким в задоволенні цивільного позову до ПрАТ "УСК "Княжа Віснна Іншуранс Груп" в розмірі 26738,25 грн. - відмовити.
Представник вважає вирок суду невірним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
На думку представника, висновки суду про те, що витрати потерпілого на лікування, пов'язане з наслідками ДТП, не підтверджуються доказами, дослідженими судом під час судового розгляду. Так, відповідно до ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати. Зазначені витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я. Отже, зазначені витрати мають бути пов'язані із лікуванням ушкодження здоров'я потерпілого, отриманого внаслідок ДТП, а не будь-якого іншого захворювання. Тому страховиком не приймаються до уваги: копії фіскальних чеків, на яких не видно (не можливо ідентифікувати) та/або не вказано дат придбання, назв медикаментів та сум придбаного; витрати на придбання товарів, які не є медикаментами та не призначені для лікування позивача від наслідків ДТП; витрати не підтверджені медичною документацією за відповідний період; благодійні внески; документи, які не є фіскальними чеками та не відповідають критеріям фінансового документу, що передбачені наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614 із змінами та 188 громадського харчування та послуг»; витрати на товари, що не є лікарськими засобами (серветки, пакети та інші засоби особистої гігієни, вода тощо).
Крім того, зазначає, що відповідно до відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, яку в даному випадку складають витрати на лікування в розмірі 15 017,03 грн. та шкода, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Згідно розрахунку ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» загальний розмір шкоди, заподіяної здоров'ю позивача внаслідок ДТП, з урахуванням моральної шкоди, згідно ст.ст. 23, 24, 25, 26-1 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» становить 16644,21 грн.
У зв'язку з наведеним, просить апеляційний суд повторно дослідити обставини зазначені у розрахунку ПрАТ «УСК «Княжа Віснна Іншуранс Груп» від 14.07.2020 р. (надавався з відзивом) зокрема, щодо лікування, оскільки такі були досліджені судом першої інстанції неповно, без врахування вищевикладеного.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та цивільного відповідача ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» необхідно залишити без задоволення, а апеляційну скаргу представника потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_13 задовольнити частково, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 не оспорює правильність встановлених судом першої інстанції фактичних обставин та правову кваліфікацію своїх дій, а просить змінити вирок суду в частині призначення покарання та вирішення цивільного позову.
Відповідно до вироку суду першої інстанції дії обвинуваченого ОСОБА_8 були кваліфіковані судом за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_18 та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_17 й тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості потерпілим ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст. 414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому враховуються ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У відповідності до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання”, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані врахувати ступінь тяжкості злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3 визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину й його обставин.
При призначенні покарання ОСОБА_8 , суд першої інстанції виконав вимоги статей 50, 65 КК України та врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який, відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином, особу винного, зокрема те, що він має незакінчену вищу освіту, працює на посаді менеджера у ТОВ «Фабрика», неодружений, позитивно характеризується як фізична-особа підприємець в м.Калуш (т. 2 а.с. 52) та по місцю проживання (т. 2 а.с. 51), на обліку в наркологічному диспансері не перебуває (т. 2 а.с. 49), на обліку в Обласній психоневрологічній лікарні № 3 не перебуває (т. 2 а.с. 47), є особою з третьою групою інвалідності згідно пенсійного посвідчення № 3408902358 від 02.03.2021 року (т. 3 а.с. 104), раніше несудимий.
Суд першої інстанції врахував, що згідно досудової доповіді Калуського МРС філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області (т. 1 а.с.145-146), щодо обвинуваченого ОСОБА_8 ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький, виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства (в тому числі окремих осіб).
Зокрема, суд першої інстанції визнав обставинами, що пом'якшує покарання - часткове добровільне відшкодування завданих збитків та прийшов до висновку про відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Відповідно до ч.1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті Особливої частини КК України або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання.
При цьому, слід врахувати і роз'яснення в п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2004 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за дані злочини, або перехід до іншого більш м'якого виду основного покарання або не призначення обов'язкового додаткового покарання може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
Колегія суддів приймає до уваги, що ОСОБА_8 визнаний інвалідом 3 групи, яку йому встановлено у зв'язку із тілесними ушкодженнями, які він отримав внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що встановлені судом першої інстанції обставини, що пом'якшують покарання, з урахуванням особи винного, не свідчать про істотне зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину і не дають правових підстав для застосування ст. 69 КК України та призначення покарання нижче від найнижчої межі санкції ч. 3 ст. 185 КК України.
Крім того, колегія суддів вважає, що застосування ст. 75 КК України у даному конкретному випадку є неможливим та таким, що не відповідає обставинам провадження та особі обвинуваченого.
Згідно з ч.1 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_8 реальної міри покарання у виді позбавлення волі із позбавленням права керування транспортним засобом, оскільки належним чином врахував суспільну небезпеку вчиненого злочину, спосіб його вчинення, який хоча і було вчинено з необережності, однак внаслідок грубого порушення вимог Правил дорожнього руху України, настала смерть потерпілого ОСОБА_18 та заподіяно тяжкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_17 й тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості потерпілим ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Колегія суддів вважає, що вищевказані обставини неможна вважати такими, що свідчать про необхідність пом'якшення покарання або звільнення від відбування покарання, оскільки покарання призначене обвинуваченому судом першої інстанції є законним та справедливим.
Таким чином, з урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги обвинуваченого щодо суворості призначеного йому покарання є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а призначене покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження нових злочинів.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги представника ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» ОСОБА_27 , щодо скасування вироку суду в частині задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_12 до ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп».
Зокрема, колегія суддів звертає увагу на те, що доводи представника ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» ОСОБА_27 , наведені в апеляційній скарзі, перевірялись судом першої інстанції, внаслідок чого було встановлено, що вони є неспроможними та повністю спростовуються сукупністю доказів, які були досліджені судом.
Зокрема, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 24 вказаного Закону передбачено, що в зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Судом першої інстанції детально були проаналізовані медичні документи потерпілого ОСОБА_12 , які дозволяли встановити характер отриманих потерпілим ушкоджень та надану йому медичну допомогу спрямовану на відновлення його стану здоров'я.
Зокрема, відповідно до виписки № 1554 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого Долинської ЦРЛ (т. 1 а.с. 27) ОСОБА_12 перебував на стаціонарному лікуванні в даному закладі з 16.03.2019 року по 21.03.2019 року та йому було встановлено діагноз: закритий перелом IV-VI р.р. справа, травматичний гемоторакс, закритий перелом правої плечової кістки зі зміщенням, забійна рана голови та носа.
Довідка № 2 Долинської ЦРЛ (т. 1 а.с. 28) містить перелік лікарських засобів та виробів медичного застосування, які за вищевказаний період лікування хворий ОСОБА_12 придбав за власні кошти.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про те, що про витрати ОСОБА_12 на придбання вищевказаних товарів медичного застосування в сумі 5 732,72 грн., свідчать наступні документи: товарний чек № 91 від 16.03.2019 року, чеки Аптеки № 3, а саме: № 153400 від 16.03.2019 року, № 153760 від 17.03.2019 року, № 154278 від 19.03.2019 року, № 20715 від 20.03.2019 року, № 154874 від 21.03.2019 року, № 154085 від 18.03.2019 року, № 154790 від 20.03.2019 року, № 154398 від 19.03.2019 року, № 153395 від 16.03.2019 року, фіскальний чек ПП «Адоніс» серії ЧК-0304655 від 18.03.2019 року, фіскальний чек ПП ФК «Здорова Родина» серії ФН № 3000214550 від 21.03.2019 року, чек Аптечного пункту № 1 № 287659 від 17.03.2019 року та не фіскальні чеки: серії ЧК- 0053824 від 17.03.2019 року та серії ЧК- 0053892 від 18.03.2019 року (т. 1 а.с. 29-31).
Згідно виписки № 634619 із медичної карти стаціонарного хворого травматологічного відділення Івано-Франківської обласної клінічної лікарні від 28.03.2019 року (т. 1 а.с. 32), ОСОБА_12 поступив на лікування 21.03.2019 року із діагнозом: закритий перелом правої плечової кістки в с/н/3 із зміщенням відламків, закритий перелом IV-VI ребер справа, правобічний гемоторакс, забійна рана голови, перелом кісток носа, післятравматична нейропатія променевого нерва правої н/к-ки. Лікування: 22.03.2019 року йому було проведено операцію: відкрита репозиція МОС LСР пластиною та гвинтами, а також плевральну пункцію, зроблено УЗД плевральних синусів, іммобілізація правої в/к-ки гіпсовою лонгетою, перев'язки з розчином бетадину, медикаментозна терапія та перев'язки. Виписаний з лікарні 28.03.2019 року з рекомендацією - амбулаторне доліковування у травматолога по місцю проживання.
Про те, що хворий ОСОБА_12 за власні кошти придбав лікарські засоби та вироби медичного застосування за час перебування на стаціонарному лікуванні та перелік цих виробів, свідчить відповідь на адвокатський запит від 04.02.2020 року Обласної клінічної лікарні Івано-Франківської обласної ради (т. 1 а.с. 33-34).
Долучені до матеріалів справи документи: товарний чек № 0000002666 від 22.03.2019 року, рахунок-фактура № ІВ-0000086 від 25.03.2019 року, товарні чеки від 25.03.2019 року та від 26.03.2019 року, чек від 22.03.2019 року, чеки № 154037 від 24.03.2019 року, № 33895 від 25.03.2019 року, № 31456 від 26.03.2019 року, № 123071, № 29316, № 123177, №154509 та № 34154 від 27.03.2019 року, квитанції № 3012554840020269 від 22.03.2019 року, № 3012550545497216 від 27.03.2019 року та № 0.0.1305564551.2 від 22.03.2019 року (т. 1 а.с. 35-42), підтверджують, що за період лікування з 21.03.2019 року по 28.03.2019 року ОСОБА_12 витратив на придбання товарів медичного призначення кошти в розмірі 12 464,48 грн.
З виписок № 18 від 15.04.2019 року та № 27 від 24.04.2019 року (т. 1 а.с. 43,47) медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого Долинської ЦРЛ вбачається, що ОСОБА_12 продовжив курс лікування згідно рекомендацій лікарів амбулаторно.
Товарні чеки № 138 від 15.04.2019 року та б/н від 24.04.2019 року, рахунок № 304533 від 22.04.2019 року (т. 1 а.с. 44,46,48) підтверджують, що потерпілий під час амбулаторного лікування та реабілітації витратив на придбання товарів медичного характеру ще 5 269,58 грн.
Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що сукупність досліджених судом доказів повністю підтверджує витрати потерпілого ОСОБА_12 на лікування, пов'язане із наслідками дорожньо-транспортної пригоди, на загальну суму 23 465,00 грн.
Суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 25 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», визначив суму у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в період з 16.03.2019 року по 21.03.2019 року , коли ОСОБА_12 перебував на лікуванні в Долинській ЦРЛ та в період з 21.03.2019 року по 28.03.2019 року, коли перебував на лікуванні в Обласній клінічній лікарні Івано-Франківської ОДА.
Так як згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 4 173,00 грн., то мінімальний розмір страхового відшкодування потерпілому становить 1 808,30 грн. (4 173,00 грн. : 30 днів = 139,10 грн./день х 13 днів = 1 808,30 грн.).
Суд першої інстанції належним чином мотивував визначення ним розміру моральної шкоди та прийшов до обґрунтованого висновку про те, що з цивільного відповідача ПрАТ «УСК Княжа Вієнна Іншуранс груп» на користь цивільного позивача ОСОБА_12 слід стягнути 1 273,25 грн. моральної шкоди, що завдана йому ушкодженням здоров'я внаслідок ДТП.
Так, з урахуванням розміру шкоди заподіяної здоров'ю, який становить 25 465,00 грн., розмір компенсації моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_12 , становить 1 273,25 грн. (5% від 25 465,00 грн.).
Суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_12 повідомив ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про ДТП, яка сталась на а/д Н-09 Стрий - Чернівці по вул. Одиниця в с.Оболоня 16.03.2019 року о 08:30 год., що підтверджується його повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (т. 1 а.с. 52).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у кримінальному провадженні докази, що стосуються вирішення цивільного позову ОСОБА_12 до ПрАТ «УСК Княжа Вієнна Іншуранс груп», надав їм відповідну правову оцінку та належним чином мотивував свої висновки.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_13 підлягає частковому задоволенню, оскільки визначені судом грошові суми щодо відшкодування моральної шкоди вищевказаним потерпілим не відповідають характеру і обсягу фізичних та душевних страждань, викликаних непоправною втратою близької людини, яких зазнали потерпілі, виходячи із загальних засад розумності, виваженості та справедливості.
Так, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що згідно з ч. 1 ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні, а шкода відшкодовується дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди.
Судом першої інстанції було встановлено, що потерпіла ОСОБА_10 є дружиною померлого ОСОБА_18 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 05.05.2015 року (т. 1 а.с. 68).
З матеріалів справи встановлено, що на час смерті в ОСОБА_18 на утриманні перебували 2 неповнолітні дочки ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 09.03.2016 року та серії НОМЕР_6 від 19.04.2018 року (т. 1 а.с. 69,70).
Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що оскільки малолітні дочки померлого ОСОБА_18 перебували на його утриманні, то вони мають право на відшкодування шкоди, заподіяної смертю годувальника. Так як померлий не був працевлаштований, то для визначення розміру такого відшкодування слід враховувати середню заробітну плату штатного працівника, яка згідно даних Головного управління статистики в Львівській області, що містяться у відкритих джерелах, в 2019 році в Сколівському районі Львівської області становила 10 459,00 грн. Отже, на дітей припадає частка 2 614,75 грн. (10 459 грн./4 осіб), тобто по 1307,40 грн. на кожну дитину щомісячно, що з урахуванням віку дітей становить: ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - 219 643,20 грн. ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - 251 020,80 грн., які й слід стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_10 , яка є законним представником малолітніх дітей.
Судом першої інстанції також було встановлено, що потерпіла ОСОБА_10 витратила на поховання свого чоловіка ОСОБА_18 кошти в розмірі 18 030,00 грн., що підтверджується виданими на її ім'я товарними чеками від 17.03.2019 року (т. 1 а.с. 76) та стягнув вищевказану суму з обвинуваченого на користь потерпілої.
Разом з тим, суд першої інстанції встановив, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_8 потерпіла ОСОБА_10 зазнала моральних страждань, оскільки втратила чоловіка, з яким вони виховували малолітніх дочок ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а потерпілий ОСОБА_11 втратив сина та внаслідок отриманих тілесних ушкоджень терпів фізичний біль, тривалий час лікувався та був обмежений в можливості працювати, що теж спричинило йому моральні страждання.
Суд першої інстанції вказав на те, що приймаючи до уваги обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнали потерпілі, характер їхніх немайнових втрат, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими і підлягають до часткового задоволення та з обвинуваченого на користь ОСОБА_10 слід стягнути 100 000,00 грн., а на користь ОСОБА_11 - 30 000,00 грн. відшкодування завданої злочином моральної шкоди.
Колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір грошової суми щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не відповідає характеру і обсягу фізичних та душевних страждань, викликаних непоправною втратою близької людини, яких зазнали потерпілі, виходячи із загальних засад розумності, виваженості та справедливості і підлягає збільшенню
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок в частині розміру відшкодування моральної шкоди та стягнути з ОСОБА_8 на відшкодування завданої моральної шкоди на користь ОСОБА_10 - 200 000,00 грн. та на користь ОСОБА_11 - 100 000,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та цивільного відповідача ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» необхідно залишити без задоволення, а апеляційну скаргу представника потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_13 задовольнити частково, а вирок суду змінити в частині відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та цивільного відповідача ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» залишити без задоволення, а апеляційну скаргу представника потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_13 задовольнити частково.
Змінити вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10 листопада 2021 року в частині розміру відшкодування моральної шкоди на користь потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та стягнути з ОСОБА_8 на відшкодування завданої моральної шкоди на користь ОСОБА_10 - 200 000,00 (двісті тисяч) грн. та на користь ОСОБА_11 - 100 000,00 (сто тисяч) грн.
В іншій частині вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10 листопада 2021 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5