Провадження № 1-кп/760/1767/22
Справа №760/32284/21
31 січня 2022 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР № 12021100090003151 від 14.11.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває вищевказане кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Обвинуваченому обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Суд, розглядаючи питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, виходить з такого.
Згідно вимог ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Прокурор Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 зазначив, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, застосованих до обвинуваченого, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зокрема можливості ухилятися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також просив врахувати дані про особу обвинуваченого, тяжкість скоєного ним злочину.
Захисник та обвинувачений в судовому засіданні вказали на необхідність зміни останньому запобіжного заходу з тримання під вартою на інший, не пов'язаний з позбавленням волі, обґрунтовуючи яке вказали на відсутність та недоведеність ризиків, що можуть вплинути на хід судового розгляду, наявність місця проживання.
Аналізуючи доводи, наведені та обґрунтовані у судовому засіданні, суд вважає, що прокурором доведені обставини, які свідчать, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені при застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу, не зменшились і продовжують існувати на даній стадії кримінального провадження.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, та підтверджується матеріалами, які надійшли до суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи. При цьому, тримання особи під вартою може відбуватися лише на підставі відповідного рішення компетентного суду.
Суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_3 , особу обвинуваченого, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави суду вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватись від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, так як має ряд не знятих та не погашених у встановленому порядку судимостей, за вчинення аналогічних корисливих злочинів, до затримання перебував у розшуку, офіційно не працевлаштований, немає стабільного джерела доходу та постійного місця проживання.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, крім необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, суд також приймає до уваги репутацію обвинуваченого, відсутність у нього міцних соціальних зав'язків, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, а також ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали, докази винуватості в судовому засіданні не перевірені.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду.
Захисником та обвинуваченим не доведено, що відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що на даній стадії судового розгляду кримінального провадження тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до 31.03.2022 року включно.
На підставі п.2 ч.4 ст. 183 КПК України суд не визначає розмір застави щодо ОСОБА_3 , оскільки злочин, у вчиненні якого він обвинувачується, вчинений із застосуванням насильства.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196, 331 КПК України, суд,-
Продовжити строк дії, обраного ОСОБА_3 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - до 31.03.2022 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити начальникові ДУ «Київський слідчий ізолятор ».
Строк дії ухвали до 31.03.2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення копії даної ухвали.
Суддя ОСОБА_1