Іменем України
28.01.2022 Справа №607/1465/22
Провадження № 2-д/607/11/2022
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В., ознайомившись із судовим дорученням Дятьковського міського суду Брянської області Російської Федерації від 02.11.2021 про вручення документів та допиту відповідача,
26.01.2022 до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) надійшло судове доручення Дятьковського міського суду Брянської області Російської Федерації від 02.11.2021 про вручення документів та допиту відповідача ОСОБА_1 .
Ознайомившись зі змістом судового доручення та долучених до нього документів, доходжу висновку, що у прийнятті судового доручення до виконання необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 500 ЦПК України суди України виконують доручення іноземних судів про надання правової допомоги щодо вручення викликів до суду чи інших документів, допиту сторін чи свідків, проведення експертизи чи огляду на місці, вчинення інших процесуальних дій, переданих їм у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - дипломатичними каналами.
Крім цього, доручення іноземних судів виконуються на території України з урахуванням вимог розділу ХІ ЦПК України і розділів ІІІ та VІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги у цивільних справах, щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 №1092/5/54.
Згідно з п. 3.5.2 Інструкції у разі отримання іноземного доручення про надання доказів, про виконання інших процесуальних дій або клопотання про визнання та виконання рішення іноземного суду виконує його з урахуванням пункту 3.1 цієї Інструкції.
Абзацом 1 п. 3.1 Інструкції передбачено, що доручення іноземного компетентного органу про вручення документів, про отримання доказів, про виконання інших процесуальних дій виконуються відповідно до чинного законодавства України з урахуванням положень міжнародного договору України, на підставі якого воно надійшло.
При цьому у виконанні доручення іноземного компетентного органу може бути відмовлено у випадках, передбачених законом або відповідним міжнародним договором України. У такому випадку Мін'юст повертає доручення органу, від якого воно надійшло, із зазначенням причин відмови або вживає інших заходів, передбачених міжнародним договором України (абз. 7 п. 3.3 Інструкції).
Так, Дятковським міським судом Брянської області Російської Федерації компетентному суду України надано судове доручення про вручення ОСОБА_1 копії позовної заяви з додатками, а також про допит ОСОБА_1 в якості відповідача у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання факту прийняття спадщини і визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.
Дане доручення надане відповідно до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993, яка 10.11.1994 ратифікована Верховною Радою України.
Стаття 6 Конвенції визначає, що Договірні Сторони надають один одному правову допомогу шляхом виконання процесуальних і інших дій, передбачених законодавством запитуваної Договірної Сторони, зокрема допиту сторін та шляхом вручення документів.
Разом з тим, надаючи доручення щодо допиту ОСОБА_1 в якості відповідача, компетентний суд Російської Федерації не надав доказів того, що Дятьковським міським судом Брянської області Російської Федерації здійснюється розгляд цивільної справи, в якій ОСОБА_1 є відповідачем. З наданої копії позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 звернулася з позовом лише до ОСОБА_3 . Жодні позовні вимоги, пред'явлені до ОСОБА_1 , копія цієї позовної заяви не містить. Так само будь-яких інших процесуальних документів, які б свідчили про залучення ОСОБА_1 до участі у цій справі в якості співвідповідача, а відтак давали підстави для допиту його як відповідача, судом Російської Федерації не надано. Вказане позбавляє суд можливості отримати від ОСОБА_1 відповіді на поставлені у доручені запитання, зокрема, чи визнає ОСОБА_1 позов.
За таких обставин вважаю, що судове доручення суперечить ст. 6 Конвенції з підстав недоведеності, що ОСОБА_1 є стороною у цивільній справі та може бути допитаний судом і зобов'язаний отримати копію позовної заяви з додатками.
Пункт 3 ч. 2 ст. 500 ЦПК України визначає, що судове доручення не приймається до виконання, у разі якщо воно суперечить законам або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
З урахуванням викладеного доходжу до переконання про відсутність підстав для прийняття до виконання судового доручення Дятьковського міського суду Брянської області Російської Федерації від 02.11.2021 про вручення документів та допиту відповідача.
Керуючись ст. 500 ЦПК України, суддя
Відмовити у прийнятті до виконання судового доручення Дятьковського міського суду Брянської області Російської Федерації від 02.11.2021 про вручення документів та допиту відповідача.
Копію ухвали та матеріали судового доручення направити до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяІ. В. Марциновська