Справа № 761/6409/21
Провадження № 1-кс/761/17481/2021
20 грудня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 в якій він просив зобов'язати уповноважену особу Державного бюро розслідувань внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінальних правопорушень, викладених в його заяві від 06.02.2021 вих. № 4216/06.
Як на підставу звернення до суду зі скаргою ОСОБА_3 посилається на положення ст. 303 КПК України та обґрунтовує її тим, що він 06.02.2021 за допомогою поштового зв'язку звернувся до Державного бюро розслідувань з заявою вих. № 4216/06 про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, яка 08.02.2021 була отримана відповідальною особою органу досудового розслідування, про що свідчить витяг з реєстру відстеження пересилання поштових відправлень, розміщеного на офіційному веб-сайті УДППЗ «Укрпошта». Однак, на час звернення до суду зі скаргою відповідні відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені та досудове слідство не розпочато, що свідчить про порушення вимог ст. 214 КПК України.
Так, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.02.2021 у даній справі скаргу ОСОБА_3 , подану в порядку статті 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, залишено без задоволення.
За наслідками апеляційного перегляду вказаної ухвали, ухвалою Київського апеляційного суду від 28.07.2021 ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.02.2021, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 скасовано та призначено новий розгляд скарги ОСОБА_3 у суді першої інстанції. Підставою скасування ухвали суду від 22.02.2021 стали ті обставини, що мотивувальна частина ухвали містить посилання на те, що за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги. Разом з тим, як вбачається із резолютивної частини ухвали, слідчий суддя відмовив в задоволенні скарги. Отже, за висновком суду апеляційної інстанції, резолютивна частина ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.02.2021 не відповідає мотивувальній частині цієї ухвали, а саме щодо прийнятого слідчим суддею рішення за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 .
Згідно протоколу повторного автоматичного визначення слідчого судді від 13.12.2021 скарга передана для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Однак, як вбачається зі змісту скарги, у другому пункті прохальної частини скарги ОСОБА_3 просив розгляд справи проводити у його відсутність.
Уповноважена особа Державного бюро розслідувань, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з'явилась та не повідомила суд про причини свого неприбуття. Разом із цим, відсутність у судовому засіданні особи, бездіяльність якої оскаржується, у відповідності до ст. 306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, 06.02.2021 ОСОБА_3 за допомогою поштового зв'язку звернувся до Державного бюро розслідувань із заявою вих. № 4216/06 про вчинення кримінальних правопорушень, яка була отримана відповідальною особою органу досудового розслідування 08.02.2021, про що свідчить витяг з реєстру відстеження пересилання поштових відправлень, розміщеного на офіційному веб-сайті УДППЗ «Укрпошта».
Однак, станом на день розгляду скарги відомості про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені та досудове слідство не розпочато.
Згідно із ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вимогами ч. 5 ст. 214 КПК України передбаченого, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться, зокрема відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора 30.06.2020 №298.
Згідно із п.1 глави 2 розділу I цього Положення, до Реєстру вносяться час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України.
Згідно з ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.
За змістом ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Отже, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, у висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 встановлено, що у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує, обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З урахуванням наведеного слід дійти висновку, що бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення до суб'єкта, який наділений повноваженнями вносити відомості до ЄРДР; наявність в такій заяві короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведеного заявником; невнесення відомостей за заявою, яка надійшла уповноваженому суб'єкту і містить короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, впродовж 24 годин.
Як вбачається із матеріалів скарги, заявник просить внести відомості до ЄРДР стосовно вчинення головою Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, які ним кваліфіковані за ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 111, ст. 170, ч. 2 ст. 15 ст. 27 КК України.
Таким чином, заявник повідомляє про вчинення суддею кримінальних правопорушень і кваліфікує її дії як: складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину, заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності шляхом надання приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, документів, технічних пристроїв, грошей, цінних паперів, а також заздалегідь не обіцяне здійснення інших дій по створенню умов, які сприяють їх злочинній діяльності.
Слідчий суддя враховує, що нормами кримінального процесуального законодавства не передбачено обов'язку заявника зазначати, зокрема, у заяві про кримінальне правопорушення усіх складових злочину (суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона).
Однак, ч. 5 ст. 214 КПК України встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення відповідного кримінального правопорушення, яких ОСОБА_3 у заяві від 06.02.2021 належним чином наведено не було, а відтак, на переконання слідчого судді, і бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відсутня.
При цьому, твердження ОСОБА_3 про те, що в заяві про вчинені кримінальні правопорушення за вих.№4216/06 від 06.02.2021 ним було вказано всі елементи вчиненого злочину: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона, а також всі ознаки вчиненого злочину: час, місце, спосіб, ПІП особи, місце її роботи і посаду, короткі обставини злочину, є необґрунтованим, оскільки це не відповідає встановленим фактичним обставинам.
Слід звернути увагу заявника на те, що відповідно до положень статей 126, 129 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом. Вказана норма закону визнана конституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду №8-рп/2011 від 12 липня 2011 року, в якому, поміж іншого, зазначено, що оцінка процесуальним діям судді може даватись тільки судами апеляційної чи касаційної інстанцій, і не може даватись будь-якими органами, в тому числі і слідчими органами.
Враховуючи вище зазначене, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки зі змісту заяви ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення від 06.02.2021 вих. №4216/06 не можливо встановити наявність фактичних даних, які б свідчили про можливість внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення, про яке йдеться у скарзі, а тому відсутні підстави вважати наявною бездіяльність уповноважених осіб ДБР, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 11 КК України, ст.ст. 60, 214, 303, 306-307, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя: ОСОБА_1