П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 січня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/19423/21
Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Єщенка О.В. та Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м.Одеса на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року по справі за позовом заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м.Одеса, який діє в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрекопром" про припинення експлуатації установки,-
В жовтні 2021 року заступник керівника Суворовської окружної прокуратури м.Одеса, який діє в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив суд припинити експлуатацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрекопром" (далі ТОВ) установки УТ3000ДТ з утилізації відходів, у тому числі небезпечних відходів.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року клопотання ТОВ про залишення без розгляду позовної заяви заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м.Одеса, який діє в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України, до ТОВ про зобов'язання вчинити певні дії, по справі №420/19423/21 було задоволено, вказану позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, заступник керівника Суворовської окружної прокуратури м.Одеса подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив її скасувати та прийняти постанову про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Так, приймаючи вказану ухвалу суд першої інстанції вважав, що оскільки у провадженні Одеського окружного адміністративного суду наразі розглядається справа за позовом Державної екологічної інспекції України до ТОВ про застосування заходів реагування, а саме: шляхом зупинення виконання робіт, надання послуг у сфері поводження з небезпечними медичними відходами до: 1) отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням викидів забруднюючих речовин при спалюванні небезпечних медичних відходів; 2) отримання Держекоінспекцією повідомлення від відповідача про усунення ним усіх встановлених судом порушень за підтвердженням згідно результатів здійснення заходу державного нагляду (контролю), суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення клопотання ТОВ та залишення вказаної позовної заяви без розгляду відповідно до положень п.1 ч.1 ст.240 КАС України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками та зазначає, що відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).
Відповідно до частини 4 ст.53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Положеннями статті ст.131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.
Зі змісту статті 23 Закону України "Про прокуратуру" вбачається, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
З аналізу наведеного та в контексті даної справи вбачається наявність двох підстав для представництва в суді законних інтересів держави, а саме: якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захист інтересів держави або якщо вказана особа здійснює такий захист неналежним чином, зокрема, в якісному розумінні такої категорії.
Водночас, відсутність вказаних підстав для звернення прокурора з позовом до суду в порядку представництва виключає можливість розгляду судом такого позову (п.7 ч.4 ст.169 КАС України).
Так, звертаючись з даним позовом, заступник керівника Суворовської окружної прокуратури м.Одеса в його обґрунтування зазначав, що згідно з даними, викладеними у розділі "основні характеристики та провадження планової діяльності" висновку з оцінки впливу на довкілля, планова діяльність ТОВ передбачає господарську діяльності у сфері поводження з відходами, у тому числі з небезпечними відходами (збирання, зберігання, оброблення (перероблення), знешкодження, утилізація, видалення).
Однак, ТОВ не може здійснювати утилізацію відходів на установці для термічного знешкодження відходів типу УТ3000ДП згідно із розділом «Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планової діяльності (видалення, знешкодження, утилізація відходів)» висновку з оцінки впливу на довкілля.
У вказаному розділі висновку з оцінки впливу на довкілля зазначено, що на виробничому майданчику ТОВ встановлено дві установки для термічного знешкодження відходів типу УТ750 та УТ3000ДП. Комплекс з утилізації відходів УТ750 та установка для термічного знешкодження відходів типу УТ3000ДП з системою очистки димових газів.
Позивачем зазначено, що в розумінні Закону України "Про відходи" знешкодження відходів та їх утилізація - абсолютно різні поняття й установка для термічного знешкодження відходів типу УТ3000ДП, за технічними характеристиками, не може здійснювати утилізацію відходів.
Утім, у порушення екологічних умов провадження планової діяльності висновку з оцінки впливу на довкілля, TOB фактично здійснює саме утилізацію відходів на установці для термічного знешкодження відходів типу УТ3000ДП, тобто, на думку прокурора, ТОВ фактично здійснює термічне «знищення» (спалення) відходів, які повинні бути утилізовані іншим чином та на іншому обладнанні.
Заступником керівника Суворовської окружної прокуратури м.Одеса зазначено про надання вказаної інформації та доводів Державній екологічній інспекції України, однак, вказана установа не вбачає за необхідне звертатись до суду з вказаних підстав.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що вищевказані обґрунтування не є такими, що свідчать про наявність обставин неналежності захисту інтересів держави відповідним органом, а тому не можуть обґрунтовувати звернення прокурора до суду з даним позовом з огляду на таке.
Матеріали справи містять позов Державної екологічної інспекції України до ТОВ про застосування заходів реагування, а саме шляхом зупинення виконання робіт, надання послуг у сфері поводження з небезпечними медичними відходами до: 1) отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням викидів забруднюючих речовин при спалюванні небезпечних медичних відходів; 2) отримання Держекоінспекцією повідомлення від відповідача про усунення ним усіх встановлених судом порушень за підтвердженням згідно результатів здійснення заходу державного нагляду (контролю).
З аналізу обґрунтувань вказаного позову вбачається, що ТОВ отримано дозвіл №5122782601-7 від 06.10.2017 року на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на операції зі знешкодження спалювання) небезпечних медичних відходів на Утилізаторі УТ300ДП за адресою: Одеська обл., Комінтернівський р-н, Краснопільської сільської ради, 21- й км Старокиївського шосе, 55/1.
В документі, у якому обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та у звіті з інвентаризації викидів забруднюючих речовин відповідача застосований розрахунок викидів забруднюючих речовин згідно відповідних методик.
Держекоінспекція зазначила, що в даних (застосованих ТОВ) Збірниках та методиках, розраховані викиди забруднюючих речовин виключно при спалюванні побутових, муніципальних та промислових відходів, а будь які розрахунки щодо спалювання небезпечних медичних відходів відсутні.
Повний перелік забруднюючих речовин, що можуть утворюватися при спалюванні відходів, а також значення гранично допустимих викидів у повітрі для установок зі спалювання відходів визначений у Директиві Європейського парламенту і ради 2010/75/ЄС від 24 листопада 2010 року про промислові викиди (інтегрований підхід до запобігання забрудненню та його контролю) (стан: чинний. Набрання чинності відбулась 06.01.2011, № 2010L0075 - UA - 06.01.2011 - 000.001 ідентифікатор: 984_004-10), у частині 3 додатку VI.
Отже, враховуючи все вищезазначене колегія суддів приходить до висновку, що вказаний поданий Державною екологічною інспекцією України позов в контексті викидів при спаленні медичних відходів охоплює правову позицію заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м.Одеса щодо порушення ТОВ екологічних норм при утилізації відходів на установці для термічного знешкодження відходів типу УТ3000ДП.
Крім того, як вже зазначалось, відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
На думку суду, неналежним чином здійснення органом державної влади представництво законних інтересів держави може бути виражено не лише у вигляді не звернення з відповідним позовом до суду таким органом, а й у вигляді вчинення інших дій/бездіяльності. Водночас, з матеріалів справи не вбачається, а позивачем не доведено, що Державною екологічною інспекцією України допущено бездіяльність у вчиненні інших дій з метою представництво законних інтересів держави, зокрема, здійснення перевірок, надання відповідних приписів, тощо, справа лише містить відповідь Державної екологічної інспекції України, в якій зазначено про відмову в звернення до суду з підстав, зазначених органом прокуратури.
Також, відповідно до ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
З наведеного вбачається, що зверненню до суду органом прокуратури обов'язково передує повідомлення про таке звернення в судовому порядку відповідного суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається, а позивачем не надано докази повідомлення Державної екологічної інспекції України саме про звернення органу прокуратури в судовому порядку з даним позовом.
Наведені обставини у сукупності свідчать про відсутність підстав для представництва заступником керівника Суворовської окружної прокуратури м.Одеса в суді інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції України.
Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо спірних правовідносин.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м.Одеса - залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Федусик А.Г.
Судді Єщенко О.В. Шевчук О.А.