Справа № 722/1317/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Унгурян С.В.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
20 січня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,
секретар судового засідання: Заквацька І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 24 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Сокирянської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до Сокирянського районного суду Чернівецької області з адміністративним позовом до виконавчого комітету Сокирянської міської ради, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №30 від 25.08.2021 винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Сокирянської міської ради, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст.156 КУпАП, а провадження у справі закрити.
Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 24.11.2021 вказану позовну заяву повернуто особі, яка її подала, на підставі частини 2 статті 123 КАС України, адже позивачем пропущено строк звернення до суду, а наведені ним причини пропуску такого строку визнані судом не поважними.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 24.11.2021 скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до безпідставного повернення позовної заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що про наявність оскаржуваної постанови позивачу стало відомо у зв'язку із накладенням арешту на його рахунки державною виконавчою службою на підставі постанови. Проте, зміст даної постанови, на підставі яких документів вона була винесена та чи були підстави для її оскарження, йому не було відомо. У зв'язку із цим позивач 01.10.2021, керуючись інформацією наданою державним виконавцем, подав відповідну заяву про ознайомлення із матеріалами адміністративної справи щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, однак для ознайомлення матеріали справи йому не були надані, а лише 07.10.2021 були надані копії матеріалів справи. До суду позивач звернувся 12.10.2021.
Відповідач не подав відзив на апеляційну скаргу позивача.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до частин першої-третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови тощо. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Отже строк звернення до суду у даному випадку становить 10 днів з дня вручення позивачу копії спірного рішення або з дня коли позивач дізнався про існування такого рішення.
Встановлено, що відповідача відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення №30 від 25.08.2021 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 1360 грн.
Оскільки справа про адміністративне правопорушення була розглянута за відсутності позивача, адміністративною комісією 26.08.2021 йому надіслано для відома копію оскаржуваної постанови від 25.08.2021, що підтверджується відповідним листом №03-10/1670 від 26.08.2021.
Однак, згідно довідки про причини повернення/досилання, 30.08.2021 позивач відмовився від отримання копії оскаржуваної постанови.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що про існування постанови №30 від 25.08.2021 позивач міг дізнатись 30.08.2021.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати позовну заяву.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
У постанові від 19.01.2021 у справі №300/1411/19 Верховний Суд зазначив, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Верховний Суд у постанові від 08.08.2019 у справі №127/13736/16-а зазначив, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У постанові від 24.02.2021 у справі №540/2097/18 Верховний Суд висловив правову позицію, що юридична необізнаність не може визнаватися тією непереборною обставиною, явищем чи фактором, що завадили позивачу з дотриманням установлених законом строків звернутися до суду з позовом.
З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач пропустив строк звернення до суду із вказаним позовом за відсутності поважних на те причин.
Згідно частин 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм права і дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність повернення позовної заяви, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 24 листопада 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.