ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
28.01.2022Справа № 910/17935/21
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства «Шосткинський завод «Імпульс» (41101, Сумська обл., місто Шостка(з), вул.Заводська, будинок 41)
до проПриватного акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД «ТРАНССИГНАЛ» (01135, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЖИЛЯНСЬКА, будинок 97) стягнення заборгованості у розмірі 849 799 грн. 16 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Державне підприємство «Шосткинський завод «Імпульс» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД «ТРАНССИГНАЛ» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 849 799 грн. 16 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором №ДП-28082020-р від 28.08.2020 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 року позовну заяву Державного підприємства «Шосткинський завод «Імпульс» до Приватного акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД «ТРАНССИГНАЛ» про стягнення заборгованості у розмірі 849 799 грн. 16 коп. залишено без руху.
29.11.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/17935/21, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 01.12.2021 року була направлена на адреси Сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 07.12.2021 року та 13.12.2021 року поштового відправлення уповноваженим особам Сторін.
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
28.08.2020 року між Державним підприємством «Шосткинський завод «Імпульс» (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством «КИЇВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД «ТРАНССИГНАЛ» (Покупець) було укладено Договір №ДП-28082020-р, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця у встановлений термін: Сталеві заготовки виготовлені за кресленням код ДК згідно ЄЗС 021:2015-14620000-3 Сплави (14622000-7 - Сталь), визначений в асортименті, якості, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікації (Додаток 1), що додається до Договору і є його невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість. (а.с.13-17)
Сума цього Договору становить 1 899 996,00 грн., також ПДВ 20% -316666 грн. (п.3.3 Договору)
Згідно з п.4.2 Договору оплата здійснюється тільки після перевірки якості продукції Центральною заводською лабораторією та Відділом технічного контролю ПрАТ «КЕЗ «Транссигнал» протягом 180 банківських днів з дати прийняття продукції за кількістю та якістю з урахуванням, що така оплата здійснюється після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до статті 201 Податкового кодексу.
Відповідно до п. 5.8 Договору зобов'язання Постачальника щодо поставки замовленої партії товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передачі замовленої парти товару у власність Покупця у місці поставки на підставі видаткової накладної.
Згідно з п.5.9 Договору право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання уповноваженими особами обох Сторін видаткової накладної та передачі товару Покупцю у місці поставки.
Пунктом 7.5 Договору передбачено, що у разі затримки розрахунку згідно з п.4.3 даного Договору Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше однієї облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №ДП-28082020-р від 28.08.2020 року Позивач у період з 24.09.2020 року по 11.03.2021 року передав товар, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар на загальну суму в розмірі 1 709 996 грн. 40 коп., що підтверджується видатковими накладними, товарно - транспортними накладними, наявними в матеріалах справи (а.с.20-39, 41-46) та здійснив часткову оплату отриманого товару у розмірі 18 999 грн. 96 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1496 від 08.10.2021 р. (а.с.40)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Державним підприємством «Шосткинський завод «Імпульс» становить 835 998 грн. 24 коп. Крім того, в результаті неналежного виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД «ТРАНССИГНАЛ» пеню у розмірі 8 354 грн. 70 коп., 3% річних у розмірі 5 446 грн. 22 коп.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства «Шосткинський завод «Імпульс» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору №ДП-28082020-р від 28.08.2020 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №ДП-28082020-р від 28.08.2020 року Позивач у період з 24.09.2020 року по 11.03.2021 року передав товар, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар на загальну суму в розмірі 1 709 996 грн. 40 коп., що підтверджується видатковими накладними, товарно - транспортними накладними, наявними в матеріалах справи, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку (а.с.20-39, 41-46) та здійснив часткову оплату отриманого товару у розмірі 18 999 грн. 96 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1496 від 08.10.2021 р. (а.с.40)
Відповідно до п. 5.8 Договору зобов'язання Постачальника щодо поставки замовленої партії товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передачі замовленої парти товару у власність Покупця у місці поставки на підставі видаткової накладної.
Згідно з п.5.9 Договору право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання уповноваженими особами обох Сторін видаткової накладної та передачі товару Покупцю у місці поставки.
Згідно з п.4.2 Договору оплата здійснюється тільки після перевірки якості продукції Центральною заводською лабораторією та Відділом технічного контролю ПрАТ «КЕЗ «Транссигнал» протягом 180 банківських днів з дати прийняття продукції за кількістю та якістю з урахуванням, що така оплата здійснюється після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до статті 201 Податкового кодексу.
З огляду на викладене, Суд зазначає, що станом на час розгляду даної справи обов'язок Приватного акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД «ТРАНССИГНАЛ» з оплати отриманого товару відповідно до умов Договору №ДП-28082020-р від 28.08.2020 року на підставі видаткових накладних за період з 24.09.2020 р. по 28.01.2021 р. настав.
Таким чином, заборгованість Приватного акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД «ТРАНССИГНАЛ» перед Державним підприємством «Шосткинський завод «Імпульс» за Договором №ДП-28082020-р від 28.08.2020 року становить 835 998 грн. 24 коп.
Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Державному підприємству «Шосткинський завод «Імпульс» в розмірі 835 998 грн. 24 коп.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату отриманого товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 835 998 грн. 24 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 12.06.2021 р. по 20.10.2021 р. у розмірі 5 446 грн. 22 коп.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за отриманий товар за загальний період прострочки з 12.06.2021 р. по 20.10.2021 р. у розмірі 5 446 грн. 22 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку перебігу прострочення Відповідача, оскільки Позивачем не враховано розпорядження Кабінету Міністрів України. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 3% річних за загальний період прострочки з 17.06.2021 р. по 20.10.2021 р. у розмірі 5 188 грн. 55 коп.
Крім того, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 12.06.2021 р. по 20.10.2021 р. у розмірі 8 354 грн. 70 коп.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)
Пунктом 7.5 Договору передбачено, що у разі затримки розрахунку згідно з п.4.3 даного Договору Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше однієї облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 12.06.2021 р. по 20.10.2021 р. у розмірі 8 354 грн. 70 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог, проте за загальний період з 17.06.2021 р. по 20.10.2021 р.
Таким чином, з Приватного акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД «ТРАНССИГНАЛ» на користь Державного підприємства «Шосткинський завод «Імпульс» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 835 998 грн. 24 коп., 3% річних у розмірі 5 188 грн. 55 коп. та пеня у розмірі 8 354 грн. 70 коп.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Державного підприємства «Шосткинський завод «Імпульс» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД «ТРАНССИГНАЛ» (01135, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЖИЛЯНСЬКА, будинок 97, Ідентифікаційний код юридичної особи 00260652) на користь Державного підприємства «Шосткинський завод «Імпульс» (41101, Сумська обл., місто Шостка(з), вул.Заводська, будинок 41, Ідентифікаційний код юридичної особи 14314452) заборгованість у розмірі 835 998 (вісімсот тридцять п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 24 (двадцять чотири) коп., 3% річних у розмірі 5 188 (п'ять тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 55 (п'ятдесят п'ять) коп., пеню у розмірі 8 354 (вісім тисяч триста п'ятдесят чотири) грн. 70 (сімдесят) коп. та судовий збір у розмірі 12 743 (дванадцять тисяч сімсот сорок три) грн. 12 (дванадцять) коп.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 28 січня 2022 року.
Суддя О.В. Чинчин