П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 січня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/13052/21
Категорія: 106000000 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту: 04.10.2021 р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини (далі в/ч) НОМЕР_1 про:
- визнання протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо застосування березня 2015 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2015 року включно;
- визнання протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 25 березня 2016 року включно;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 25 березня 2016 року включно в сумі 8 696 гривень 08 копійок із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
- зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що в період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме: в період з 01 грудня 2015 року по 25 березня 2016 року не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення.
27 січня 2020 року позивачем було подано заяву до в/ч НОМЕР_1 з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення. Проте у відповіді в/ч НОМЕР_1 було зазначено, що виплата не проводилась у зв'язку з відсутністю фінансування.
У зв'язку з цим позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі №420/2938/20, яким надано відповідачу право самостійно розрахувати суму індексації, відповідачем на користь позивача індексація грошового забезпечення виплачена не була та 03 червня 2021 року державним виконавцем було закінчено виконавче провадження у зв'язку з виконанням рішення суду.
На думку позивача відповідачем визначено неправильно базовий місяць в період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2015 року - березень 2015 року та в період з 01 січня 2016 року по 25 березня 2016 року - січень 2016 року замість січня 2008 року.
Позивач, вважаючи дії відповідача щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що оскільки позивачу стало відомо про порушення своїх прав безпосередньо 25 березня 2016 року, але з позовом до суду він звернувся лише у липні 2021 року, ним пропущений строк звернення до суду, встановлений ст. 122 КАС України.
Щодо нарахованої та фактично сплаченої позивачу суми індексації грошового забезпечення, відповідач зазначає, що керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення. Зазначене підтверджено роз'ясненнями Міністерства соціальної політики України від 16 квітня 2015 року №10685/0/14-15/10, від 09 червня 2016 року №252/10/136-16, на вхідний №13700/з від 08 серпня 2017 року, та від 08 серпня 2017 року №78/0/66-17.
На підставі зазначеного, у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплат індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у в/ч НОМЕР_1 не було.
Щодо визначення базового місяця при проведені індексації грошового забезпечення, відповідач зазначив, що у даній справі місяцем, в якому офіційно був опублікований індекс споживчих цін за квітень 2016 року є травень 2016 року, а це означає, що підвищення заробітної плати працівникові у зв'язку з її індексацією повинно здійснитись у червні 2016 року.
Відповідно до положень Порядку індексації підлягає заробітна плата у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на рік. З 01 травня 2016 року такий прожитковий мінімум було затверджено у розмірі 1 450 грн. Частина заробітної плати, яка перевищує прожитковий мінімум, індексації не підлягає. Сума індексації заробітної плати працівника визначається як результат множення суми оплати праці, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Отже, 1450x4,1:100 = 59,45 грн. сума індексації за червень 2016 року.
Заперечення позивача базується виключно на визначення базового місяця, який, на його думку, повинен бути січень 2008 року. Однак, системний аналіз правових норм спростовує твердження позивача щодо застосування базового місяця січня 2008 року.
31 серпня 2021 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з твердження відповідача щодо пропуску строку звернення до суду, посилаючись на ч.2 ст. 233 КЗпП України, відповідно до якої у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної платні без обмеження будь-яким строком.
Також, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013, позивач підкреслює, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Щодо відсутності фінансового ресурсу військової частини, відповідач звертає увагу, що жодних заявок, розрахунків на фінансування індексації грошового забезпечення у 2015-2018 роках, які були надіслані відповідачем до забезпечувального фінансового органу і у яких відповідачу було б відмовлено, - надано не було.
Більш того відповідно до листа Мінсоцполітики від 04 липня 2017 року №220/5140, на який посилається відповідач, визначено, що виплата індексації проводиться з того ж джерела, з якою виплачується грошове забезпечення. Тобто індексація грошового забезпечення виплачується за КЕКВ 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців" по якому військові частини фінансуються щомісячно. Тобто у відповідача були кошти для виплати позивачу індексації грошового забезпечення, проте виплату не було проведено.
На думку позивача, відповідачем не враховано п.10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі Порядок №1078), яким встановлено: "Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку дня догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник".
За посадами на яких позивач проходив службу посадові оклади за рішенням Уряду в період з 01 січня 2008 року по 28 лютого 2018 року не підвищувались. Підвищення проводились відповідно до Постанови №1294 від 07 листопада 2007 року та Постанови №704 від 30 серпня 2017 року.
Ґрунтуючись на зазначеному позивач вказував, що заперечення відповідача є необґрунтованими.
08 вересня 2021 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, які за своїм змістом повторюють твердження відзиву на позовну заяву.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо застосування березня 2015 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2015 року включно.
Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 25 березня 2016 року включно.
Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 25 березня 2016 року включно із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в цей період - "січень 2008 року", з урахуванням сплаченої суми.
В апеляційній скарзі в/ч НОМЕР_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги в/ч НОМЕР_1 зазначає, що позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії з пропуском встановлено ст. 122 КАС України місячного строку з дня звільнення та проведення з ним розрахунку, не зазначивши підстав для поновлення цього строку.
Також апелянт зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" були встановлені нові правила індексації заробітної плати. Отже, Урядом фактично запропоновано в грудні 2015 року підвищити зарплати працівникам бюджетної сфери за рахунок збільшення посадових окладів (тарифних ставок) та підвищення постійних складових зарплати, з тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати заново обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації.
Тобто, Постановою №1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01 грудня 2015 року, але й визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації.
Відтак для проведення подальшої індексації грошового забезпечення військовослужбовців при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації відповідно до Порядку №1078, як базовий місяць (місяць підвищення) повинні врахувати січень 2016 року, що передбачено абз.2 п.3 Постанови №1013.
ОСОБА_1 своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги в/ч НОМЕР_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:
ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 .
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у справі №420/2938/20, яке набрало законної сили 23 вересня 2020 року, задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 , а саме: визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати не в повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 25 березня 2016 року, зобов'язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 25 березня 2016 року.
Як стверджує позивач, на виконання рішення суду відповідачем проведено нарахування та виплату індексації у вказаний період із застосуванням березня 2015 року та січня 2016 року як базових місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в цей період.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що в/ч НОМЕР_1 не доведено наявність обставин зміни посадового окладу позивача станом на дату виникнення оскаржуваних правовідносин, що з урахуванням стабільності відносин щодо встановлених державою розмірів посадових окладів військовослужбовців свідчить про можливість встановлення січня 2008 року базовим місяцем для перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення позивача у період з 01 грудня 2015 року по 25 березня 2016 року.
Відмовляючи у задоволенні вимоги про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не навів обставин та не надав доказів, які підтверджують необхідність встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ч.4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п.п.1-1, 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01 березня 2018 року.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Питання щодо підтвердження права позивача на індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 25 березня 2016 року вирішено судом в межах адміністративної справи №420/2938/20, за результатом розгляду якої визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати не в повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за цей період та зобов'язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення.
Предметом даної справи є правомірність застосування відповідачем березня 2015 року та січня 2016 року як базових місяців для розрахунку індексації грошового забезпечення в цей період.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі Порядок №1078).
Згідно п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абз.2 цього пункту.
Постановою Кабінету Міністрів України №77 від 11 лютого 2016 року внесено зміни в абз.2 п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, та цифри "101" замінено цифрами "103".
Абзац 2 п.1-1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №77 від 11 лютого 2016 року - застосовується з 01 січня 2016 року.
Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.
Відповідно до п.5 Порядку №1078 в редакції, яка діяла до 15 грудня 2015 року (до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №1013 від 09 грудня 2015 року) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Тобто, відповідно до положень п.5 Порядку №1078 в редакції, яка діяла до 15 грудня 2015 року, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі Постанова №1013) були внесені зміни у вищевказаний Порядок, у зв'язку з чим з 01 грудня 2015 року вступили в дію нові правила індексації заробітної плати.
Так, відповідно до п.5 Порядку №1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Тобто з прийняттям постанови від 09 грудня 2015 року №1013 змінилась процедура визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення.
Таким місяцем (базовим) є той, в якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці.
Колегія суддів зазначає, що із прийняттям постанови від 09 грудня 2015 року №1013 базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення є не місяць зростання грошових доходів військовослужбовця (в тому числі у зв'язку із встановленням надбавок, виплати премії, тощо), а місяць, в якому відбулось підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець.
Тобто, із прийняттям постанови від 09 грудня 2015 року №1013 місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації військовослужбовців є місяць наступний за місяцем, в якому відбулось підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець згідно з постановою Кабінету Міністрів України.
При цьому, обчислення такого індексу за даними правилами відбувається незалежно від того, коли військовослужбовця прийнято на військову службу, коли його призначено на посаду з більшим посадовим окладом, коли встановлено чергове військове звання або встановлені різні надбавки, доплати і премії.
Відповідно до ч.4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Тобто, розміри грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема розміри посадових окладів, визначаються виключно Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів зазначає, що підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, відбулось на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294, яка набрала чинності 01 січня 2008 року.
Наступне підвищення розміру тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, відбулось згідно постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01 березня 2018 року, та якою затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.
Отже, постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01 січня 2008 року та втратила чинність 01 березня 2018 року (далі - Постанова №1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.
Таким чином, зміна посадових окладів військовослужбовців відбулась 01 січня 2008 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року.
Надалі розмір посадового окладу військовослужбовців було змінено 01 березня 2018 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року.
Оскільки доказів підвищення у період з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, відповідачем до суду не надано, колегія суддів дійшла висновку, що при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 25 березня 2016 року, базовим місяцем повинен бути січень 2008 року.
Також, колегія суддів вважає необґрунтованим довід апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки відповідно до ч.2 ст. 233 КЗпП України, в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 27 січня 2022 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.