Справа №760/24447/20
6/760/127/22
28 січня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Калініченко О.Б.
при секретарі Мельник Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Міністерства оборони України про відстрочення виконання рішення суду в справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про відшкодування шкоди, -
09.11.2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до МОУ про відшкодування шкоди.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 30.07.2021 року позов було задоволено, стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати в розмірі 40 989 грн. та три проценти річних в розмірі 36 670 грн.
22.12.2021 року представником відповідача була подана заява про відстрочення виконання рішення суду до 01.03.2022 року, в якому він посилається на те, що наразі одним з найголовніших завдань МОУ є виконання заходів, спрямованих на цільове використання бюджетних коштів та збереження державного майна, недопущення втрат державного бюджету.
Невідстрочення виконання оскаржуваного рішення може значно ускладнити чи не уможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів відповідача.
Таким чином, існує загроза безпідставного отримання державних коштів особою, яка, на думку сторони позивача, не має відповідного права, а в разі задоволення апеляційної скарги МОУ, останнє буде позбавлене можливості повернення незаконно отриманих коштів.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи, повідомлялися в порядку, визначеному процесуальним законом.
З огляду на встановлений строк розгляду такої заяви суд вважає за можливе розглянути за наявними матеріалами.
Дослідивши подану заяву суд пришов до висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Стаття 435 ЦПК України регулює питання відстрочення і розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення.
Так, відповідно до вказаної статті, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може, зокрема, відстрочити виконання рішення.
Підставою для відстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2019 року (справа № 61-15140св18) зазначив, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Отже, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 435 ЦПК України).
Аналогічна роз'яснення викладені у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконані провадження».
Фактично чинне законодавством не містить вичерпного законодавчого переліку підстав для надання відстрочки виконання рішення, тому суд у кожній конкретній справі з врахуванням всіх обставин справи, вирішує питання про їх наявність чи відсутність, а також вирішує питання про наявність чи відсутність причин, які перешкоджають виконанню рішення суду та за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Дослідивши вказані у поданій заяві підстави для відстрочення МОУ рішення суду від 30.07.2021 року, які фактично ґрунтуються на тому, що на рішення першої інстанції подано апеляційну скаргу, суд вважає, що заявник не довів належними та допустимими доказами обставин, які мають характер особливих або виняткових та які б давали підстави для відстрочки виконання рішення суду відповідно до ст. 435 ЦПК України.
Керуючись ст. 435 ЦПК України, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
Відмовити у задоволенні заяви заяву Міністерства оборони України про відстрочення виконання рішення суду в справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про відшкодування шкоди.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: