Справа №760/26386/19
1-кп/760/951/22
13 січня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілих ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
та обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 06.04.2019 за №12019100090003509, питання про доцільність продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121 та ч.4 ст.296 КК України,
в провадженні Солом'янського районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121 та ч.4 ст.296 КК України та ОСОБА_8 за ч.4 ст.296 КК України.
Ухвалою суду від 19.11.2021 обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 17.01.2022 включно.
Однак, до спливу зазначеного строку кінцеве рішення по кримінальному провадженню не прийнято, а тому є підстави для розгляду питання про доцільність подальшого тримання обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просила продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів вважаючи, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, на даний час істотно не зменшились і не відпали навівши відповідні доводи. А саме, що останній перебував у розшуку, знищив знаряддя злочину тощо.
Представник потерпілих ОСОБА_4 підтримав позицію прокурора.
Захисник ОСОБА_5 , а також ОСОБА_6 , заперечили проти продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 та просили змінити запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний із триманням під вартою, а саме на цілодобовий домашній арешт із носінням електронного засобу контролю за місцем проживання у м. Суми.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку свого захисника.
Суд, вислухавши думку учасників судового процесу, приходить до наступного.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Крім того, судом враховуються положення ст.178 КПК України згідно з якими суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, визначені даною статтею, зокрема, вік обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, стан здоров'я, рід занять, покарання, яке загрожує ОСОБА_7 в разі визнання його винуватими, можливість впливати на потерпілого, свідків, переховуватись від суду, тим самим у нього буде можливість вчинити інше кримінальне правопорушення або іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження, а тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою ще на 60 днів.
Продовження запобіжного заходу ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції від 04.11.1950 «Про захист прав людини і основоположних свобод», оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Керуючись ст.ст.177, 178, 331 КПК України, суд,-
продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 до 60 днів, тобто до 10 березня 2022 включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Головуючий: