Справа № 766/19349/21
н/п 2/766/3760/22
27.01.2022 року Херсонській міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Шестакової Я.В.
при секретарі Ференц А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, -
Представник АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» в жовтні 2021 року звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з листопада 2015 року по липень 2021 року у сумі 20 986,03 грн., та судовий збір в розмірі 2270,00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» надає послуги з централізованого опалення відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , на її ім'я відкритий особовий рахунок в службі збуту теплової енергії позивача згідно якого ведеться облік розрахунків між позивачем та відповідачем. Між сторонами існують цивільно-правові відносини на підставі договору приєднання. Відповідач на протязі тривалого часу належним чином не вносить плату за надані їй послуги, в результаті чого утворилась заборгованість. Посилаючись на вказані обставини позивач просить стягнути виниклу заборгованість з відповідача, а також стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.11.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судовий розгляд.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, 19.01.2022 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі, оскільки відповідачем станом на 04.01.2022 року сплачена заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 21 810 грн. 00 коп., на підтвердження своїх доводів додала копії квитанцій про сплату заборгованості за спожиту електроенергію.
За приписами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд доходить наступних висновків.
Відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг регулюються Житловим кодексом УРСР, Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та «Правилами надання послуг центрального опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року №630.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно із пунктом 5 частини третьої ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст.ст.67,68 Житлового Кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами, і має вноситися споживачами послуг своєчасно.
Відповідно до ст. ст. 150, 156, 162 ЖК України власник житлового будинку (квартири), а також члени його сім'ї також зобов'язані утримувати квартиру, сплачувати за комунальні послуги за затвердженими тарифами.
Обов'язок споживача здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію визначено ст.19 Закону України «Про теплопостачання».
Згідно з п.18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ України 21 липня 2005 р. № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата вноситься не пізніше 20 числа місця, що настає за розрахунковим.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положення ст.530 ЦК України визначають, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.
Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Недотримання вимог сторонами призводить до порушення зобов'язань.
Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_1 є споживачем послуг з центрального опалення та постачання гарячої води, що надає Акціонерне товариство «Херсонська теплоелектроцентраль».
На ім'я відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 відповідно до якого ведеться облік розрахунків між АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» та відповідачем.
Як вбачається з наданої позивачем довідки № 16337 від 15.09.2021 плата за послуги теплопостачання не здійснювалася відповідачем у період з з листопада 2015 року по липень 2021 року. Заборгованість за вказаний період нарахована в сумі 20 986,03 грн.
Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Підчас судового розгляду встановлено, що відповідачем здійснено погашення заборгованості перед АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" за вказаною вище адресою 07.12.2021 року на суму 5 000грн.; 22.09.2021 року на суму 500,00 грн та 04.01.2022 року на суму 16 310,00грн., що підтверджується копіями долучених квитанцій .
Таким чином спір між сторонами було вирішено після відкриття по справі провадження.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Європейський суд з прав людини зазначає, що поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникнення).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Враховуючи, що відповідачем сплачено заборгованість, про яку заявлено у позовній заяві, що підтверджується копіями фіскальних чеків №0000006215 від 07.12.2021 року; №0000005463 від 22.09.2021 року №0000007927 від 04.01.2022 року на загальну суму 21 810 грн. 00 коп., проте таку оплату проведено після відкриття провадження у справі, провадження не може бути закритим у зв'язку з відсутністю предмета спору.
На підставі викладеного, суд доходить висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем погашено наявну заборгованість після відкриття провадження в справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Сплата відповідачем заборгованості за спожиту електроенергію свідчить про визнання нею позову в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до вимог ч.1 ст.142 ЦПК України та ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З урахуванням вищевикладеного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені, у розмірі 1135 гривень 00 копійок, та повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору у сумі 1135 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 142, 247, 263-265 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі - відмовити.
У задоволенні позову Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію - відмовити.
Повернути Акціонерному товариству "Херсонська теплоелектроцентраль" з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого 28.09.2021 року за платіжним дорученням № 2515 в сумі 1 135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) гривень 00 копійок.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України УК у м.Херсоні Херсонської області повернути Акціонерному товариству "Херсонська теплоелектроцентраль" 50 відсотків сплаченого судового збору при зверненні до Херсонського міського суду Херсонської області згідно з платіжним дорученням № 2515 від 28.09.2021 року в розмірі 1 135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) гривня 00 копійок на рахунок № UA378999980313131206000021447, Банк отримувача: Казначейство України; Код отримувача: 37959517; призначення платежу:101;00131771,22030101 судовий збір.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" судовий збір в сумі 1 135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі :
Позивач: Акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" юридична адреса: 73000, м.Херсон, Бериславське шосе1 , ЄДРПОУ 00131771.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Я.В.Шестакова
Повний текст рішення виготовлено 27.01.2022.