СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/11636/21
пр. № 1-кп/759/442/22
31 січня 2022 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021100080001160 від 22.04.2021р. стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого:
- 01.04.2005 р. Святошинський районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. 12.03.2010 р. звільнений по відбуттю строку покарання з Білоцерківської виправної колонії № 35 ;
- 29.09.2011 р. Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України до 4 років позбавлення волі. 12.03.2014 р. умовно-достроково звільнений з Білоцерківської виправної колонії № 35 з невідбутим строком 1 рік 3 місяця 12 днів;
- 11.10.2017 р. Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 186 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки;
- 11.05.2018 р. Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. 29.12.2020 р. умовно-достроково звільнений з Старобабановської виправної колонії № 92 Черкаської області з невідбутим строком 1 рік 3 місяці 14 днів,
-18.08.2021р. Святошинським районним судом м. Києва за ч.2 ст.185, ч.1 ст.121 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Новостав Шумського району Тернопільської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_7
Судом визнано доведеним, що 21.04.2021, приблизно о 19 год. 50 хв., ОСОБА_4 , за попередньою змовою групою осіб, разом з ОСОБА_5 , знаходячись біля будинку АДРЕСА_4 , із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, відкрито викрали грошові кошти належні ОСОБА_7 , завдавши матеріальну шкоду на суму 3000 гривень.
При цьому, ОСОБА_4 21.04.2021, приблизно о 19 год. 40 хв., разом із своїм знайомим ОСОБА_5 знаходячись біля будинку АДРЕСА_4 , побачили раніше незнайомого їм ОСОБА_7 , який слідував разом зі своїм знайомим ОСОБА_8 та перераховував грошові кошти, тримаючи їх в своїх руках, після чого вирішили відкрито заволодіти його майном, вступив тим самим між собою в попередню злочинну змову.
Реалізуючи свій сумісний злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, діючи з корисних мотивів ОСОБА_5 наблизився до ОСОБА_7 та під вигаданим приводом почав висловлюватись на адресу потерпілого, що останній начебто образив якусь дівчину, а тоді наніс йому удар правою рукою стиснутою в кулак в область обличчя, чим спричинив потерпілому фізичний біль. ОСОБА_4 в свою чергу підтримав злочинні дії ОСОБА_5 та наблизившись штовхнув потерпілого, від чого останній не стримався на ногах та впав на землю. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_4 почали наносити удари ногами по голові та тулубу потерпілого, чим спричинили останньому фізичний біль.
В наслідок злочинних дій ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 у ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 мали місце такі тілесні ушкодження:
- синці в лобній ділянці ліворуч, в лівій лобно-скроневій ділянці з переходом на повіки лівого ока та підочно-виличну ділянку, в лівій скроневій ділянці ліворуч від серединної лінії, на задній поверхні вушної раковини, на задній поверхні шиї зліва в верхній третині, в між лопатковій ділянці ліворуч, на задній поверхні лівого плеча в нижній третині, на передній поверхні лівого плечового суглобу, на передній поверхні правого плеча в верхній третині;
- крововиливи на слизовій верхньої губи ліворуч, нижньої губи ліворуч і праворуч;
- субкон'юнктивальний крововилив лівого ока у зовнішнього кута.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 042/1-244-2021 від 24.05.2021 року кожне з вказаних тілесних ушкоджень, за ступенем тяжкості, відноситься до легкого тілесного ушкодження, так як відновлення анатомічної цілісності травмованих ділянок у звичайному клінічному перебігу спостерігається у строк до 6 діб (за критерієм тривалості розладу здоров'я).Виявлені тілесні ушкодження не мають ознак небезпеки для життя. Характер та морфологічні властивості виявлених ушкоджень, свідчать про те, що вони утворились внаслідок не менше 12-13 травматичних дій тупими предметами, характерні властивості в яких ушкодженнях не відобразились, за давністю можуть відповідати вказаному терміну.
Користуючись тим, що потерпілий ОСОБА_7 не чинить опір їх сумісним злочинним діям, ОСОБА_4 дістав з правої кишені штанів потерпілого грошові кошти у сумі 3000 гривень, якими відкрито заволодів. В свою чергу ОСОБА_5 обшукав кишені одягу потерпілого, намагаючись при цьому витягнути мобільний телефон Xiaomi Redmi 8 належний ОСОБА_7 .
В подальшому ОСОБА_4 з відкрито викраденими грошовими коштами належними ОСОБА_7 , з місця учинення злочину зник, розпорядившись ними на власний розсуд, а ОСОБА_5 був затриманий на місці учинення злочину.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заявив, що вину визнає повністю, показав, що був в стані сильного алкогольного сп'яніння, всіх обставин не пам'ятає, але ствердив, що обвинувачений ОСОБА_4 не наносив тілесні ушкодження потерпілому, бив останнього лише він, а ОСОБА_4 намагався його відтягнути., ОСОБА_4 грошові кошти у потерпілого не забирав. Дату, час та місце події пригадати не зміг, вказав лише, що обставини відбувались ближче до вечора. Потерпілого ОСОБА_7 з його товарищем ОСОБА_8 він побачив на пішохідному переході, здалося, що він зачепив дівчину з їхньої компанії ( було п'ятеро осіб: він, ОСОБА_4 , сестра ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_9 , чоловік на ім'я ОСОБА_10 , дівчина на ім'я ОСОБА_11 ). Він зупинив потерпілого, а ОСОБА_8 в цей час почав знімати його на камеру свого телефону. Тоді ОСОБА_5 звернувся до нього з вимогою припинити зйомку. Перший удар ОСОБА_5 наніс потерпілому кулаком, але куди не пам'ятає , кількість ударів також не пам'ятає. У скоєному розкаюється, просив суворо не карати.
З огляду на покази ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення він визнав частково, а саме в частині спричинення потерпілому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.
Допитаний обвинувачений ОСОБА_4 вину не визнав, надав покази про те, що вранці в квітні 2021 р., точну дату не пам'ятає, він вийшов з дому, у дворі сиділа компанія, серед якої була його сестра ОСОБА_9 , її хлопець ОСОБА_10 , з ОСОБА_12 не був на той момент знайомим. Всі разом вони вирішили поїхати додому до ОСОБА_10 , який живе в с. Софіївська Борщагівка та, провівши там дозвілля , вони на таксі поїхали на ринок по вул.. Тулузи, де купляли його сестрі телефон. В наступному вони повинні були їхати до знайомого, але вийшли біля магазину «АТБ», щоб прогулятись (назву вулиці пригадати не зміг). По дорозі дівчина з їхньої компанії на ім'я ОСОБА_11 повідомила, що її хтось образив, тоді ОСОБА_5 підбіг до потерпілого та вдарив його, знайомий потерпілого відійшов на 10-15 метрів, поруч з ним знаходилась сестра ОСОБА_4 - ОСОБА_9 . Між потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_5 зав'язалась штовханина, вони вхопились один за одного та впали на землю. В цей момент поруч знаходились він, його сестра ОСОБА_9 та ще одна дівчина з їхньої компанії, ім'я якої відмовився назвати. В цей час невідома йому жінка почала лити воду з балкону, а невдовзі підійшли невідомі йому два чоловіки, які намагались розборонити ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_7 . Тоді ОСОБА_4 зупинив попутню машину, хотів забрати сесту та поїхати з місця події оскільки він нещодавно звільнився з місць позбавлення волі, тому вирішив що це може мати для нього негативні наслідки. Вказав на те,що всього в їх компанії було шестеро осіб ( три хлопця та три дівчини). В автомобіль сіли він зі своєю подругою, а також його сестра та її друг - ОСОБА_10 та чекали на ОСОБА_5 . Однак невдовзі автомобіль зупинили, тому він забрав свою подругу та пішов.
Також показав, що не наносив жодних тілесних ушкоджень потерпілому. Удари наносив лише ОСОБА_5 , в основному в ділянку голови, потерпілий відбивався, ОСОБА_5 бити почав без причини. Його сестра ОСОБА_9 в цей час розмовляла зі знайомим потерпілого - ОСОБА_8 . Грошові кошти він не забирав, щоб хтось витягував гроші з карману потерпілого він не бачив. В той день вони вживали алкогольні напої, він багато не пив.
Невизнання своєї вини ОСОБА_4 та часткове визнання вини ОСОБА_5 , оскільки за змістом наданих показів, обставини викладені в обвинувальному акті ним визнано частково, а саме в частині того,що він наносив удари потерпілому, суд оцінює критично, як намагання уникнути кримінальної відповідальності, оскільки їхня винуватість повністю підтверджується сукупністю доказів, досліджених під час судового розгляду, а саме:
- показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_7 про те, що 21.04.2021р. близько 18-19 год. він йшов зі своїм другом ОСОБА_8 від магазину «Весна» в напрямку Жмеренського лісу ( назву вулиці не памятає) з метою винайняти місце для святкування дня народження. По дорозі їх наздогнала компанія з шести чоловік, почали казати, що нібито він образив дівчину з їхньої компанії та вкрав в них гроші. Вказавши на обвинуваченого ОСОБА_5 потерпілий ствердив,що саме ця особа нанесла йому удар перша у обличчя, та вказавши на обвинуваченого ОСОБА_4 показав,що дана особа приєдналась до нанесення йому тілесних ушкоджень. Зрозумівши,що фізичні сили є нерівними, потерпілий почав закриватись від ударі та в певний момент він встав на коліна. Удари наносили йому двоє осіб, також він відчував по тілу ляскання жіночою долонею. В наступному він відчув як почали лазити по його кишеннях, а коли витягнули з однієї кишені гроші, то ОСОБА_4 та невідома йому дівчина, яка була серед компанії, втекли. В наступному намагались дістати телефон з кишені штанів, однак це не вдалося. Хто саме витягнув гроші він не бачив, але то була чоловіча рука. Водночас нападники викликали таксі, яке потерпілий наздогнав та зупинив автомобіль. Потім приїхала поліція. Також потерпілий показав,що на вищевказану компанію осіб він одразу не звернув увагу, та спочатку побачив лише дівчину, коли переходили дорогу в напрямку магазину «АТБ», з якою розминулись. Однак не дійшовши до магазину «АТБ» вказана компанія осіб їх наздогнала та зупинила. ОСОБА_4 та ОСОБА_13 спілкувались з ним одночасно, висловлюючи претензії з приводу образи дівчини. Потерпілий заперечив присутність іншіх осіб, які зі слів обвинуваченого ОСОБА_4 розбороняли його та ОСОБА_5 , зауважив,що ОСОБА_14 тікав з місця події. Потерпілий повідомив,що завдану злочином шкоду йому не відшкодовано, викрадені грошові кошти в сумі 3000 грн. не повернуто, наполягав на суворості покарання для обвинувачених.
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 про те, що в квітні 2021р., точну дату він не пам'ятає, він зустрівся з потерпілим ОСОБА_7 , та разом вони йшли в напрямку Жмеренського лісу для того, що там замовити місце для святкування дня народження. Коли вони переходили дорогу на вул. Я. Колоса, 1- Б в м. Києві, біля магазину «АТБ» їх наздогнав один з обвинувачених, хто точно наразі пригадати не може, та сказав, що нібито він з ОСОБА_7 образили дівчину з їхньої компанії, яка була в розовій ( чи червоній) куртці. Після підійшов другий з обвинувачених (хто з них точно не пам'ятає). Коли вся компанія підійшла до них, свідок відійшов на безпечну відстань, оскільки має проблеми зі здоровям, тому побоювався того, що йому можуть завдати тілесних ушкоджень, та почав вести зйомку подій на камеру свого телефону. ОСОБА_5 хотів забрати у нього телефон, але в наступному пішов до магазину «АТБ», неподалік якого ОСОБА_5 наніс потерпілому ОСОБА_7 удар в обличчя, тоді свідок викликав поліцію, зняти на камеру обставини події у нього не вийшло. Після нанесення потерпілому удару в обличчя, обвинувачені відтягнули ОСОБА_7 ближче до житлового будинку та одночасно продовжили наносити йому удари по тулубу. Коли потерпілий ОСОБА_7 знаходився на землі, то ОСОБА_4 щось дістав з його кишені, що саме свідок не бачив. Надалі ОСОБА_5 намагався щось дістати з кишень, по кишеннях також лазила невідома йому дівчина з компанії осіб. В наступному вказані особи намагались сісти в таксі та уїхати,однак свідок та потерпілий зупинили автомобіль. ОСОБА_4 з дівчиною з білим кольором волосся у темній куртці зникли з місця події. В наступному приїхала поліція.
Окрім того, свідок ОСОБА_8 показав, що серед компанії осіб було троє хлопців та троє дівчат. Біля потерпілого знаходилось п'ятеро чоловік: один з травмою голови - ніяких дій не вчиняв, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які наносили удари та лазили по кишеннях, та дівчина, яка також лазила по кишеннях. Свідок вказав, що безпосередньо бачив, як ОСОБА_4 лазячи по кишеннях потерпілого , витягнув щось з однієї кишенні, зажав це у руці та почав уходити, за ним пішла дівчина. ОСОБА_5 пішов останнім, оскільки зі слів потерпілого ще намагався витягнути телефон з кишені штанів. Світок ОСОБА_8 також показав, що біля таксі, коли компанія намагалась поїхати з місця події, знаходилось четверо осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та двоє дівчат. Коли він з потерпілим зупинили автомобіль, то ОСОБА_4 та дівчина в чорній куртці зі світлим волоссям втекли. Обставини розвивались швидко та побиття потерпілого тривало не більше 7 хвилин. Свідок ОСОБА_8 зауважив, що коли переходили дорогу потерпілий перекладав грошові кошти з кишені в кишеню, що могли помітити сторонні особи;
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.04.2021р. ( а.п.106);
- протоколом огляду місця події від 21.04.2021р. з додатками за участі потерпілого ОСОБА_7 , об'єктом якого є ділянка місцевості за адресою АДРЕСА_4 ( а.п. 108-116), де було виявлено гр.. ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , на обличчі ОСОБА_7 виявлені сліди побиття, опухла нижня губа та ліве око. Також було виявлено гр. ОСОБА_15 та гр. ОСОБА_16 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 22.04.2021р. за участі свідка ОСОБА_8 , який впізнав ОСОБА_4 як особу про яку він надавав покази ( а.п. 117-118);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 22.04.2021р. за участі потерпілого ОСОБА_7 (а.п. 121- 122) та переглянутим в залі судового засідання відеозаписом проведеного слідчого експерименту, обставини якого потерпілий фактично словесно повторив при його допиті під час судового розгляду, вказавши на дату, місце і час події, учасників, місце їх розташування, поведінку;
- висновком експерта № 042/1-244-2021 (а.п.129-132), згідно якого у ОСОБА_7 мали місце тілесні ушкодження: синці в лобній ділянці ліворуч, в лівій лобно-скроневій ділянці з переходом на повіки лівого ока та підочно-виличну ділянку, в лівій скроневій ділянці ліворуч від серединної лінії, на задній поверхні вушної раковини, на задній поверхні шиї зліва в верхній третині, в між лопатковій ділянці ліворуч, на задній поверхні лівого плеча в нижній третині, на передній поверхні лівого плечового суглобу, на передній поверхні правого плеча в верхній третині; крововиливи на слизовій верхньої губи ліворуч, нижньої губи ліворуч і праворуч; субкон'юнктивальний крововилив лівого ока у зовнішнього кута. Кожне з вказаних тілесних ушкоджень за ступенем тяжкості відноситиься до легкого тілесного ушкодження. Характер та морфологічні властивості виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворились внаслідок не менше 12-13 травматичних дій тупими предметами, характерні властивості яких в ушкодженнях не відобразились, за давністю можуть відповідати вказаному терміну.
Наведені докази суд вважає належними, допустимими і достатніми.
При цьому суд критично оцінює відомості, які зафіксовані у протоколі проведення слідчого експерименту від 22.04.2021р. за участю свідка ОСОБА_16 (а.п. 123- 124) протоколі проведення слідчого експерименту від 22.04.2021р. за участю свідка ОСОБА_17 (а.п. 125- 126), протоколі проведення слідчого експерименту від 22.04.2021р. за участю свідка ОСОБА_18 (а.п. 127 - 128), та відеозаписи, на яких зафіксовано проведення вказаних слідчих дій (а.п. 168), відповідно до яких, вказані свідки заперечують факт нанесення тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_4 , з огляду на те, що вони суперечать іншим дослідженим судом доказам, показам потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_8 . Також суд бере до уваги, що свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 не надавали показі безпосередньо в судовому засідання як того вимагає ст. 23 ч. 2 КПК України, та вказані свідки є знайомими та родичами обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та разом з останніми проводили дозвілля 21.04.2021р.
Відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 р. «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.2 ст.8 КПК України , суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В своїх рішенням «Ірландія проти Сполучного Королівства» від 18.01.1978 р., «Коробов проти України» від 21.10.2011 р. Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів, суд, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Всебічно та неупереджено оцінюючи вказані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винуватість ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в пред'явленому обвинуваченні «поза розумним сумнівом» знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду даного кримінального провадження.
При цьому суд бере до уваги, що згідно пунктів 3-4 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 N 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», які віднайшли своє відображення у позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 11 вересня 2019 року в справі № 725/2266/18, слідує, що грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення.
У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» № 10 від 6 листопада 2009 року зазначено, що злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб'єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об'єктивну сторону складу злочину. При цьому можливий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину.
Обставини вчинення злочину, а саме те, що ОСОБА_5 під вигаданим приводом розпочав конфлікт з потерпілим ОСОБА_7 , до якого приєднався ОСОБА_4 , маючи спільний умисел на заволодіння майном потерпілого, нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 обома обвинуваченими, вказує на спільність вчиненого ними кримінального правопорушення.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки він своїми умисними діями повторно вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_7 , за попередньою змовою групою осіб.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_7 , за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року N 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який не працює, неодружений, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий, відношення обвинуваченого до скоєного, поведінку під час та після вчинення злочинних дій .
Обставин, які відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом'якшують покарання ОСОБА_4 судом не встановлені.
Обставинами, які відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
З огляду на вищевикладене, виходячи із сукупності усіх обставин кримінального провадження, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства неможливе та вважає за потрібне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 186 КК України.
Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст.75 КК України, або ж застосування ст.69 КК України, чи норм ст.69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України 21.04.2021 року, тобто до постановлення вироку Святошинського районного суду м. Києва від 18.08.2021 року, суд відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 18.08. 2021 року, більш суворим, призначеним за цим вироком, та зараховує покарання, відбуте частково за попереднім вироком.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_5 покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який офіційно не працює, підробляє вантажником на «Новій пошті», вдовець, зі слів має на утриманні неповнолітню та малолітню дитину: ОСОБА_19 , 2007 року народження, ОСОБА_20 , 2013 року народження, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, відношення обвинуваченого до скоєного, який критично оцінив свої дії, поведінку під час та після вчинення злочинних дій.
Обставин, які відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом'якшують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлені.
Обставинами, які відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Виходячи із сукупності усіх обставин кримінального провадження, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства у зв'язку з чим призначає покарання в межах санкції статті за якими він визнається винуватим у виді позбавлення волі, звільнивши на підставі ст.75КК України від відбування покарання з випробуванням та покладенням передбачених ст.76КК України обов'язків.
На думку суду, саме таке покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення підсудними нового злочину, досягнення мети, визначеної ст. 50 КК України.
Ухвалою суду від 27.07.2021р. до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 24.09.2021 року, до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби за місцем фактичного проживання останнього строком до 24.09.2021р.
18.08.2021р. ОСОБА_4 засуджено вироком Святошинського районного суду м. Києва у справі № 759/16647/21 за ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 121 КК України та призначено остаточне покарання у виді 5 років 2 місяці позбавлення волі.
Ухвалою суду від 21.09.2021р. ОСОБА_4 тимчасово залишено в ДУ «Київський слідчий ізолятор» - на час розгляду даного кримінального провадження.
Вирішуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься й питання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 утримується в умовах ізоляції від суспільства, суд не вбачає підстав для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання даного вироку.
З огляду на призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , враховуючи, що на момент ухвалення вироку до останнього не застосовано жодного запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили запобіжного заходу.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Відомості про речові докази в матеріалах кримінального провадження відсутні.
Процесуальні витрати, пов'язанні з проведенням судово - медичної експертизи № 042/1-244-2021 від 24.05.2021р. становлять 651,80 грн та підлягають стягненню з обвинувачених за правилами ст. 124 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 368, 370, 374, 392 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.
Згідно ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 18.08.2021 року, більш суворим, призначеним за цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.
До остаточно визначеного покарання зарахувати покарання, частково відбуте ОСОБА_4 за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 18.08.2021 року, а саме з 17.06.2021 року по день проголошення даного вироку.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 за даним вироком визначити день його проголошення.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3(три) роки.
Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у солідарному порядку на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта під час досудового розслідування в розмірі 651 грн. 80 коп.( Шістсот п'ятдесят одна грн.,80 коп.).
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя : ОСОБА_1