СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/27134/21
пр. № 2/759/1700/22
26 січня 2022 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прості Займи» ( м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 39-А, оф. 25) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,
У вересні 2021 року директор ТОВ «Прості Займи» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за договором надання фінансових послуг № 1833433353347 від 30.11.2018 року в загальному розмірі 56 015, 21 грн. та судові витрати у розмірі 2270,00 грн.
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що 30.11.2018 року між ТОВ «Прості займи» та відповідачем укладено договір про надання фінансових послуг 1833433353347 від 30.11.2018 року на суму 2 400,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 48,00 грн. за кожен день такого користування, строком на 15 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача. Кредитний договір було укладено в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства в електронній формі, яка відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової форми. ТОВ «Прості займи» є фінансовою установою та здійснює діяльність щодо надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Товариство виконало свої зобов'язання з приводу надання грошових коштів, перерахувало кошти за Кредитним договором на банківську картку позичальника платіжною системою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» (далі - ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ»), яка є учасником внутрішньодержавної платіжної системи «FLASHPAY». Відповідно до довідки, наданої ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» на підтвердження виконання переказу, 30.11.2018 року об 11:16:42 відповідачу були перераховані грошові кошти у розмірі 2 400,00 грн.
Таким чином, відповідно до Кредитного договору, відповідач взяв на себе зобов'язання повернути кредит у розмірі 2 400,00 грн. та сплатити проценти у розмірі 720.00 грн. у строк 15 днів до 14.12.2018р. Окрім зазначеного, відповідач також взяв на себе зобов'язання, у разі виникнення заборгованості, сплатити неустойку у вигляді пені згідно з умовами Кредитного договору.
Термін платежу за договором настав 14.12.2018 року, однак відповідач не виконав свої зобов'язання, не повернув отримані кошти та не сплатив проценти. Станом на 26.10.2021 року заборгованість відповідача за кредитним договором склала: сума кредиту- 2 400,00 грн, проценти за користування кредитом - 50 256,00 грн, пеня - 169,92 грн, індекс інфляції за весь період прострочення - 820,74 грн. та три проценти річних від простроченої суми- 2 368,55 грн.
Ухвалою Святошиснького районного суду м.Києва від 03.12.2021 року відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявив, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч.8 ст. 178 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
30.11. 2018 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання фінансових послуг № 1833433353347 , відповідно до умов якого відповідач отримав кредит на особисті потреби в розмірі 2 400 грн. строком на 15 днів до 14.12.2018р. та зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти у розмірі 720,00 грн., розмір процентів 2% за кожен день день користування кредитом (730 відсотків річних)/а.с.10-11/.
Згідно розрахунку заборгованості за договором про надання фінансових послуг № 1833433353347 від 30.11.2018 року заборгованість відповідача становить у розмірі 52 825,92 грн., що складається із заборгованості за кредитним договором (тілом) у розмірі 2 400,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами у розмірі 50 976,00 грн., пеня у розмірі 1 200,00грн., збитки від інфляції за весь період прострочення - 820,74 грн. та три проценти річних від простроченої суми- 2 368,55 грн./а.с.14-40/.
Позивач просить про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 400 грн.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідач не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно із статтями 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина друга статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що Правила про порядок надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Прості займи» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні статей 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 9Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ в Україні може здійснюватися за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем.
Відповідно до пункту 7.1.5 статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.
Відповідно до частини першої статті 30Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положенням статті 611 Цивільного кодексу України, визначено правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Як вбачається з досліджених доказів, умови договору позичальником належним чином не виконані, в передбачені договором строки кредит не погашений.
Будь-яких доказів на спростування наданого Позивачем розрахунку заборгованості Відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов кредитного договору.
Тому підлягає стягненню з відповідача заборгованість по кредиту у розмірі 2 400,00 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по процентам за користування кредитними коштами у розмірі 50 256,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу вищезазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 4-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного сторонами кредитного договору від 30.11.2018 року № 1833433353347 Товариство з обмеженою відповідальністю «Прості займи», як фінансова установа, надало позичальнику суму кредиту, а останній зобов'язувався повернути надану позику у повному обсязі до 14.12.2018 року.
Отже, позикодавець - ТОВ «Прості займи», відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 14.12.2018 року. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Досліджений судом розрахунок заборгованості свідчить про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитом в сумі 50 256,00. включає період з 14.12.2018р. по 26.10.2021 року, який виходить за межі строку кредитування.
В той же час, відповідно до кредитного договору № 1833433353347 кредит надається на 15 днів до 14.12.2018 та повинен бути повернутий у розмірі 2 400,00 грн. та сплати процентів у розмірі 720,00 грн. Розмір процентів 2 % за кожен день користування кредитом.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 720,00 грн. проценти за користування кредитом.
Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача сум в порядку частини другої статті 625 ЦК України, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що з відповідача на користь ТОВ «Прості Займи» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 30.11.2018 року , яка складається з: 2 400,00 грн. - сума кредиту, проценти у розмірі 720,00 грн., пеня у розмірі 169,92 грн.; індекс інфляції за весь період прострочення 820,74 грн. та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 2 368,55 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 549, 610, 611, 625, 628, 638, 639, 1046-1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 353ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Прості Займи» ( м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 39-А, оф. 25) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прості займи» ( місце знаходження: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 39-А, офіс 25, код ЄДРПОУ 40858239) заборгованість за кредитним договором № 1833433353347 від 30.11.2018 року у розмірі 6 479, 21 грн. (шість тисяч чотириста сімдесят дев'ять грн. 21 коп.)
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прості займи» ( місце знаходження: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 39-А, офіс 25, код ЄДРПОУ 40858239) судові витрати у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.О. Петренко