Справа № 761/11228/21
Провадження № 2/761/976/2022
31 січня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Яницькій О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій незаконними щодо проведення експертного дослідження; визнання недійсним висновку експертного дослідження
У березні 2021р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просила суд:
- визнати незаконним та такими, що вчинені з порушеннями законодавства України про судову експертизу, нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методичних вимог дії відповідача ОСОБА_2 щодо проведення експертного дослідження за заявою на проведення автотехнічного та транспортно-трасологічного дослідження адвоката Паєта В.В. до директора ТОВ «Українська експертна компанія» від 02 березня 2018р. та оформлення висновку №36 експертного дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобілів: «Volkwagen Passat CC», д.н.з. НОМЕР_1 та «MAN L 200», д.н.з. НОМЕР_2 , складеного 26 березня 2018р. (далі по тексту вимога № 1);
- визнати недійсним висновок №36 експертного дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобілів: «Volkwagen Passat CC», д.н.з. НОМЕР_1 та «MAN L 200», д.н.з. НОМЕР_2 , складений 26 березня 2018р. судовим експертом ОСОБА_2
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовула тим, що 16 листопада 2015р. стялася дорожньо-транспортна пригода (далі по тексту - ДТП) за участю автомобіля «Volkwagen Passat CC», д.н.з. НОМЕР_1 під її керуванням та автомобіля «MAN L 200», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 . Відносно неї був складений адміністративний протокол за вчинення правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Під час розгляду справи про адміністративні правопорушення №763/665/16 постановою Дарницького районного суду м. Києва від 08 червня 2017р. за клопотанням її захисника було призначено автотехнічну експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. За результатами проведення даної експертизи відносно водія автомобіля «MAN L 200», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 працівниками поліції було складено адміністративний протокол за вчинення правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 були направлені до Дарницького районного суду м. Києва та об'єднані із справою відносно ОСОБА_1 .
Діючи в інтересах ОСОБА_3 , його захисник 02 березня 2018р. звернувся до директора ТОВ «Українська експертна компанія» із заявою на проведення автотехнічного та транспортно-трасологічного дослідження, за результатами проведення якого експертом ОСОБА_2 26 березня 2018р. був складений висновок №36 та наданий до Дарницького районного суду м. Києва.
Рішенням №3 засідання Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 13 грудня 2019р. встановлено порушення судовим експертом ОСОБА_2 методик проведення судової експертизи.
Позивачка вважає, що відповідач ОСОБА_2 , як судовий експерт під час проведення експертного дослідження та оформлення висновку експертного дослідження, порушив ряд вимог Закону України «Про судову експертизу», Інструкції про призначення та проведення судових та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998р. №53/5, чим порушив її права.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 вересня 2021р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків позовної заяви.
18 жовтня 2021р. позивачка усунула недоліки, подавши до суду відповідне клопотання.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 листопада 2021р. відкрито провадження у даній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено процесуальний строк для подання заяв по суті справи.
28 грудня 2021р. на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що ОСОБА_1 своєю заявою від 27 вересня 2019р. зверталася до Міністерства юстиції України, за дорученням якого оскаржуваний висновок було прорецензовано Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз. Відповідно до Рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України №3 від 13 грудня 2019р. його не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Також відповідач вказав, що рішенням суду першої інстанції було визнано винною у скоєнні ДТП ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, яке судом апеляційної інстанції залишено без змін.
06 січня 2022р. на адресу суду від позивачки ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій позивачка вказала на те, що у змісті рішення №3 від 13 грудня 2019р. встановлено невідповідність дій відповідача методиці, що є порушенням п. 1.4 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998р. №53/5, а також вчинення експертом проступку.
Суд, розглянувши подані докази, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. ( ч. 2 ст. 15 ЦК України )
Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України від 01 грудня 2004р. № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч. 1 ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
За змістом ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 16 листопада 2015р. в м. Києві на перехресті вул. Санаторна-Ново-Дарницька стялася ДТП за участю автомобіля «Volkwagen Passat CC», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням позивачки та автомобіля «MAN L 200», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 .
Протокол про адміністративні правопорушення за ст. 124 КУпАП був складений працівниками поліції відносно ОСОБА_1 та скерований для розгляду до Дарницького районного суду м. Києва.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 08 червня 2017р. було призначено у справі №753/665/16 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КупАП автотехнічну експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз МЮ України.
Як зазначила у позові позивачка, за результатами проведення даної експертизи відносно водія автомобіля «MAN L 200», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 працівниками поліції було складено адміністративний протокол за вчинення правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 були направлені до Дарницького районного суду м. Києва та об'єднані із справою №753/665/16 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КупАП.
Також судом встановлено, що за заявою адвоката Паєта В.В. в інтересах ОСОБА_3 від 02 березня 2018р. до ТОВ «Українська експертна компанія» про проведення автотехнічного та транспортно-трасологічного дослідження, судовим експертом ОСОБА_2 було проведено експертне дослідження та 26 березня 2018р. складено висновок №36 експертного дослідження обставин та механізму ДТП за участі автомобілів: «Volkwagen Passat CC», д.н.з. НОМЕР_1 та «MAN L 200», д.н.з. НОМЕР_2 .
У вказаному висновку експерт ОСОБА_2 зазначив, зокрема, що в даній дорожній обстановці невідповідність дій водія автомобіля «Volkwagen Passat CC», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 вимог п. 16.11 та дорожнього знаку 2.1 ПДР України, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП з причин викладених в дослідницькій частині.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що постановою Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні ДТП, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду, приєднавши до відзиву копію витягу з Інформації розгляду судових справ.
В свою чергу, матеріалами справи встановлено, що позивачка заявою від 27 вересня 2019р. зверталася до Міністерства юстиції України, за дорученням якого Харківським Науково-дослідним інститутом судових експертиз було проведено рецензування оскаржуваного висновку з метою перевірки відповідності його вимогам нормативно-правових актів щодо складання, оформлення та правильності застосування методів дослідження.
13 грудня 2019р. було проведено засідання Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України за участю судового експерта ОСОБА_2 на якому розглядалося питання щодо його дисциплінарної відповідальності та додані документи: заява ОСОБА_1 від 27 вересня 2019р., отримана під час особистого прийому Міністра юстиції України за участю заступника Міністра юстиції України Банчука О.А., копія висновку експертного дослідження обставин та механізму ДТП за участі автомобілів: «Volkwagen Passat CC», д.н.з. НОМЕР_1 та «MAN L 200», д.н.з. НОМЕР_2 від 26 березня 2018р. №36, складеного судовим експертом ОСОБА_2, рецензія Харківського Науково-дослідного інституту судових експертиз від 23 жовтня 2019р, письмові пояснення судового експерта ОСОБА_2
Комісією було прийнято рішення №3, яким встановлено, що виходячи зі змісту висновку експертом не було надано відповідь в альтернативній формі, як це передбачено методикою «Дослідження зіткнень транспортних засобів» (реєстраційний код 10.1.06). Водночас експерт ОСОБА_2 був допитаний у судовому засіданні з приводу наданого ним висновку і надав роз'яснення, а також його доповнив у судовому засіданні, тим самим надав відповіді в альтернативній формі. З огляду на викладене, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, за яких вчинено проступок, і результат судового експерта за попередні роки комісія вирішила не притягувати судового експерта ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.
Правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об'єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки визначає Закон України «Про судову експертизу».
Даний Закон передбачає гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку; підстави проведення судової експертизи; права та обов'язки, відповідальність судового експерта.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про судову експертизу» судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченими законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.
Порядок притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності передбачений Положенням про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затверджений Наказом Міністерства юстиції України 03 березня 2015р. № 301/5 (далі по тексту - Положення).
Це Положення відповідно до ст. ст. 10, 14, 16, 17 та 21 Закону України «Про судову експертизу» визначає: організаційні засади, завдання та порядок діяльності Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі по тексту - ЦЕКК); порядок підготовки та стажування фахівців, які мають намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта; порядок проведення атестації з метою присвоєння та підтвердження кваліфікації судового експерта в ЦЕКК; порядок видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, його дубліката, переоформлення та анулювання свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта; порядок тимчасового припинення здійснення судово-експертної діяльності та її поновлення; порядок розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.
Пунктом 1 Розділу VI Положення передбачено, що відповідно до ст. 14 Закону України «Про судову експертизу» атестовані судові експерти за порушення вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.
Підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника Структурного підрозділу Мін'юсту (п. 3 Розділу VI Положення).
За результатами розгляду подання та доданих до нього документів дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: не порушувати дисциплінарне провадження; порушити дисциплінарне провадження (п.6 Розділу VI Положення).
Пунктом 9 Розділу VI Положення передбачено, що дисциплінарна палата ЦЕКК розглядає питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта в межах порушень, зазначених у документах, доданих до подання.
Відповідно до п. 10 Розділу VI Положення за наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: 1) притягнути судового експерта до дисциплінарної відповідальності та застосувати відповідне дисциплінарне стягнення; 2) не притягувати судового експерта до дисциплінарної відповідальності; 3) припинити дисциплінарне провадження.
Пунктом 21 Розділу VI Положення визначено, що рішення дисциплінарної палати ЦЕКК про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачка зазначала, що вона не згодна з оскаржуваним висновком експерта ОСОБА_2, а тому просить визнати незаконними та такими, що вчинені з порушенням законодавства про судову експертизу та методичних вимог дії відповідача щодо проведення автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи, яке оформлене висновком №36 від 26 березня 2018р.
Однак, суд звертає увагу, що Законом України «Про судову експертизу» не передбачено можливості оскарження дії експерта під час проведення експертизи у спосіб, який визначила позивачка. Повноваження щодо з'ясування питання чи існували в діях експерта порушення під час проведення експертизи покладені на Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України, а суд, в даному випадку не може перебрати на себе функції цього органу. При цьому, рішення даного орану за результатами розгляду дисциплінарного провадження може бути оскаржено в судовому порядку.
Окрім того, Центральною експертно-кваліфікаційною комісію при Міністерстві юстиції України вже було перевірено відповідність оскаржуваного експертного висновку вимогам нормативно-правових актів та за результатами перевірки було прийнято відповідне рішення №3 від 13 грудня 2019р.
У зв'язку з чим, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення вимоги № 1.
Крім того, як встановлено судом, постановою Дарницького районного суду міста Києва від 02 липня 2018р. по справі № 753/665/16-п відносно ОСОБА_1 закрито провадження по справі, у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення та відносно ОСОБА_3 закрито провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначена постанова суду першої інстанції залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2018р.
Звертаючись до суду з вимогою № 2, позивачка посилилась на норми ч. 1 ст. 203, ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України.
Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а стаття 215 ЦК України визначає підстави недійсності правочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно п. 1) ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судову експертизу» незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов'язаний, зокрема провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок.
Отже, висновок експерта є результатом проведення експертизи, викладений у вигляді докладного опису проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
Законодавство України не надає висновку судового експерта статусу документа, який мав би обов'язковий характер чи породжував права і обов'язки у певного суб'єкта чи кола суб'єктів, а отже, такий висновок не може вважатися актом державного чи іншого органу і оспорюватися в судовому порядку. А відтак, висновок експерта, в розумінні ст. 202 ЦК України, не є правочином, а тому не може бути визнаний судом недійсним.
Таким чином, обраний позивачкою спосіб захисту не передбачений законом для застосування до спірних правовідносин.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то з відповідача не підлягають стягненню на користь позивачки понесені останньою судові витрати.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 15, 16, 202, 203, 215 ЦК України, ст. 12, 14 Закону України «Про судову експертизу», Положенням про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затверджений Наказом Міністерства юстиції України 03 березня 2015р. № 301/5, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце роботи ТОВ «Українська експертна компанія», яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Січевих Стрільців, 13, офіс 2) про визнання дій незаконними щодо проведення експертного дослідження; визнання недійсним висновку експертного дослідження - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: