Справа № 766/20741/21
н/п 2/766/2521/22
про залишення позовної заяви без руху
10 січня 2022 року Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Прохоренко В.В., розглянувши позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
ухвалив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, визнання за ним права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.1ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п.1 п.1 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3232,00 грн.
Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п.2 ч.1ст. 176ЦПК України).
Фактично позивач намагається перекласти на суд обов'язок доказування, хоча відповідно до ст. 81 ЦПК України, такий обов'язок покладено на сторони.
Як вище було зазначено, розмір судового збору за вимогою майнового характеру встановлюється виходячи з ціни позову.
Ціна позову визначається з урахуваннямст.176 ЦПК України. Зокрема відповідно до п. 2 ч. 1 вказаної статті, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно п .9 ч. 1ст. 176 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358.
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21.08.2014 року «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства», строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.
За статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-III від 12.07.2001 року незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання. Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
З огляду на те, що позовна заява не містить ціну позову, та відсутній звіт про оцінку майна, унеможливлює суд визначити ціну позову, а відтак відсутня можливість перевірки розміру судового збору, який підлягає сплаті позивачем при зверненні до суду із вимогою про визнання квартири особистою приватною власністю.
Отже, позивачу необхідно надати суду звіт про оцінку майна, яке є предметом позову, а також квитанцію про сплату судового збору, який в сумі буде становити 1 відсоток від вартості майна або подати документи про наявність пільг щодо сплати судового збору.
Крім того, позивачем не надано відомостей про те хто є власником квартири АДРЕСА_2 на момент звернення до суду з вказаним позовом, а саме Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме : надати Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, надати суду звіт про оцінку майна, яке є предметом позову, а також квитанцію про сплату судового збору, який в сумі буде становити 1 відсоток від вартості майна або подати документи про наявність пільг щодо сплати судового збору. У разі наявності клопотання про витребування доказів, обґрунтувати його окремим клопотанням з урахуванням ст. 84 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177,185 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, залишити без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення позивачами недоліків позовної заяви у зазначений вище термін позовна заява буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Прохоренко