вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
27.01.2022м. ДніпроСправа № 904/6248/21
За заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Кейтеринг" (м. Київ)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт" (м. Кривий Ріг)
про визнання грошових вимог на суму 256 560,90 грн та 4 540,00 грн судового збору
Суддя Примак С.А.
при секретарі судового засідання Балійчук М.В.
За участю представників сторін:
від кредитора: не з'явився
від боржника: не з'явився
Справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт" перебуває на стадії ліквідації.
До господарського суду 05.01.2021 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Кейтеринг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт" про визнання грошових вимог на суму 256 560,90 грн та 4 540,00 грн судового збору.
Ухвалою господарського суду від 17.01.2022 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Кейтеринг" до розгляду у судовому засіданні на 27.01.2021 та зобов'язано арбітражного керуючого Дерябкіна Олександра Едуардовича (свідоцтво № 292 від 25.02.2013) розглянути заяву кредитора та повідомити суд про включення заявлених вимог до реєстру або їх відхилення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників кредитора, боржника, розпорядника майна, господарський суд, встановив.
Грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Кейтеринг" до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт" обґрунтовані наступним.
01.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт", як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніт Кейтеринг", як виконавцем укладено договір про надання послуг щодо забезпечення харчуванням № 191301, відповідно до умов пункту 1.1. якого виконавець в порядку та на умовах, передбачених діючим законодавством України, зобов'язується надати замовнику послуги, пов'язані з видачею працівникам замовника молока чи інших рівноцінних харчових продуктів, а замовник зобов'язується оплатити послуги/відповідно до умов договору.
Відповідно до пункту 2.1 договору замовник зобов'язується оплачувати належним чином надані послуги виконавцем.
Відповідно до пункту 3.3 договору замовник оплачує надані послуги виконавцеві з відстрочкою в 14 календарних днів від дати підписання акту виконаних робіт.
Відповідно до пункту 3.5 договору за прострочку оплати замовник сплачує виконавцеві пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної ставки НБУ, яка діяла на період прострочення.
Відповідно до пункту 4.2 договору виконавець веде підрахунок прийнятих талонів і надає замовнику раз в місяць звіт про надані його працівниками талони, з передачею талонів по акту прийому передачі.
Відповідно до пункту 4.3-4.4 договору після надання послуг виконавець складає акт прийому-передачі послуг в двох екземплярах та направляє замовнику. Акт прийому-передачі послуг за звітний місяць підписується уповноваженими представниками сторін.
На виконання умов Договору Кредитор надав послуги на загальну суму 187 659,03 грн, що підтверджується: актом № 06 від 30.06.2020, актом наданих послуг № 341 від 30.06.2020, актом наданих послуг № 391 від 31.07.2020, актом наданих послуг № 392 від 31.07.2020.
Стосовно не підписання боржником акту надання послуг №340 від 30.06.2020, господарський суд зазначає наступне.
Згідно з статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
За частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Окрім акту надання послуг №340 від 30.06.2020, кредитором на підтвердження наданих послуг до заяви з грошовими вимогами додано податкову накладну від 30.06.2020 та рахунок на оплату №345 від 30.06.2020.
Між тим, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
При цьому, господарський суд зазначає що боржником не надано доказів щодо неналежного виконання кредитором робіт за цими актами, обґрунтованої відмови боржника від їх прийняття тощо.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відтак, грошові вимоги про стягнення основного боргу у сумі 187 659,031 грн. є законними й обґрунтованими.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає грошові вимоги в частині суми основного боргу такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Крім того, згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, кредитором окрім основного зобов'язання було нараховано боржнику 24 239,34 - інфляційних витрат, 7 849,74 грн - 3% річних, а також на підставі пункту 3.5 договору пеню у розмірі 36 812,79 грн.
Таким чином загальна сума заборгованості боржника перед кредитором становить 256 560,90 грн, яка складається з 187 659,03 грн - основний борг, 24 239,34 - інфляційні витрати, 7 849,74 грн - 3% річних, 36 812,79 грн - пеня.
Доказів на підтвердження оплати боргу боржник не надав, нараховані кредитором суми не спростував.
За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Згідно ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
За змістом частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:
1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;
5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Крім того, господарський суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.09.2021 по справі №904/1200/21 колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість віднесення витрат та виплат на доставку пільгових пенсій до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Зазначені вимоги є конкурсними, оскільки виникли до дати відкриття провадження у справі про банкрутство.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне визнати грошові вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Кейтеринг" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт" у розмірі 4 540,00 (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 256 560,90 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтями 45-47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -
Визнати грошові вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Кейтеринг" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт" у розмірі 4 540,00 (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 256 560,90 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у 10-ти денний строк до Центрального апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено та підписано - 27.01.2022.
Суддя С.А. Примак