Справа № 761/25515/21
Провадження № 2/761/3431/2022
25 січня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Яницькій О.Л.
розглянув у відкритому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такої, що втратила право користування житловим приміщенням; зняття з реєстраційного обліку,
В липні 2021р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачки ОСОБА_2 , в якому просила суд: визнати відповідачку такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 та зняти її з реєстраційного обліку в цій квартирі.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що вона є власником зазначеної квартири, а відповідачка є її донькою, яка з не проживає в квартирі з 1999р., з реєстраційного обліку у вказаній квартирі не знялася, а тому позивачка вимушена була звернутися до суду з вказаним позовом для захисту своїх прав.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2021р. відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В листопаді 2021р. на адресу суду надійшла заява від відповідачки про визнання позову.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24 вересня 1993р., договору дарування від 08 травня 1998р.
Судом встановлено, що у вказаній квартирі зареєстрована донька позивачки - відповідачка, проте в цій квартирі відповідач остання не проживає з 1999р., що визнала надіславши на адресу суду відповідну заяву.
За змістом ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно з ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України та з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме слід визнати відповідачку такою, що втратила право користування вищезазначеною квартирою.
Стосовно вимог позивачки про зняття відповідачки з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1 , то в цій частині позов не підлягає задоволенню, в силу положень п. 26 Правил реєстрації місця проживання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016р. № 207.
Відповідно до ст. ст. ст. 141, 142 ЦПК України, з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню 50 відсотків судового збору - 454,0 грн., та підлягає поверненню позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову, шляхом зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернути останній - 454,0 грн., згідно квитанції № 52997 від 12 липня 2021р.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 137, 141, 223, 258, 259, 263-266, 268, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. 41 Конституції України; ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. 10 Загальної декларації прав людини; ст. ст. 316, 317, 319, 321, 387, 392, 405 ЦК України; ст. ст. 72, 150, 156 ЖК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), про визнання особи такої, що втратила право користування житловим приміщенням; зняття з реєстраційного обліку - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків сплаченого судового збору, в розмірі 454,0 /чотириста п'ятдесят чотири / грн.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернути ОСОБА_1 , 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі 454,0 /чотириста п'ятдесят чотири / грн., згідно квитанції № 52997 від 12 липня 2021р.
В решті позову відмовити
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: