ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
17.01.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/999/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О. В.,
секретар судового засідання Михайлюк А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс групп ЛТД"
вул. Цілиноградська, буд.58А, м. Харків, 61202
до відповідача: Івано-Франківського обласного центру зайнятості
вул. Деповська. буд. 89А, м. Івано-Франківськ, 76007
про дострокове розірвання договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №241/21/13 від 16.01.2021
представники сторін не з'явилися
ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс групп ЛТД" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківського обласного центру зайнятості про розірвання договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №241/21/13 від 16.01.2021.
Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2021, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 15.11.2021, встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на позов та заперечення.
28.10.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від представника ТОВ "Сервіс групп ЛТД" надійшла заява б/н від 21.10.2021 (вх.№17019/21) про проведення судового засідання, призначеного на 15.11.2021 на 10:20 год. в режимі відеоконференції, проведення якої доручити Східному апеляційному господарському суду.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 02.11.2021, суд постановив заяву представника ТОВ "Сервіс групп ЛТД" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задовольнити, судове засідання у справі, призначене на 15.11.2021 о 10-20 год., провести з використанням системи відеоконференцзв'язку.
В судовому засіданні 15.11.2021 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 08.12.2021, про що представників сторін повідомлено в судовому засіданні.
24.11.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№18716/21) та клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів направлення копії відзиву та доданих до нього документів позивачу (вх.№18717/21).
29.11.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від представника ТОВ "Сервіс групп ЛТД" надійшла заява б/н від 29.11.2021 (вх.№18956/21) про проведення судового засідання, призначеного на 08.12.2021 на 12:00 год. в режимі відеоконференції, проведення якої доручити Східному апеляційному господарському суду.
Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03.12.2021, суд постановив заяву представника ТОВ "Сервіс групп ЛТД" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задовольнити, судове засідання у справі, призначене на 08.12.2021 на 12:00 год., провести з використанням системи відеоконференцзв'язку.
За наслідками підготовчого засідання 08.12.2021 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.01.2021, про що представників сторін повідомлено в судовому засіданні.
17.01.2022 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду надійшло:
- від представника позивача на електронну пошту суду - заява (вх.№633/21 від 17.01.2022 з КЦП), в якій представник позивача просить судове засідання 17.01.2022 проводити без участі представника позивача, а також у вказаній заяві зазначено про те, що позивач на задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі;
- від представника відповідача - клопотання (вх.№655/22 від 17.01.2022), в якому просить засідання, призначене на 17.01.2021 проводити без участі представника відповідача.
Згідно ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оскільки явка сторін судом обов'язковою не визнавалась, з огляду на відсутність підстав для відкладення судового засідання, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі представників сторін.
Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовані тим, що з моменту укладення спірного договору значною мірою зросла ціна на ринку природного газу. Позивач зазначає, що в жодному разі не укладав би даний спірний договір строком на 12 місяців на умовах його ціни за одиницю товару у розмірі 7041,00 грн, знаючи, що через шість місяців закупівельна ціна буде становити для постачальника вже 41168,30 грн., отже має місце зміна істотних обставин справи, якими сторони керувалися при укладенні договору, що у відповідності до ст.652 ЦК України є підставою для розірвання договору. Також позивач обґрунтовує позовні вимоги систематичним порушенням відповідачем умов договору. На підставі наведеного, позивач посилаючись на приписи ст.ст.651, 652 ЦК України просить розірвати договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №241/21/13 від 16.01.2021.
Позиція відповідача. Відповідач заперечує проти доводів, наведених позивачем та зазначає, що саме діями позивача порушено вимоги договору та чинного законодавства. Також вказує на те, що протягом дії договору претензій до споживача щодо дотримання умов договору, дисципліни відбору газу та розрахунків за газ не виникало. Однак, в порушення вимог законодавства споживач не був повідомлений ТОВ "Сервіс групп ЛТД" про виключення його з Реєстру споживачів постачальника. Відповідача зазначає, що з дій позивача вбачається намір розірвати договір з власної ініціативи в односторонньому порядку, а не у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, а тому відповідач просить в позові відмовити.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
За результатами процедури відкритих торгів між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс групп ЛТД" (далі - позивач, постачальник) та Івано-Франківським обласним центром зайнятості (далі - відповідач, споживач) 16.01.2021 укладено Договір №241/21/13 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (далі - договір) (а.с.2-14).
Відповідно до п.1.1 договору постачальник постачає газове паливо (передає у власність) споживачу у 2021 році природний газ (далі - газ, товар) належної якості та кількості у порядку передбаченому договором включно з урахуванням замовлення (бронювання) потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання газу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором. Найменування (номенклатура, асортимент): код ДК 021:2015 09120000-6-газове паливо.
У п.1.5 договору зазначено планові обсяги постачання газу по місяцях на 2021 рік (м.куб.): на січень - 26650, на лютий - 25810, на березень - 13200, на квітень - 7650, на жовтень - 7020, на листопад - 12800, на грудень - 26840. Згідно даних Інформаційної платформи Оператора ГТС споживач у січні 2021 взагалі не споживав природний газ, в лютому спожив - 17934,65 м.куб., в березні - 16325,06 м.куб.
П.1.7 договору передбачено, що споживач має право зменшити обсяг закупівлі залежно від реального фінансування видатків споживача.
Відповідно до п.1.8 договору умови договору можуть бути змінені в порядку, встановленому чинним законодавством, з урахуванням вимог ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Місячний обсяг відбору (споживання) газу споживачем не повинен перевищувати підтверджений обсяг газу більш на 3%. Місячну заявку на планові обсяги споживання природного газу, споживач надає електронною поштою sgroup-ltd@ukr.net не пізніше 15 числа місяця, що передує місяцю поставки (п.2.4 договору).
Згідно п.3.1 договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами визначеними в п.3.3 договору. У п.3.3 договору встановлено, що ціна газу становить 4890.00 грн за 1000 куб.м. та ПДВ 978,00 грн. Всього ціна газу за 1000 куб.м 5868.00 грн.
Відповідно до Додаткової угоди №4 від 23.04.2021 до договору пункт 3.3. договору викладено в такій редакції: ціна газу 6,175 грн за 1 куб.1 без ПДВ. Всього ціна газу за 1 000 куб.м. 7,41 грн з ПДВ (а.с.26-27).
Ціна зазначена в п.3.3 договору може змінюватись протягом дії договору за згодою сторін не частіше один раз на місяць. Зміна ціни можлива за умови дотримання порядку зміни ціни, що передбачено п.3.5 договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткового договору до цього договору (п.3.4 договору).
У п.3.5.1 договору сторони визначили підстави внесення змін до договору у випадку зростання ціни газу.
У розділі 4 договору сторонами погоджено порядок та строки проведення розрахунків.
Відповідно до п.5.4.5 договору споживач зобов'язався самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках: - порушення строків розрахунків за договором; - відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу, виділеного споживачу; - перевитрат добового та/або місячного підтвердженого обсягу газу без узгодження з постачальником; - припинення або розірвання договору; - в інших випадках, передбачених правилами постачання газу, іншими актами законодавства.
Згідно з п.6.3.4 договору, у разі односторонньої відмови постачальника від договору у будь-якому випадку, окрім невиконання чи неналежного виконання своїх обов"язків споживачем, на постачальника покладається обов"язок сплати штрафу у розмірі 25 % від суми зобов"язання незалежно від ступеня виконання.
Відповідно до п.11.1 договору цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє по 31 грудня 2021 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Згідно п.11.4 договору одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.
Припинення чи розірвання договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін на підставі та в порядку, встановлених чинним законодавством України та договором (п.11.5 договору).
Відповідно до п.11.6 договору усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності).
Згідно п.12.1 договору зобов'язання сторін по даному договору виникають протягом строку договору та починаються в частині постачання природного газу з моменту підписання договору і закінчуються 31 грудня 2021 року (включно) або ж до повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків.
У Додатку 1 до договору сторонами погоджено місце поставки товарів (специфіка) (а.с.14).
Згідно Додаткової угоди № 1 від 26.01.2021, Додаткової угоди № 2 від 28.01.2021, Додаткової угоди №3 від 01.02.2021, Додаткової угоди №4 від 23.04.2021 внесено зміни до договору. Зокрема, змінено плановий обсяг постачання газу, ціни газу місце поставки газу та інше. Договір, Додаткові угоди до договору та Додатки підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено відтисками печаток споживача та постачальника. Копії зазначених документів знаходяться в матеріалах справи (а.с.15-28).
Так, згідно з Додатковою угодою №1 від 26.01.2021 до договору, внесено зміни до Розділу 2 договору п.2.4.1 - 2.4.4, 2.9.3, додано до п.2.2. п.п.2.2.5, п.2.10. Зокрема, пункти 2.4.1 та 2.4.2 договору викладено в такій редакції: місячну заявку на планові обсяги споживання природного газу споживач надає факсимільним зв'язком та/або електронною поштою не пізніше 15 числа місяця, що передує місяцю поставки. Дані заявки є невід'ємною частиною договору. Об'єм природного газу, що має бути поставлений постачальником визначається та підтверджується на підставі заявок на зведення лімітів природного газу споживача (з розподілом на кожну добу місяця постачання) та заявок замовлення (бронювання) потужності, які подаються не пізніше ніж за 3 (три) робочих дні до кінця місяця, що передує місяцю поставки газу. Сканована заявка надається на електронну адресу постачальника. Оригінал заявки надсилається постачальнику поштою. Дані заявки є невід'ємною частиною договору. Сторони щомісячно до 15 числа місяця складають та підписують Графік замовлення природного газу та заявок Замовлення бронювання потужності на наступний газовий місяць із зазначенням обсягу газу, що планується до передачі кожної газової доби у відповідному газовому місяці. Щомісячні подобові Графіки замовлення природного газу є невід'ємними частинами даного договору, форма, яких затверджується Додаткам №1. За домовленістю сторін добові планові обсяги постачання відповідного газового місяця можуть бути визначені іншим чином та не бути ідентичними (рівними) один одному. У разі нерівномірного щодобового споживання газу який підлягає постачанню у місяці постачання споживач зобов'язаний до 12-00 год дня, що передує дню, з якого змінюється плановий обсяг газу, надати постачальнику заявку про збільшення/зменшення планового обсягу бронювання потужності із зазначенням планових щодобових обсягів на бронювання потужності на наступний (залишковий) період місяця постачання (Додаток №2); пункти 2.4.3, 2.4.4 договору викладено в такій редакції: споживач має право на коригування узгоджених добових обсягів споживання природного газу шляхом надсилання постачальнику електронного повідомлення до 16-00 години доби споживання природного газу. (Додаток №1). Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу повністю покривають потреби споживача у відповідних розрахункових періодах. Споживач самостійно визначає обсяги природного газу і несе відповідальність за правильність їх визначення.
Відповідно до додаткової угоди №2 від 28.01.2021, сторони домовилися внести зміни до п.1.4, 1.5 розділу 1 договору, викласти його в такій редакції:
1.4. річний плановий обсяг постачання газу на 2021 р. становить - 109375,582 м.3. Специфіка та місце постачання наведені в Додатку №1 до даного договору, який є його невід'ємною частиною.
1.5. Планові обсяги постачання газу по місяцях на 2021 (м3): січень -16025,582, лютий - 25810, березень- 13200, квітень - 7650, травень -5, червень -5, липень - 5, серпень - 5, вересень - 5, жовтень -7020, листопад -12800, грудень -26840.
Внесено зміни до п.3.3 розділу 3 договору, та викладено його в такій редакції:
3.3. ціна газу становить 5,365 грн за 1.куб.м без ПДВ. Всього ціна газу за 1000 куб.м. 6,438 грн з ПДВ.
П.3.9 розділу 3 договору залишено без змін.
Відповідно до Додаткової угоди №3 від 01.02.2021 до договору пункт 1.5 договору викладено в такій редакції: Планові обсяги постачання газу по місяцях на 2021 (м3): січень (16.01-26.01) - 0,000, січень (28.01-31.01.) - 2,500, лютий - грудень - 97,481783, всього - 99,881783.
Внесено зміни до п.3.3 розділу 3 договору, та викладено його в такій редакції:
3.3. ціна газу становить 5,8875 грн за 1.куб.м без ПДВ. Всього ціна газу за 1000 куб.м. 7,065 грн з ПДВ.
П.3.9 розділу 3 договору залишено без змін.
Згідно з Додатковою угодою №4 від 23.04.2021 до договору пункти 1.4 та 1.5 договору викладено в такій редакції: річний плановий обсяг постачання газу на 2021 становить - 96,784667 тис.м.3. Специфіка та місце постачання наведені в Додатку №1 до даного договору, який є його невід'ємною частиною. Планові обсяги постачання газу по місяцях на 2021 (м3): лютий - 17,934650, березень-16,325060, квітень (01.04.-12.04)-3,463130, квітень (13.04.-30.04) - грудень - 59,061827, всього -96,784667.
Внесено зміни до п.3.3 розділу 3 договору, та викладено його в такій редакції:
3.3. ціна газу становить 6, 175 грн за 1.куб.м без ПДВ. Всього ціна газу за 1000 куб.м. 7.41 грн з ПДВ.
П.3.9 розділу 3 договору залишено без змін.
Відповідно до п.5 вказаної додаткової угоди, додаткова угода діє з моменту її підписання, а в частині розрахунків з 13.04.2021.
Як вбачається з цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №2207-1/21 від 15.09.2021, середньозважена ціна січня 2021 року (станом на 12.01.2021) на природний газ становила 7782,93 грн за 1 000 куб.м природного газу, а середньозважена ціна вересня (станом на 10.09.2021) - 18367,90 грн за 1 000 куб.м. (а.с.58).
Відповідно до листа Івано-Франківського обласного центру зайнятості №2083-13/28-21 від 14.07.2021, адресованого ТОВ "Сервіс групп ЛТД" , відповідач повідомив позивача про сплату штрафу у розмірі 25% відповідно до п.6.3.4. договору, що становить 176040 грн, мотивуючи тим, що позивач 05.05.2021 направив відповідачу повідомлення про розірвання договору на постачання природного газу №241/21/13 від 16.01.2021 (а.с.117 -120).
07.09.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс групп ЛТД" направлено до Івано-Франківського обласного центру зайнятості вимогу №3934/21 від 07.09.2021 про дострокове розірвання договору (вих.№3934/21 від 07.09.2021). В додаток до вимоги надіслано проект Додаткової угоди №5, копію цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №1893/21 від 17.08.2021, відповідно до якої середньозважена ціна січня на природний газ становила 7782,93 грн за 1 000 куб.м природного газу, а середньозважена ціна вересня становить 18367,90 грн за 1 000 куб.м. (а.65-78).
29.09.2021 Івано-Франківським обласним центром зайнятості надіслано на адресу ТОВ "Сервіс групп ЛТД" відповідь на вимогу (вих.№2711-13/28-21 від 29.09.2021), в якій відповідач зазначив, що не погоджується з твердженням позивача стосовно правомірного припинення постачання природного газу та з твердженням щодо порушення Івано-Франківським обласним центром зайнятості умов договору. Також відповідач зазначив про те, що розірвання договору в односторонньому порядку тягне за собою сплату постачальником штрафу у розмірі 25% від суми зобов'язання. Даний лист позивачем отримано 05.10.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.121- 123).
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Згідно частин 1, 3 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ч.1 ст. 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Укладаючи Договір №241/21/13 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 16.01.2021 сторони погодили всі його істотні умови.
За загальним правилом, передбаченим статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання його сторонами, а цивільні права, які випливають із договору, захищаються у тій самій мірі та у той самий спосіб, що і права, які прямо чи опосередковано передбачені актами цивільного законодавства.
Стабільність та обов'язковість договірних відносин втілена також у положеннях статті 651 ЦК України, якими не допускається одностороння зміна або розірвання договору, крім випадків, коли це передбачено законом або самим договором.
За своєю правовою природою, укладений між сторонами правочин є договором поставки.
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
За змістом ч. 2 ст. 265 ГК України договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статті 615 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 ЦК України).
Отже, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору). Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.
Відповідну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 25.02.2021 у справі №904/7804/16.
Відповідно до частини другої статті 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Таким чином, закон пов'язує можливість розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір.
Застосування статті 652 ЦК України є відображенням дії у договірних правовідносинах справедливості, добросовісності, розумності як загальних засад цивільного судочинства з огляду на ті обставини, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані фактори, що істотно порушують баланс інтересів сторін та суттєво знижують очікуваний результат для кожної зі сторін договору.
Істотна зміна обставин є оціночною категорією, водночас вона полягає у розвитку договірного зобов'язання таким чином, що виконання зобов'язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов'язання.
Позивач наголошував, що в жодному разі не укладав би даний спірний договір строком на 12 місяців, знаючи, що через шість місяців закупівельна ціна газу буде становити для постачальника вже 41 168,30 грн.
Разом з тим, правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу визначає Закон України «Про ринок природного газу» (далі - Закон).
Ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб'єктів природних монополій, та за принципами, зокрема, забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу; вільного вибору постачальника природного газу; відповідальності суб'єктів ринку природного газу за порушення правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів (ст.3 Закону).
Постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором (ч.1 ст.12 Закону).
Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.2 ст.12 Закону).
Слід зазначити, що за змістом самого договору (п.3.5), Додаткової угоди №1 від 26.01.2021, сторони погодили у випадку зростання ціни на газ узгоджувати дане питання шляхом укладення додаткових угод. За змістом Додаткових угод №2 від 28.01.2021, № 3 від 01.02.2021 та № 4 від 23.04.2021 сторони погоджували різні зміни ціни газу. Вказані Додаткові угоди підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено їхніми печатками.
З врахуванням наведеного та беручи до уваги аналіз ситуації на ринку газу, суд не може погодитися з твердженням позивача про те, що в момент укладення договору у нього не було об'єктивних підстав виходити, з того, що різке підняття цін на газ в будь-якому випадку не настане, оскільки укладаючи даний договір, позивач шляхом вільного волевиявлення приймав на себе ризики вірогідного настання відповідних несприятливих обставин, зокрема і підняття ціни на газ.
При цьому, матеріали справи не містять доказів, що позивач звертався до відповідача з пропозицією після 23.04.2021 (з моменту укладення додаткової угоди№4) про внесення змін до договору щодо зміни ціни газу внаслідок чергового підняття цін на газ. Проект додаткової угоди №5 від 07.09.2021 стосувався пропозиції розірвання договору.
Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються Закон України «Про ринок природного газу», Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (ч.3 ст.12 Закону).
Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), встановлено, що постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором (п.2 Розділу 2 Правил).
Постачальник забезпечує споживача необхідними підтвердженими обсягами природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу (п.9 Розділу 2 Правил).
Постачальник зобов'язаний, зокрема, дотримуватись вимог цих Правил та забезпечувати постачання природного газу на умовах, визначених договором постачання природного газу (п.19 Розділу 2 Правил).
Споживач має право, зокрема, на отримання природного газу в обсягах, визначених договором постачання природного газу, за умови дотримання його умов (п.21 Розділу 2 Правил).
Сторони у договорі сторони погодили у можливість зменшення обсягу закупівлі газу споживачем та можливість коригування планових місячних обсягів природного газу (розділ 2).
У постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 910/13459/19 зазначено, що зі змісту статті 652 Цивільного кодексу України випливає, що укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте в ході виконання договору можуть виникати обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.
При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну договору. Зміна обставин вважається істотною тільки тоді, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони б не уклали договір або уклали б його на інших умовах.
Аналіз статті 652 Цивільного кодексу України свідчить про те, що закон пов'язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.
Водночас згідно з частиною четвертою статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Отже крім названих вище чотирьох умов, за яких можливе розірвання договору, для його зміни додатково необхідна ще одна з таких умов (винятковий випадок): а) розірвання договору суперечить суспільним інтересам або б) розірвання договору потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
У постанові від 08.12.2020 у справі № 910/11888/19 Верховний Суд також зазначив, що за змістом положень статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин в судовому порядку, як і розірвання договору з цих підстав, виходячи з принципу свободи договору, є заходами, що застосовуються за наявності підтвердження дійсної істотної зміни обставин, з яких виходили сторони, укладаючи цей правочин.
Аналогічна правова позиція викладена також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17.
З огляду на вимоги частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Позивачем не надано належних і допустимих доказів, на підтвердження наявності одночасно чотирьох умов, визначених в частині 2 статті 652 Цивільного кодексу України, відповідно до яких укладений між сторонами договір могло бути розірвано за рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що станом на час виникнення спірних відносин у позивача були відсутні правові підстави для дострокового розірвання в односторонньому порядку договору постачання природною газу.
Водночас, судом встановлено, що з врахуванням всіх змін до договору спірний договір діяв до 31.12.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
За змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду у справах №№911/1442/19, 910/16750/18, 911/991/19.
Закінчення строку дії спірного договору станом дату прийняття рішення суду у цій справі унеможливлює його розірвання в судовому порядку.
Враховуючи встановлені вище обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс групп ЛТД" до Івано-Франківського обласного центру зайнятості про розірвання договору №241/21/13 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 16.01.2021.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Згідно частин 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 2 270 грн 00 копійок.
Враховуючи, що в позові відмовлено, судовий збір суд покладає на позивача.
Керуючись статтями 13, 120, 123, 129, 202, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,
у задоволенні позову відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції в порядку розділу 4 ГПК України.
Повне рішення складено 31.01.2021.
Суддя О.В. Рочняк