Провадження № 22-ц/803/718/22 Справа № 191/4583/19 Суддя у 1-й інстанції - Кухар Д. О. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
19 січня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Городничої В.С.,
суддів: Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю.,
при секретарі - Панасенко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Виконавчого комітету Синельниківської міської ради на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Синельниківської міської ради Дніпропетровської області про визнання незаконною відмови у прийнятті (взятті) на облік як громадянина який потребує поліпшення житлових умов та зобов'язання вчинити дії, -
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
З 11 лютого 2016 року, на підставі посвідчення серії НОМЕР_1 , є ветераном війни-учасником бойових дій.
15 квітня 2019 року комісією МОЗ позивачу встановлено з 04 лютого 2019 року III групу інвалідності, внаслідок захворювання пов'язаного з захистом Батьківщини, безстроково, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією МОЗ серія АВ № 0032207 від 15 квітня 2019 року та посвідченням серії НОМЕР_2 від 23 квітня 2019 року.
Користуючись правом передбаченим Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з метою прийняття на квартирний облік як особу, що потребує покращення житлових умов, 06 серпня 2019 року позивач звернувся до Виконавчого комітету Синельниківської міської ради з відповідною заявою.
Рішенням Виконавчого комітету Синельниківської міської ради за № 284 від 25 вересня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено в постановці на квартирний облік, у зв'язку з відсутністю підстав для постановки на квартирний облік, передбачених п.13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, а саме: громадянин ОСОБА_1 та члени його родини мають у користуванні, а також у власності житлову площу у розмірі 73,4 м.кв. - по 18,35 м.кв. на кожного члена сім'ї, яка перевищує мінімальний рівень забезпеченості житловою площею.
Позивач вважає зазначене вище Рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки він у власності не має нерухомого майна, що підтверджується Довідкою КП «Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації» за № 1157 від 02 вересня 2019 року та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 181534149 від 18 вересня 2019 року, а житловий будинок, який знаходиться у його користуванні та в якому він зареєстрований й фактично проживає, не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, а саме: відсутня огорожа, відсутнє опалення, газопостачання відсутнє, в будинку відсутнє централізоване водопостачання, відсутня каналізація, прогнилі балки на даху, залізне перекриття на даху прогнило, дах в дірках, відсутні поли, вікна потребують заміни тощо.
У зв'язку з чим, просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Синельниківської міської ради за № 284 від 25 вересня 2019 року, яким позивачу відмовлено у постановці на квартирний облік для поліпшення житлових умов як інваліду III групи, внаслідок захворювання пов'язаного з захистом Батьківщини, та зобов'язати Виконавчий комітет Синельниківської міської ради поставити на квартирний облік для поліпшення житлових умов громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2021 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Синельниківської міської ради за № 284 від 25 вересня 2019 року, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено у постановці на квартирний облік для поліпшення житлових умов як інваліду III групи, внаслідок захворювання пов'язаного з захистом Батьківщини. Зобов'язано Виконавчий комітет Синельниківської міської ради поставити на квартирний облік для поліпшення житлових умов громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погодившись з таким рішенням, Виконавчий комітет Синельниківської міської ради звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.
ОСОБА_1 , відповідно до ст. 360 ЦПК України, подав відзив, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, тому вважає доводи скарги безпідставними, а оскаржуване рішення законним і обґрунтованим.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, з огляду на таке.
Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи внаслідок війни і має право на пільги, встановлені законодавством України.
Позивачем надано суду посвідчення ветерана війни-учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , видане 11 лютого 2016 року на ім'я ОСОБА_1 - безтермінове, довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією МОЗ серія АВ № 0032207 від 15 квітня 2019 року - безстроково та посвідчення серії НОМЕР_2 від 23 квітня 2019 року ( а.с. 9,10).
Згідно довідки, виданої КП «Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації» за № 1157 від 02 вересня 2019 року та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №181534149 від 18 вересня 2019 року зареєстроване право власності на нерухоме майно на ім'я ОСОБА_1 - відсутнє (а.с.13,14).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Синельниківської міської ради від 25 вересня 2019 року № 284 вирішено відмовити у постановці на квартирний облік громадянину ОСОБА_1 , 1961 року народження, у зв'язку з відсутністю підстав для постановки на квартирний облік, передбачених пунктом 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання їм жилих приміщень в Українській РСР, а саме: громадянин ОСОБА_1 та члени його родини мають у користуванні, а також у власності, житлову площу у розмірі 73,4 м.кв. - по 18.35 м.кв. на кожного члена сім'ї, яка перевищує мінімальний рівень забезпеченості житловою площею - 6,7 м. кв., встановлений постановою Дніпропетровського обласного виконкому та Президії обласної ради профспілок від 24 травня 1990 року № 199 ( а.с.11)
Представником відповідача до суду надано письмові документи, на підставі яких було прийнято рішення виконавчого комітету Синельниківської міської ради від 25 вересня 2019 року № 284, а саме: заява ОСОБА_1 щодо поліпшення житлових умов від 09 серпня 2019 року; посвідчення особи з інвалідністю 3 групи внаслідок війни на ім'я ОСОБА_1 ; довідка КП «Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації» № 1157, яка свідчить про належність на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_2 - дружині ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 20 червня 1987 року, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1665408 від 07 жовтня 2003 року, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07 жовтня 2003 року та технічний паспорт на жилий будинок, відповідно до яких ОСОБА_3 - матері ОСОБА_1 належить будинок АДРЕСА_3 ; довідка про реєстрацію місця проживання від 01 серпня 2019 року та довідка про склад сім'ї від липня місяця 2019 року згідно яких ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 значаться зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_3 , а ОСОБА_2 за даною адресою проживає, але не зареєстрована; акт обстеження житлових умов заявника ОСОБА_1 від 13 серпня 2019 року за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до якого, житло за вищезазначеною адресою придатне для проживання, але потребує ремонту; протокол засідання громадської комісії з житлових питань та надання житлових приміщень від 27 серпня 2019 року про відмову громадянину ОСОБА_1 у постановці на квартирний облік.
Також, судом першої інстанції було досліджено спадкову справу №164/2014 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та встановлено, що після смерті ОСОБА_3 - ОСОБА_1 звернувся до Першої Синельниківської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 87-92).
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 257204247 від 19 травня 2021 року зареєстроване право власності на нерухоме майно на ім'я ОСОБА_1 - відсутнє.
Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення Синельниківської міської ради № 1020/2-03 від 06 жовтня 2020 року - ОСОБА_1 відмовлено у прийняті заяви на проведення капітального ремонту житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 та інших документів, оскільки відповідно до пункту 2 «Порядку проведення безоплатного капітального ремонту власних житлових будинків і квартир осіб, що мають право на таку пільгу, а також першочерговий поточний ремонт житлових будинків і квартир осіб, які мають на це право», визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 565, безоплатному капітальному ремонту підлягає житловий будинок чи квартира, які належать особі, що має право на пільгу, на праві приватної, зокрема, спільної власності, а за інформацією, отриманої від ОСОБА_1 останній не є власником, або співвласником, житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 .
Крім того, судом першої інстанції було оглянуто та взято до уваги надані позивачем фотокартки з місця його проживання за адресою: АДРЕСА_3 , якими позивач підтверджував незадовільний стан житлового будинку в якому мешкає та який потребує поліпшення житлових умов ( а.с. 95-102).
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи внаслідок війни та має право на першочергове забезпечення жилою площею, при цьому, проживає у житловому будинку, який не є його власністю та умови його проживання незадовільні, тобто, він є особою, яка потребує поліпшення житлових умов, що у свою чергу є підставою для застосування до нього п. 14 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», а тому дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.
Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 9 Житлового кодексу УРСР (далі - ЖК УРСР) громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Підстави для визнання громадян потребуючими поліпшення житлових умов визначені статтею 34 ЖК УРСР. Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:
1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок;
2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;
3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров'я Української РСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок;
4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;
5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;
6) які проживають у гуртожитках.
Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов і з інших підстав, передбачених законодавством.
Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду та вносяться до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, порядок ведення якого визначає Кабінет Міністрів України.
Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів (стаття 36 ЖК УРСР).
Громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов:
за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті;
за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу.
Рішення про взяття громадян на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи затверджується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів (частина перша статті 36 ЖК УРСР).
Згідно з частинами першою, четвертою статтею 43 ЖК УРСР громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Зазначені норми є загальними до житлових правовідносин.
Згідно зі статтею 34 ЖК УРСР та пункту 13 Постанови Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» (далі - Правила) на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов.
Відповідно до пункту 15 Правил на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті.
З аналізу наведених вище норм законодавства вбачається, що громадянин може бути визнаний таким, що потребує поліпшення житлових умов, якщо за місцем проживання йому належить житло меншої площі, ніж встановлено в даному населеному пункті і передбачено проживання і реєстрація в житловому приміщенні.
У своїй позовній заяві ОСОБА_1 посилався, зокрема, на ту обставину, що йому також було відмовлено у прийняті заяви на проведення капітального ремонту житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 та інших документів, згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Синельниківської міської ради № 1020/2-03 від 06 жовтня 2020 року, а тому рішення виконавчого комітету Синельниківської міської ради від 25 вересня 2019 року № 284, яким вирішено відмовити у постановці на квартирний облік громадянину ОСОБА_1 , 1961 року народження, у зв'язку з відсутністю підстав для постановки на квартирний облік, є неправомірним та підлягає скасуванню.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що предметом оскарження у цій справі є рішення Виконавчого комітету Синельниківської міської ради за № 284 від 25 вересня 2019 року, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено у постановці на квартирний облік для поліпшення житлових умов як інваліду III групи, внаслідок захворювання пов'язаного з захистом Батьківщини, оскільки громадянин ОСОБА_1 та члени його родини мають у користуванні, а також у власності, житлову площу у розмірі 73,4 м.кв. - по 18, 35 м.кв. на кожного члена сім'ї, яка перевищує мінімальний рівень забезпеченості житловою площею - 6,7 м. кв., встановлений постановою Дніпропетровського обласного виконкому та Президії обласної ради профспілок від 24 травня 1990 року № 199.
Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Аналогічна правова позиція також висловлена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 296/5194/17, провадження № 61-1500св19.
Так, постановою Дніпропетровського обласного виконкому та Президії обласної ради профспілок від 24 травня 1990 року № 199 встановлений мінімальний рівень забезпеченості житловою площею - 6, 7 кв. м на одну особу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 15 січня 1979 року зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно копій Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно та свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с.29, 30-31) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , житлова площа якого складає 34, 3 кв. м., належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , яка є матір'ю позивача та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З копії спадкової справи №164/2014 вбачається, що після смерті ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , посилаючись на те, що крім нього інших спадкоємців, передбачених законом у спадкодавця, немає, звернувся до Першої Синельниківської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом щодо спадкового майна його матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи Відділу реєстрації Синельниківської міської ради зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , житлова площа якого складає 34, 3 кв. м.
Згідно довідки про склад сім'ї від липня місяця 2019 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 значаться зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_3 , при цьому, зазначено, що за даною адресою також проживає, але не зареєстрована, ОСОБА_2 , тобто, житловим будинком за вказаною адресою мають право користуватись 4 особи. Отже, на кожну з них припадає по 8, 6 кв.м.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, зокрема, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, дружина позивача - ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу ВКО №554991 Р.2-1570 від 10 червня 2008 року, має у власності житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею 39, 1 кв.м.
Таким чином, громадянин ОСОБА_1 та члени його родини мають у користуванні, а також у власності, житлову площу у розмірі 73,4 м.кв., тобто, по 18, 35 м.кв. на кожного члена сім'ї, що перевищує мінімальний рівень забезпеченості житловою площею - 6,7 м. кв., встановлений постановою Дніпропетровського обласного виконкому та Президії обласної ради профспілок від 24 травня 1990 року № 199, а тому колегія суддів приходить до висновку про правомірність відмови виконавчого комітету Синельниківської міської ради, згідно рішення від 25 вересня 2019 року № 284, у постановці на квартирний облік громадянину ОСОБА_1 , 1961 року народження, у зв'язку з відсутністю підстав для постановки на квартирний облік, передбачених пунктом 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання їм жилих приміщень в Українській РСР.
Аналогічної правової позиції також дотримується і Верховний Суд, зокрема, в постанові від 08 вересня 2021 року у справі справа № 486/497/20, провадження № 61-15499св20.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, оскільки, на викладене вище суд першої інстанції уваги не звернув та у повному обсязі обставини справи не встановив, що призвело до ухвалення рішення, яке підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України, з позивача на користь апелянта підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 305 грн 20 коп.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Синельниківської міської ради - задовольнити.
Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2021 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Синельниківської міської ради Дніпропетровської області про визнання незаконною відмови у прийнятті (взятті) на облік як громадянина який потребує поліпшення житлових умов та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Виконавчого комітету Синельниківської міської ради Дніпропетровської області сплачений ним судовий збір у розмірі 2 305 (дві тисячі триста п'ять) грн 20 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: О.В. Лаченкова
М.Ю. Петешенкова