Справа № 758/5783/19
Провадження № 2/758/1726/21
Категорія 43
08 грудня 2021 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Скрипник О. Г. ,
за участю секретаря судового засідання - Сілюкова Ю. В.,
представник позивача: Сисоєв Є.О.
відповідач: ОСОБА_1
представник відповідача: Шевченко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Рідна» до ОСОБА_1 , про відшкодування завданих збитків,
В квітні 2019 року ПрАТ «СК «Рідна» звернулася до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих у дорожньо-транспортній пригоді (далі за текстом - ДТП), в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Рідна» відшкодування збитків у розмірі 34 803,94 грн і компенсацію витрат позивача на сплату судового збору у розмірі 1 921,00 грн; покласти на відповідача витрати, пов'язані з розглядом справи.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.03.2018 р. між позивачем та ПрАТ «Есма» укладено договір № АТР/09/16 добровільного страхування наземного транспорту, предметом якого є майнові інтереси, пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Toyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_1 .
28.11.2018 р. в м. Києві по вул. Білицькій сталася ДТП за участю автомобіля Fiat 100 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Toyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_1 .
За умовами Договору страхування позивачем було визнано вказану подію страховим випадком, проведено розрахунок розміру страхового відшкодування та здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 69 285,00 грн, що становить фактичну вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до акту-виконаних робіт № СА-03561 від 21.12.2018 року складеного ТОВ «Савтосервіс», що підтверджується платіжним дорученням №1948 від 28.12.2018 року.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 03.01.2019 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушенні вимог Правил дорожнього руху, що призвело до вказаної ДТП та пошкодження автомобіля Toyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Fiat 100 реєстраційний номер НОМЕР_2 на дату настання ДТП була застрахована ТДВ «СК «Альфа-гарант» за полісом №АМ/2341879 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (франшиза 1000,00 грн).
За вимогами чинного законодавства до позивача після виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат перейшло право на отримання від відповідача та ТДВ «СК «Альфа-гарант» відшкодування завданих збитків у розмірі 69 285,00 грн.
05.02.2019 року від відповідача на рахунок позивача надійшли грошові кошти у розмірі 1000,00 грн - франшиза.
26.03.2019 р. на рахунок позивача від ТДВ «СК «Альфа-гарант» в якості страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів надійшли грошові кошти у розмірі 33 481,06 грн.
Таким чином, до позивача після виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат перейшло право на отримання від відповідача відшкодування решти завданих збитків у розмірі 34 803,94 грн, що є різницею між фактичним розміром шкоди - 69 285,00 грн та страховим відшкодуванням за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, сплаченим позивачу ТДВ «СК «Альфа-гарант» у розмірі 33 481,06 грн. З метою позасудового врегулювання спору позивачем було направлено відповідачу вимогу про відшкодування завданих збитків в розмірі 34 803,94 грн, однак відповідь на неї не надійшла, збитки не відшкодовані.
15.05.2019 року ухвалою Подільського районного суду м. Києва відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін, яким роз'яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки (а.с. 100)
08.08.2019 року ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву у якому позов не визнає, просить відмовити у задоволенні в повному обсязі, зазначає, що саме страхова компанія повинна була виплатити страхове відшкодування в межах страхової суми (а.с. 108-111).
23.08.2019 року представник ПрАТ «СК «Рідна» подав відповідь на відзив на позовну заяву з якого вбачається, що відповідач, як завдавач шкоди, повинен відшкодувати майнову шкоду у разі недостатності страхової виплати, а саме різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою. Позов просить задовольнити в повному обсязі (а.с. 115-118)
Розпорядженням № 422 від 01.10.2019 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку з відстороненням судді ОСОБА_2 .
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи визначено головуючого суддю Васильченка О.В.
Розпорядженням № 2018 від 13.05.2021 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку з звільненням судді ОСОБА_3 .
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 13.05.2021 року визначено головуючого суддю Скрипник О.Г.
В судовому засіданні представник позивача на вимогах позову наполягав з підстав викладених у позові.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позов заперечив.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Суд, заслухавши представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що постановою Подільського районного суду м. Києва від 03.01.2019 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушенні вимог Правил дорожнього руху, що призвело до вказаної ДТП та пошкодження автомобіля Toyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_1 . Постанова набрала чинності 21.01.2019 року (а.с. 17-18)
Зі змісту вказаної постанови суду убачається, що 28.11.2018 р. в м. Києві по вул. Білицькій сталася ДТП за участю автомобіля Fiat 100 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Toyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_1 .
За нормою частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини шостої цієї ж статті, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
13.03.2018 р. між позивачем та ПрАТ «Есма» укладено договір № АТР/09/16 добровільного страхування наземного транспорту, предметом якого є майнові інтереси, пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Toyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 8-11).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний: при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
ПрАТ «Есма» звернулося до позивача із повідомленням про настання події, яка має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспорту, від 28.11.2018 року та заявою на виплату страхового відшкодування (а.с. 13).
Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку від 10.12.2018 року складеного суб'єктом оціночної діяльності вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 76 291,00 грн, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 41 005,33 грн, тобто вартість матеріального збитку становить 41 005,33 грн (а.с. 19-35)
За умовами Договору страхування позивачем було визнано вказану подію страховим випадком, проведено розрахунок розміру страхового відшкодування та здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 69 285,00 грн, що становить фактичну вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до акту-виконаних робіт № СА-03561 від 21.12.2018 року складеного ТОВ «Савтосервіс», що підтверджується платіжним дорученням №1948 від 28.12.2018 року (а.с. 60-61, 62).
За вимогами ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За приписами ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
За приписами ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, до позивача перейшло право вимоги на отримання від винної особи - відповідача ОСОБА_1 компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Toyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким є ПрАТ «Есма», внаслідок ДТП, яка мала місце 28.11.2018 р.
Згідно з довідкою № 3018339374053682 про дорожньо-транспортну пригоду, що видана 29.12.2018 р. УПП у м. Києві, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Fiat 100 реєстраційний номер НОМЕР_2 на дату настання ДТП була застрахована ТДВ «СК «Альфа-гарант» за полісом №АМ/2341879 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 15)
За ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Із відповіді ТДВ «СК «Альфа-гарант» щодо розгляду заяви ПрАТ «СК «Рідна» на виплату страхового відшкодування в порядку регресу убачається, що компанія, не заперечуючи проти вимог ПрАТ «СК «Рідна» щодо отримання страхового відшкодування в порядку регресу за договором страхування № АТР/09/16, не може погодитись із сумою заявлених регресних вимог у розмірі 69 285,00 грн, оскільки відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування зменшується на суму зносу, а отже сума страхового відшкодування, яка має бути сплачена заявнику в порядку регресу, дорівнює 34 803,94 грн. Однак, з урахуванням того, що поліс №АМ/2341879 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачає франшизу в розмірі 1000,00 грн, сума страхового відшкодування становить 33 803,94 грн.
05.02.2019 року від відповідача на рахунок позивача надійшли грошові кошти у розмірі 1000,00 грн - франшиза.
26.03.2019 р. на рахунок позивача від ТДВ «СК «Альфа-гарант» в якості страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів надійшли грошові кошти у розмірі 33 481,06 грн.
Статтею 1194 Цивільного кодексу України передбачається, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, сума збитків, які не відшкодовані позивачу, становить 34 803,94 грн та становить різницю між сумою страхового відшкодування, сплаченого страховиком страхувальнику, що складає 69 285,00 грн, та страховим відшкодуванням, сплаченим ТДВ «СК «Альфа-гарант» позивачу, що складає 33 481,06 грн та сплаченої франшизи у розмірі 1000,00 грн.
Позивачем з метою позасудового врегулювання питання щодо відшкодування відповідачем завданих збитків у розмірі 34 803,94 грн, що є різницею між фактичним розміром шкоди - 69 285,00 грн та страховим відшкодуванням за полісом №АМ/2341879 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, сплаченим позивачу ТДВ «СК «Альфа-гарант» у розмірі 33 481,06 грн, направлено ОСОБА_1 відповідну вимогу, яка залишилася без відповіді та виконання з його боку.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача різниці між розміром матеріальної шкоди і виплаченим страховим відшкодуванням, що є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача суми на відшкодування завданих збитків у розмірі 34 803,94 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи вищевикладені обставини, оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, з позиції належності та допустимості кожного з них, суд приходить до висновку про задоволення позову ПрАТ «Страхова компанія «Рідна» до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків у розмірі 34 803,94 грн.
Що стосується вимог про стягнення з ОСОБА_1 витрат пов'язаних з розглядом справи то вони задоволенню не підлягають, оскільки не обґрунтовані позивачем та не доведені в судовому засіданні.
Отже позов підлягає задоволенню частково.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1192, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 8, 9, 20 Закону України «Про страхування», ст.ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Рідна» до ОСОБА_1 , про відшкодування завданих збитків - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Рідна» ідентифікаційний код: 34809641, п/р № НОМЕР_4 в ПАТ «Правекс-Банк», МФО: 380838 суму завданих збитків у розмірі 34 803, 94 грн;
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Рідна» ідентифікаційний код: 34809641, п/р № НОМЕР_4 в ПАТ «Правекс-Банк», МФО: 380838 судовий збір у розмірі 1 921, 0 грн;
Частину позовних вимог щодо покладення на відповідача витрат, пов'язаних з розглядом справи - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя О. Г. Скрипник