,
Справа № 264/303/22
3/264/515/2022
25.01.2022 р. м. Маріуполь
Суддя Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області Литвиненко Наталя Вікторівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції №1 Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, який мешкає в АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №416860 від 11.01.2022 року, 11.01.2022 року о 10:20 годині ОСОБА_1 перебував по вул. Академіка Амосова, 11 в Кальміуському районі м. Маріуполя без наявності документів, що посвідчують особу, та без документів, що підтверджують вакцинацію від COVID-19, чим порушив п.п.2 п.2-2 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року.
Правопорушник в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про день розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251,252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворою додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом.
Стаття 9 КУпАП наводить визначення поняття адміністративною правопорушення, а саме: це є «протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
У підтвердження вини ОСОБА_1 було надано протокол про адміністративне правопорушення від 11 січня 2022 року; рапорт повідомлення зі служби «102»; довідку про результати перевірки; рапорт інспектора поліції; письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; письмові пояснення ОСОБА_1 , диск.
Частина 1 ст.44-3 КУпАП передбачає правопорушення у вигляді порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, яке тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
КУпАП був доповнений статтею 44-3 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин, це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Відповідно до п.п.2 п. 2-2 Постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09 грудня 2020 року №1236, на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, серед яких: перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративну відповідальність.
Виходячи з системного аналізу ст.44-3 КУпАП, об'єктом правопорушення є суспільні відносини щодо охорони здоров'я населення, об'єктивною стороною є діяння (дія чи бездіяльність), що виразились в порушенні встановлених правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами», недотримання яких створює загрозу здоров'ю населення і життю людини та майбутніх поколінь, а також загрозу виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб та масових захворювань серед населення.
На думку, суду перебування ОСОБА_1 в громадському місці без документів, що посвідчують особу, не містить в собі склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, оскільки незважаючи на закріплене діючим законодавством правило перебування в громадських місцях з документами, що посвідчують особу, ні протоколом, ні матеріалами до нього не доведено, що перебування ОСОБА_1 на вулиці без документів, що посвідчують особу, містило в собі дії направлені на порушення саме правил та норм щодо карантину людей, та створило загрозу виникнення і розповсюдження на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Тобто, на думку суду, перебування особи на вулицях без документів не є порушенням встановленого в Україні карантину, і не завдає вказаними діями шкоди охороні здоров'я населення.
Також під сумнівом суб'єктивна сторона правопорушення, вина у формі умислу або необережності, мета скоєння. На думку суду, перебуваючи на вулиці без документів ОСОБА_1 не мав умислу та мету порушити карантині обмеження, та створити загрозу поширення COVID-19, не посягав на охорону здоров'я населення, під час дії карантину.
З системного аналізу вказаної постанови КМУ, слід зробити висновки, що працівники Національної поліції з метою здійснення поточного контролю на вулицях, проводять вибіркову перевірку документів, що посвідчують особу з метою з'ясування інформації, чи потребує особа самоізоляції, отже законодавець встановив обмежувальні заходи у вигляді перебування на вулицях з документами, що посвідчують особу, саме для контролю за особами, які потребують самоізоляції.
Крім того, ОСОБА_1 інкримінують не надання працівникам поліції документів, що підтверджують вакцинацію від COVID-19, однак зміст постанови КМУ №1236 від 09 грудня 2020 року, на яку посилається посадова особа, що склала протокол про адміністративне правопорушення, не містить посилання на обов'язкову наявність та пред'явлення документів про вакцинацію від COVID-19 в умовах, що виникли на момент складання протоколу.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачаться на її користь.
На підставі викладеного вище, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247 п.1, 251-252, 266, 283, 284 ч.1 п.3, 285,287-289 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 44-3 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області.
Суддя: Н. В. Литвиненко