П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 січня 2022 р.м.ОдесаСправа № 664/1938/21
Головуючий в 1 інстанції: Савчак С.П.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І. О.,
суддів - Стас Л. В., Шеметенко Л. П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 15 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення
Короткий зміст позовних вимог.
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Департаменту патрульної поліції в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 19.06.2021 серії ЕАН №4373639.
Обґрунтування позову складається з відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення за ознаками частиною 2 статті 122 КУпАП, адже вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР), він не порушував.
Позивач стверджує, що у суб'єкта владних повноважень відсутні докази його вини, оскільки вони не зазначені в спірній постанові.
До того ж, ОСОБА_1 стверджує, що постанова про накладення на нього адміністративного стягнення була прийнята за його відсутності, а повідомлення про дату, час та місце розгляду справи до нього не надходило.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 15 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Суд визнав протиправною та скасував постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серія ЕАН № 4373639) винесену 19 червня 2021року інспектором старшим сержантом поліції Лозенко С. Р. УПП в Херсонській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП.
Стягнув з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. за рахунок відповідних бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з двох ключових підстав.
Перша підстава це те, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.2 ст.122 КУпАП.
Так, на думку суду першої інстанції, позивач надав дорогу пішоходу, який рухався по нерегульованому пішохідному переходу. У межах спірних правовідносин, пішохід не змінив напрямку свого руху, не зменшив швидкість свого пересування, не зупинявся під час свого руху через перешкоджання внаслідок руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , тобто ним було забезпечено право на першочерговий рух пішохода.
Друга підстава полягає в тому, що розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці його вчинення не відбувалося, оскільки поліцейський, який виніс постанову не представлявся ОСОБА_1 , не зазначав, що буде розглядатися справа про адміністративне правопорушення, не роз'яснював його прав та обов'язків, не заслуховував ОСОБА_1 щодо адміністративного правопорушення, не досліджував доказів, не оголошував постанови та навіть не зазначав про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього штраф у певному розмірі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Обґрунтування апеляційної скарги складається з такого.
Так, представник апелянта, з посиланням на правову позицію Верховного Суду, зазначає, що пішоходи мають перевагу в русі перед транспортними засобами з моменту, коли вони ступили на перехід, тому водій транспортного засобу обов'язково повинен своїм маневром показати пішоходам, що він дає дорогу, тобто знизити швидкість, якщо цього достатньо для того, щоб дати дорогу або зупинитися.
Отже, водій повинен врахувати можливі маневри пішохода на пішохідному переході і спрогнозувати можливий розвиток ситуації.
За таких обставин, скаржник наголошує, що перед нерегульованим пішохідним переходом, позивач не надав перевагу пішоходу, який почав рух через проїзну частину, а не зупиняючись і прискорюючи швидкість проїхав по лівій смузі.
Далі скаржник указує, що під час винесення спірної постанови позивач був ознайомлений зі своїми правами та фактом правопорушення, а тому спірна постанова є законною та обґрунтованою.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
У зв'язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статті 311 КАС України.
Фактичні обставини справи.
19.06.2021 УПП в Херсонській області винесло постанову серії ЕАН №4373639 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Зміст даної постанови свідчить, що 19.06.2021 о 15:14 год. водій ОСОБА_1 в м. Херсоні, керуючи транспортним засобом Volkswagen Jetta, реєстраційний номер НОМЕР_1 , повертаючи праворуч не надав переваги в русі пішоходу, який рухався з площі Каховська на вул. Гвардійської Дивізії 49, чим порушив вимоги п. 16.2 ПДР, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.
За вчинення вказаного правопорушення ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового задоволення апеляції, з огляду на таке.
Надаючи правову оцінку спірним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР.
За правилами пункту 16.2 ПДР на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.
Згідно з частиною другою статті 122 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною частиною статті, зокрема, настає за порушення правил проїзду перехресть.
Вказане порушення тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 1.10 ПДР пішохід - особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в інвалідних колясках без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу чи інвалідну коляску.
Відповідно до пункту 4.7 ПДР пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.
Відповідно до пункту 4.14 ПДР пішоходам забороняється, зокрема, виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху; раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід.
Пунктом 4.16 ПДР надано право пішоходу на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд апеляційної інстанції проаналізував, наданий суб'єктом владних повноважень, відеозапис вчинення позивачем адміністративного правопорушення та встановив, що, коли водій ОСОБА_1 здійснював на автомобілі поворот праворуч, пішохід вже переходив перехрестя та перебував на проїзній частині. Водій ОСОБА_1 оминув пішохода на певній відстані та проскочив перехрестя перед пішоходом.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 04.12.2019 сформував такий правовий висновок (справа №751/4821/17).
Вимога пункту 18.1 ПДР передбачає, що на нерегульованих пішохідних переходах пішоходи мають перевагу в русі перед транспортними засобами з моменту, коли вони ступили на перехід. Для виконання вимоги цього пункту водій транспортного засобу обов'язково повинен своїм маневром показати пішоходам, що він дає дорогу, тобто знизити швидкість, якщо цього достатньо для того, щоб дати дорогу або зупинитися.
Забороняється здійснювати об'їзд пішохода, який перебуває на пішохідному переході незалежно від відстані між ним і транспортним засобом, а також збільшувати швидкість з метою «проскочити» перед пішоходом, який ступив на нерегульований пішохідний перехід.
Таким чином, водій повинен врахувати можливі маневри пішохода на пішохідному переході (пішохід може зупинитися, передбачаючи небезпеку, побігти або уповільнити хід) і спрогнозувати можливий розвиток ситуації: якщо ймовірно, що шляхи руху пішохода (незалежно від того, як він рухається) і транспортного засобу можуть перетнутися на переході, - уникнути такої ситуації, тобто дати дорогу пішоходу.
Враховуючи вказаний правовий висновок Верховного Суду, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що, у межах спірних правовідносин, позивач не надав перевагу пішоходу, який почав рух через проїзну частину. У момент переходу, по лівій смузі, не зупиняючись, проїхав автомобіль позивача.
Тобто, пішохід, впевнившись у відсутності небезпеки, почав перехід проїзної частини у спеціально відведеному для цього місці. Відповідно, свідомо не зупинившись перед нерегульованим перехрестям, в той час, як пішохід почав рух, позивач безумовно створив йому небезпеку, відповідно, порушив норму п.16.2 ПДР.
З урахуванням таких висновків, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що позивачем не було допущено порушення вимог пункту 16.2 ПДР.
Водночас, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці його вчинення не відбувалося.
До такого висновку суд апеляційної інстанції дійшов враховуючи таке.
Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення регулюється статтею 279 КУпАП.
Так, відповідно до цієї норми, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки.
Як свідчать відеозаписи, наявні в матеріалах справи, суб'єкт владних повноважень не виконав указаних обов'язків, чим порушив порядок розгляду справи, передбачений статтею 279 КУпАП.
Так, колегія суддів, проаналізувавши надані відеозаписи, встановила, що поліцейський, який виніс постанову не представлявся ОСОБА_1 , не зазначав, що буде розглядатися справа про адміністративне правопорушення, не роз'яснював водію прав та обов'язків, не досліджував доказів, не оголошував постанови, не зазначав про те, що позивача буде притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього штраф у певному розмірі.
Крім того, відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395 постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Однак, з відеозаписів вбачається, що суб'єкт владних повноважень порушив вимогу вказаної Інструкції, оскільки водій ОСОБА_1 покинув місце вчинення адміністративного правопорушення з дозволу інспектора без складання відповідної постанови.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо скасування спірної постанови, оскільки суб'єкт владних повноважень порушив порядок розгляду справи.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, КАС України передбачає, у випадку скасування, судом, рішення суб'єкта владних повноважень - закрити справу про адміністративне правопорушення.
Однак, суд першої інстанції не дотримався вказаних процесуальних вимог. Тобто, скасувавши спірну постанову, не закрив справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, є всі підстави, відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України, змінити рішення суду першої інстанції, у зв'язку з порушенням останнім норми процесуального права, закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стаття 272 КАС України встановлює особливості оскарження даної категорії справ та встановлює, що судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст. ст. 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити частково.
Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 15 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - змінити, виключивши з його мотивувальної частини висновок про відсутність в діях ОСОБА_1 порушень пункту 16.2 Правил дорожнього руху.
Доповнити резолютивну частину рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 15 листопада 2021 реченням такого змісту: справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити.
В іншій частині рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 15 листопада 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя Л. В. Стас
суддя Л. П. Шеметенко