П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 січня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/14034/21
Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Стас Л.В.,
суддів: Шеметенко Л.П., Турецької І.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Пенсійного фонду України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ГУПФ України в Одеській області, Пенсійного фонду України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУПФ України в Одеській області щодо не проведення перерахунку пенсії з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах та на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25 листопада 2021 за вих.№11/3325 про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії;
- зобов'язати ГУПФ України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01 квітня 2019 року пенсії з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах та на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25 листопада 2020 року за вих.№11/3325 про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії з урахуванням раніше проведених виплат;
- зобов'язати Пенсійний фонд України у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №280 від 23 липня 2014 року, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №1279 від 16 грудня 2020 року «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги», здійснити фінансування виплати перерахованої з 01 квітня 2019 року пенсії ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач наголошував на тому, що йому призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі-Закон №2262-ХІІ).
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 грудня 2018 року (справа №826/3858/18), яке набрало законної сили 05 березня 2019 року, пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі-Постанова №103) та зміни до пункту 5 і Додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45) визнані протиправними та нечинними.
На підставі викладеного, адміністрацією Державної прикордонної служби України підготовлено та надіслано до ГУПФ України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій №11/3325 від 25 листопада 2020 року.
За результатами розгляду довідки, позивачем отримана відмова, яка мотивована тим, що після визнання судовим рішенням протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови №103, інших рішень Кабінетом Міністрів України про умови і порядок проведення перерахунку пенсій не приймалось, а тому підстави для таких дій відсутні.
Позивач вважає, що нездійснення перерахунку пенсії ГУПФ України в Одеській області на підставі вказаної довідки порушує його права, встановлені Конституцією України, та є порушенням права власності, у розумінні положень ст.1 Протоколу №1 до Конвенції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ГУПФ України в Одеській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах та на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25 листопада 2020 року за вих.№11/3325 про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії.
Зобов'язано ГУПФ України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01 квітня 2019 року пенсії з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах та на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25 листопада 2020 року за вих.№11/3325 про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.
Зобов'язано Пенсійний фонд України у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №280 від 23 липня 2014 року в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №1279 від 16 грудня 2020 року «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» здійснити фінансування виплати перерахованої з 01 квітня 2019 року пенсії ОСОБА_1 .
Стягнуто з ГУПФ України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908 гривень.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження.
В апеляційній скарзі Пенсійний фонд України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині зобов'язань, покладених на Пенсійний фонд України, та ухвалити у цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог до Пенсійного фонду України відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що суд першої інстанції неповно з'ясував обсяг повноважень Пенсійного фонду України щодо можливості фінансування пенсії безпосередньо позивачу, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Таким чином, на переконання скаржника, зобов'язання з фінансування виплати пенсії, покладене судом першої інстанції на Пенсійний фонд України, не узгоджується з чинним законодавством, застосоване без врахування розмежування компетенції Пенсійного фонду України та Головного управління, та без врахування можливості реального виконання такого зобов'язання Фондом.
Разом з тим, скаржник вказав на пропуск позивачем строків звернення до суду з позовом. При цьому, Пенсійний фонд України послався на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а за якими, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
ОСОБА_1 не скористався процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких мотивів.
Відповідно до приписів пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України справу розглянуто у письмовому провадженні на підставі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
В 2018 році, у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», ГУПФ України в Одеській області з 01 січня 2018 року проведено перерахунок пенсії позивача. Відповідно до вимог Постанови №103 під час даного перерахунку у складі грошового забезпечення, з якого перераховано пенсію, враховані лише оклад за посадою, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років.
Додаткові види грошового забезпечення, які враховувалися під час призначення позивачу пенсії, та уведені для виплати відповідній категорії військовослужбовців, згідно Постанови №704, до складу грошового забезпечення, врахованого при перерахунку пенсії, включено не було.
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 грудня 2018 року (справа №826/3858/18), яке набрало законної сили 05 березня 2019 року, пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі-Постанова №103) та зміни до пункту 5 і Додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45) визнані протиправними та нечинними.
На підставі викладеного, адміністрацією Державної прикордонної служби України підготовлено та надіслано до ГУПФ України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій №11/3325 від 25 листопада 2020 року.
Відповідно до зазначеної довідки, для перерахунку пенсії позивача має бути застосовано грошове забезпечення виходячи з наступних його складових та у розмірах: посадовий оклад у сумі 5360 грн., оклад за військовим званням у сумі 1340 грн., надбавка за вислугу років - 45% у сумі 3015 грн., надбавка за особливості проходження служби - 20% у сумі 1943 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 10% - 536 грн., надбавка за кваліфікацію - 3% у сумі 160,80 грн., премія - 55% у сумі 2948 грн.
За результатами розгляду довідки пенсійним органом 31 березня 2021 року відмовлено позивачу у задоволенні заяви у зв'язку з тим, що після визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 Постанови №103 інших рішень Уряду про умови і порядок проведення перерахунку пенсій не приймалося.
Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що з 05 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Разом з цим, відповідно до п.4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року №280 (в редакції Постанови №1279) суд дійшов висновку про покладення саме на Пенсійний фонд України здійснити своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсії перерахованої ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року.
Колегія суддів лише частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Частиною 1 ст.308 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З урахуванням вимог ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів переглядає правильність висновків суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги Пенсійного фонду України, тобто в частині покладення судом обов'язку здійснювати з 01 квітня 2019 року здійснити фінансування виплати пенсії позивача на Пенсійний фонд України та доводів щодо строку звернення до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції у відповідній частині колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.52 Закону №2262-ХІІ пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання. Іншим особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно з цим Законом, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України через установи відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» за місцем фактичного проживання пенсіонера на підставі відповідних документів, що оформляються органом Пенсійного фонду України.
Тобто, згідно наведених вимог ст.52 Закону №2262-ХІІ, особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно з цим Законом, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року №280 (далі - Положення №280), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Пунктом 4 Положення №280 передбачено, що Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого: розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України (п.п.4); організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо забезпечення своєчасної та у повному обсязі виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством (п.п.6).
Згідно п.7 Положення №280 Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні управління.
Згідно п.п.5 п.4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485 (зі змінами) (далі - Положення №28-2), Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ГУПФ України в Одеській області, як територіальний орган Пенсійного фонду України, є належним відповідачем щодо заявлених вимог, відповідно, відсутні підстави для звернення вимог позивача в частині зобов'язання здійснити фінансування виплати пенсії до Пенсійного фонду України.
Суд першої інстанції свої висновки про зобов'язання Пенсійного фонду України здійснити фінансування виплати перерахованої з 01 квітня 2019 року пенсії позивачу обґрунтовував посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги» (далі - Постанова №1279) та Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596 (далі - Порядок №1596).
Проте, колегія суддів, передусім, звертає увагу, що пунктом 1 Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1279, передбачено, що вказаний Порядок визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам у готівковій формі за зазначеним у заяві місцем їх фактичного проживання в межах України організаціями, що згідно із законодавством мають право здійснювати виплату і доставку пенсій та грошової допомоги.
Тобто, Постанова №1279 ніяким чином не змінила повноваження Пенсійного фонду України та її територіальних органів щодо призначення, нарахування та виплати пенсій.
Постановою №1279 внесено зміни до деяких постанов Уряду, та, зокрема, до Положення №280. Зокрема, внесено зміни до підпункту 4 пункту 4 Положення №280, згідно з якими Пенсійний фонд України забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Під бюджетним фінансуванням розуміють сукупність грошових відносин, пов'язаних із розподілом і використанням коштів централізованого грошового фонду держави, які реалізуються безоплатно і безповоротно шляхом надання бюджетних коштів юридичним та фізичним особам для проведення заходів, передбачених бюджетом.
Таким чином, Пенсійний фонд України здійснює фінансування пенсій шляхом розподілу коштів, що надходять на його видатковий рахунок. Спеціальних підрозділів, які безпосередньо виплачують пенсію одержувачам, в Пенсійному фонді України не створено. Повноважень формувати виплатні документи (списки на виплату пенсій, відомості тощо) шляхом включення до них нарахованих конкретним одержувачам сум пенсії та підписувати їх Пенсійний фонд не має.
Централізоване перерахування коштів, що здійснюється Пенсійним фондом України, не є персоналізованим, не передбачає визначення розміру виплати кожній особі окремо, призначене лише для спрощення процедури проходження коштів від Фонду до уповноваженої організації або банку. Перерахування коштів під час фінансування здійснюється однією сумою за згрупованими списками одержувачів, сформованими і підписаними головними управліннями.
Так, пунктом 12 Порядку №1596 визначено, що органи Пенсійного фонду (головні управління Пенсійного фонду України в областях, м. Києві) на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 3 у трьох примірниках. Перший примірник списків формується за датою виплати в порядку зростання номерів поточних рахунків, другий - за датою виплати в порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ. Дати і виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1596 під час централізованого перерахування коштів списки подаються уповноваженим банкам виключно в електронній формі через Пенсійний фонд України. При цьому інформаційний обмін здійснюється між Пенсійним фондом і банками на центральному рівні засобами телекомунікаційного зв'язку з використанням засобів криптографічного захисту інформації, що мають чинні експертні висновки або сертифікати відповідності за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації, через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду.
Згідно із пунктом 14 Порядку №1596 на підставі складених документів Пенсійний фонд України проводить протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів.
Механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам, що визначений Порядком виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1279, не передбачає участі Пенсійного фонду України у процедурі виплати пенсії. Фінансування виплати пенсій здійснювалось до 01 квітня 2021 року також Пенсійним фондом України, але через територіальні органи, а виплати здійснювались через рахунки пенсіонерів у банках або через поштові відділення.
Оскільки виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання, Положенням про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі функції по виплаті та фінансуванню пенсій збережені, а Пенсійний фонд України здійснює відповідне спрямування та фінансування пенсій, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо втрати ГУПФ України в Одеській області функції по виплаті пенсії.
З аналізу наведених норм вбачається, що обов'язок щодо виплати пенсії покладається на пенсійний орган, в якому пенсіонер перебуває на обліку, яким в даному випадку є ГУПФ України в Одеській області до якого позивач звертав свої позовні вимоги.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо безпідставності покладення на Пенсійний фонд України обов'язок здійснити фінансування виплати позивачу перерахованої пенсії.
Разом з тим, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи Пенсійного фонду України щодо пропуску позивачем строку звернення до суду із цим позовом, оскільки спірні правовідносини виникли 31 березня 2021 року, після отримання позивачем листа про відмову у перерахунку пенсії та здійсненні відповідних виплат на підставі вказаної довідки, а з даним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 06 серпня 2021 року, тобто у межах шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України.
Аргументи скаржника про те, що оскаржуване рішення ухвалене без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки правовідносини у даних справах не є подібними, а тому такі висновки не є релевантними до спірних правовідносин.
Відповідно до ст.242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п.п. 1, 4 ч.1 ст.317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, а тому відповідно до ч.1 ст.317 КАС України, підлягає частковому скасуванню.
Керуючись ст. ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Пенсійного фонду України - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року - скасувати в частині зобов'язання Пенсійний фонд України, у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №280 від 23 липня 2014 року в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №1279 від 16 грудня 2020 року «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» здійснити фінансування виплати перерахованої з 01 квітня 2019 року пенсії ОСОБА_1 .
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, здійснити своєчасне та у повному обсязі фінансування та виплату пенсії ОСОБА_1 , перерахованої з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25 листопада 2020 року №11/3325, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню у касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 27.01.2022 року.
Головуючий суддя Стас Л.В.
Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.