Справа №766/12396/20
н/п 1-кп/766/168/22
про продовження строку дії запобіжного заходу
28.01.2022 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
під час відкритого судового засідання з розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР під №12020230030001082 від 22.05.2020, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України, -
14.08.2020 на розгляд до Херсонського міського суду Херсонської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України. 14.01.2021 вказаний обвинувальний акт з дотриманням порядку, встановленого ст. 35 КПК України передано судді ОСОБА_1 (повторний авторозподіл). Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 26.05.2020 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою» востаннє продовжений ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 28.12.2021 строком до 25.02.2022.
Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу, а тому на обговорення учасників судового засідання судом поставлено питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, оскільки даний строк спливає 25.02.2022, проте до цієї дати розгляд справи з об'єктивних причин завершити не можливо.
Заслухавши думки учасників судового засідання, зокрема клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, в якому він посилався в першу чергу на незаконність його затримання, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи характер інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, мету і підстави застосування запобіжних заходів, визначених ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність продовження тримання обвинуваченого під вартою. Так з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за санкцією якого можливе призначення покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, з огляду на що відповідне покарання може бути призначене лише за умови його реального відбування.
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість обвинуваченого переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків, допит яких на даному етапі судового розгляду не розпочато; переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Також при вирішенні питання суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченого у разі доведення обсягу обвинувачення під час судового розгляду; відсутність беззаперечних відомостей про міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, зокрема постійного або зареєстрованого місця проживання в м. Херсоні, що у разі зміни запобіжного заходу на більш м'який могло б забезпечити контроль за поведінкою останнього з боку органів поліції; наявність до затримання постійного місця роботи, що є запорукою існування офіційних джерел доходів та відповідним недопущенням вчинення протиправних дій з метою отримання прибутків; відсутність беззаперечних відомостей про міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, оскільки надані суду документи не свідчать про наявність родинних зв'язків між обвинуваченим та особою, яка клопоче про зміну запобіжного заходу. Судом також враховуються вік та стан здоров'я обвинуваченого, які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надходило, що дає можливість зробити висновок про те, що його здоров'я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув'язнення.
Обставини, на які посилаються як обвинувачений, так і захисник не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які б могли бути запорукою належної процесуальної поведінки та надали б можливість застосувати до обвинуваченого запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Отже, запобіжний захід був обґрунтовано застосований з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості злочину, який йому інкримінується та інших обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання такого запобіжного заходу, передбачених ст. ст. 176-178, 183, 193-194, 196 КПК України, оскільки вищевказане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не перестали існувати, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам його можливого впливу на потерпілого та свідків, з метою зміни ними показань, та можливості переховування від суду. Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого у вигляді взяття під варту, на даному етапі провадження не зменшились.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Саме продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого, на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілої, свідків, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від суду, від виконання процесуальних дій, перешкодити встановленню істини у справі, забезпечити виконання ним процесуальних рішень, суд не знаходить підстав для зміни щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу на менш суворий, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, вважає доцільним, продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу щодо кожного строком на 60 діб (до 28 березня 2022 року).
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 197, 331, 369, 371, 372, 376 КПК України, п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд, -
У задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Продовжити строк «тримання під вартою» ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дунаївці, Дунаєвецького району, Хмельницької області) обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України, на 60 днів до «28» березня 2022 року включно, що є не більше, ніж шістдесят днів з дати прийняття попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом 5 (п?яти) днів з дня її проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суддя: ОСОБА_1