Справа № 766/17719/21
н/п 2/766/3795/22
24.01.2022р. Херсонський міський суд Херсонської області
у складі: головуючої судді Зуб І.Ю.,
при секретарі Щербань А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Херсонського міського центру зайнятості (ЄДРПОУ 35219574, місцезнаходження: 73027, м. Херсон, вул. Стрітенська, б.7-а) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів допомоги по безробіттю, -
встановив:
Позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в сумі 35301, 09 грн. та судові витрати.
Позов мотивований наступним. ОСОБА_1 01.03.2019 року звернувся до херсонського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного і 11.03.2019 року подав заяву про призначення виплати допомоги по безробіттю. Ч. 3 ст. 44 Закону №5067 передбачена відповідальність за достовірність поданих до територіального центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного. Отже, неповідомлення особою обставини, яка не дає право їй для визнання її безробітною свідчить про невиконання нею своїх обов'язків та відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення. Зазначено, що ОСОБА_1 на день звернення до Центру зайнятості 01.03.2019 року мав право на пенсію за вислугу років з 01.01.2007 року та про дані обставини не повідомив Центр Зайнятості, тому за період з 08.03.2019 року по 01.08.2019 року неправомірно отримав 35301,09 грн. допомоги по безробіттю.
Стороною відповідача подано відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначено, що відповідач отримав статус безробітного, в той час як отримував пенсію по інвалідності, що не заборонено законодавством. Мав статус безробітного з 01.03.2019 року по 01.08.2019 рік. В подальшому обласний військовий комісаріат представив 15.08.2019 року ОСОБА_1 до призначення пенсії за вислугу років. Жодних порушень відповідач не допускав й неправдиву інформацію позивачу не повідомляв.
У відповіді на відзив, позивач не визнає обставини, зазначені у відзиві.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з'явися, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, в задоволенні позову просив відмовити.
Вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до довідки Пенсійного фонду України Головного управління в Херсонській області від 25.06.2019 року ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію по інвалідності ( з групи, отриманої при виконання службових обов'язків).
01.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного.
У персональній картці № 212019030100005 від 01.03.2019 року, яка створена у Центрі зайнятості, у розділі 4, зазначено відомості, що він має додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, як особа з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку.
11.03.2019 року ОСОБА_1 подав заяву до Херсонського міського центру зайнятості про призначення виплати допомоги по безробіттю.
З витягу із наказів про прийняття рішення по особі ОСОБА_1 вбачається, що припинено виплату допомоги по безробіттю 02.08.2019 року у зв'язку із поданням письмової заяви безробітного.
У період з 08.03.2019 року по 01.08.2019 року відповідачу виплачено 35301,09 грн. в якості виплат матеріального забезпечення.
Херсонський військовий комісаріат прийняв подання від 15.08.2019 року № 97/28619 про представлення ОСОБА_1 до призначення пенсії за вислугу років з 06.11.2018 року.
З протоколу за пенсійною справою - 2101007076 ОСОБА_1 звернувся щодо призначення пенсії - 22.08.2019 року.
Так, встановлено, що саме на підставі звернення відповідача до позивача припинено виплату допомоги по безробіттю. Заява про припинення таких виплат подана 02.08.2019, тобто до прийняття подання військовим комісаріатом.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст. 36 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Отже, неповідомлення особою обставини, яка не дає право їй для визнання її безробітною, свідчить про невиконання нею своїх обов'язків та відповідно до ч.3 ст.36 закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.
Відповідні висновки викладено у постанові ВС від 26.09.2018 року у справі № 545/164/17-ц. Згідно з пунктом першим частини першої статті 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14, а також з правовим висновком, викладеним у постанові Об'єднаної палати КЦС ВС від 06.02.2019 року, які відповідно до вимог ч. 4 ст.263 ЦПК України враховуються судом при ухваленні рішення.
Враховуючи наведене, добросовісність безробітного полягає у своєчасному повідомленні відповідного центру зайнятості про втрату ним права на отримання допомоги по безробіттю.
Встановлені судом факти, дають підстави зробити наступні висновки. На час призначення допомоги по безробіттю ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , не встановлено порушень з боку відповідача, які б призвели до неправомірного призначення допомоги по безробіттю. До часу подання про призначення йому пенсії за вислугою років, він подав заяву про припинення виплат, призначених у зв'язку із статусом безробітного. Факт внесення подання 15.08.2019 року про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 06.11.2018 року, не свідчить про наявність неправомірних дій відповідача при поданні заяви до позивача від 01.03.2019 року, оскільки на даний день питання про призначення не вирішувалось.
Так, суд встановив, що належних та допустимих доказів позивачем не надано на підтвердження неправомірних дій відповідача при поданні заяв до Херсонського міського центру зайнятості від 01.03.2019 року та від 11.03.2019 року.
Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі наведеною, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, -
В задоволенні позову Херсонського міського центру зайнятості (ЄДРПОУ 35219574, місцезнаходження: 73027, м. Херсон, вул. Стрітенська, б.7-а) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів допомоги по безробіттю - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення до Херсонського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 28.01.2022 року.
СуддяІ. Ю. Зуб