СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/25559/21
пр. № 2/759/1470/22
24 січня 2022 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса проживання АДРЕСА_1 ) до Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» (02099, м. Київ, вул.Ремонтна, 8) про стягнення пені за порушення умов договору,
У листопаді 2021р. позивач звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ЗАТ Українська будівельна компанія» про стягнення пені за порушення строків введення будинку в експлуатацію у розмірі 80 799,49 грн. та судові витрати по справі.
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що 27.08.2015 року між ним та ЗАТ «Українська будівельна компанія», відповідачем по справі, був укладений договір № 9-5-39 про купівлю-продаж майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 . Свої зобов'язання щодо сплати вартості квартири виконав у повному обсязі, проте будинок на час звернення до суду не введений в експлуатацію, квартира не передана. Відповідно до умов договору у разі порушення строків введення будинку в експлуатацію, передбачених умовами цього договору з вини забудовника, сплачує пеню у розмірі 0,005 % від внесеної суми за кожен день прострочення. У зв'язку з чим позивач просить стягнути з 01.10.2016р. (термін введення будинку в експлуатацію) по 09.11.2021р. (день подання позову) 1865 днів. Позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12.11.2021 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторони не подавали клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи призначення судового засідання у спрощеному провадженні з викликом сторін.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву в якому зазначив, що жодним актом законодавства та договором не покладено обов'язок щодо введення будинку в експлуатацію, то виконання такого обов'язку не є обов'язковим для відповідача.Позивач визначив початок перебігу строку позовної давності - 01.10.2016р. Оскільки законом встановлено спеціальну позовну давність у межах річного періоду з 01.10.2016р. по 01.10.2017р. Відповідач вважає, що позовні вимоги позивача є такими, які пред'явлені із порушенням строку позовної давності.пунктом 1.7 договору про дату введення будинку в експлуатацію взагалі не вбачається прямого обов'язку будь-кого, ввести об'єкт будівництва в експлуатацію.
Позивачем надано відповідь на відзив в якому зазначив, що із умов договору є абсолютно очевидним обов'язок відповідача ввести будинок в експлуатацію та передати оплачену квартиру у власність позивача. Належні позивачу майнові права підлягають захисту нарівні із правом власності на майно.
Генеральним директором ЗАТ «Українська будівельна компанія» ОСОБА_2. подано заперечення відповідача на відповідь на відзив в яких зазначено, що оскільки ані договором, ані актом цивільного законодавства обов'язок введення будинку в експлуатацію не покладено на відповідача, який у спірній ситуації не має статусу замовника будівництва, то безпідставним є твердження позивача про те, що вказаний обов'язок є обов'язком саме відповідача.
ОСОБА_1 надано пояснення на заперечення відповідача на відповідь на відзив в яких зазначено, що відповідач намагається перекласти свої обов'язки на третіх осіб, зокрема на ТОВ «Київський домобудівний комбінат № 1», яке не є стороною договору та не надає доказів того, що обов'язок введеня будинку в експлуатацію лежить саме на ТОВ «Київський домобудівний комбінат № 1». Обов'язок, який на відповідача покладений договором, виконується шляхом передачі квартири за актом прийому-передачі. Проте через не введення будинку в експлуатацію позивач позбавлений можливості здійснити належне йому право, шляхом передачі квартири та набуття права власності на неї.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково за наступних підстав.
27.08.2015 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Українська будівельна компанія» було укладений договір № 9-5-39 купівлі-продажу майнових прав на квартиру/а.с.6-14/.
Судом встановлено, що відповідач зобов'язався передати позивачу у власність майнове право на квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.2.1 договору ціна майнового права складає 866 286,00 грн., включаючи ПДВ у розмірі 144 381,00 грн.
Згідно п. 1.7. договору орієнтовний термін прийняття будинку в експлуатацію - ІІІ квартал 2016р.
Відповідно до довідки від 17.12.2015 р. генерального директора ЗАТ «Українська будівельна компанія» ОСОБА_1. сплатив 100% вартості майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 і позначеній на схемі генерального плану за №9 відповідно до умов договору купівлі-продажу майнових прав № 9-5-39 від 27.08.2015 р. в розмірі 866 286,00 грн., включаючи ПДВ /а.с. 15/.
Відповідно до акту прийому-передачі майнового права згідно договору № 9-5-39 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 27.08.2015р. від 17.12.2015 р. ЗАТ «Українська будівельна компанія» передало, а ОСОБА_1 прийняла майнове право на отримання у власність новозбудованої квартири відповідно до договору № 9-5-39 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 27.08.2015 р. Акт є дійсним лише за умови пред'явлення письмового підтвердження оплати 100% вартості майнового права , що складає 866 286,00 грн. з ПДВ згідно договору купівлі-продажу майнових прав № 9-5-39 від 27.08.2015 р./а.с.16/.
Станом на момент розгляду справи будинок за адресою: АДРЕСА_1 не введений в експлуатацію.
Згідно з п. 4.6 договору № № 9-5-39 у разі порушення строків введення будинку в експлуатацію, передбачених умовами цього договору, з вини забудовника, ЗАТ «Українська будівельна компанія» сплачує ОСОБА_1 пеню у розмірі 0,005% від внесеної суми за кожен день прострочення.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк/термін.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Прострочення ЗАТ «Українська будівельна компанія» виконання зобов'язання з введення будинку в експлуатацію є порушенням норм статей 526 та 530 ЦК України.
Позивачем проведений розрахунок пені за період з 01.10.2016р. по 09.11.2021р. , відповідно до якого сума пені за період прострочення склала 80 799,00 грн.
В той же час відповідач просить застосувати строк позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
Як вбачається із матеріалів справи термін введення будинку в експлуатацію 01.10.2016р., тоді як з позовом про стягнення пені позивач звернувся до суду лише 10.11.2021р., тобто з пропуском строку звернення до суду, що є підставою для відмови від позову.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 253, 256, 260, 261, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 629, ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст.ст.12, 81, 83, 95, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про стягнення пені за порушення умов договору.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.О. Петренко