печерський районний суд міста києва
Справа № 757/30313/21-а
15 листопада 2021 року Печерський районний суд міста Києва
суддя Батрин О.В.
секретар судового засідання Габрись О.М.,
справа № 757/30313/21-а
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Управління патрульної поліції в Житомирській області
розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Управління патрульної поліції в Житомирській області, відповідно до якого просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення ЕАН № 4239358 від 21.05.2021, якою визнано ОСОБА_1 винним за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки винесена з порушенням норм чинного законодавства. Зокрема, посилається на відсутність жодних доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем правопорушення за ч. 4 ст. 122 КУпАП України, оскільки позивач рухався за межами населено пункту. Окрім того, на визначені ділянці автодороги позивачем не було помічено жодного знаку стосовно обмеження швидкості (знаку 5.45). Відповідачем не надано жодного доказу стосовно існування зазначеного знаку на вказаній ділянці автодороги. Водночас, зазначає, що зміст постанови не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Тому, просить скасувати постанову ЕАН № 4239358 від 21.05.2021 про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Ухвалою суду від 11.06.2021 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 7 липня 2021 року (а.с. 15).
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Судом встановлено, що відповідно до квитанції до постанови серії ЕАН № 4239358 від 21.05.2021 накладено адміністративне стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 1 700 грн. (а.с. 8).
Зі змісту вказаної квитанції вбачається, що 21.05.2021 в 16:20 год., ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом зі швидкістю 132 км./год. в зоні дії знаку 5.45 (населений пункт с. Болярка) чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 82 км./год. Швидкість вимірювалася приладом ТС001090. Бк АМ00115, чим порушив п. 12.4 Правила дорожнього руху.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно зі ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух, не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом та ін.
Пунктами 1.1, 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території, тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до пункту 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно з ч. 4 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Водночас, суду не надано постанову, яку позивач просить скасувати. Клопотань щодо витребування оскаржуваної постанови від позивача до суду також не надходили.
Тому, суд позбавлений можливості вирішити питання про правомірність оскаржуваної постанови, оскільки з квитанції про оплату штрафу позивачем не вбачається хто керував транспортним засобом та яким саме. Лише зазначено в якості платника штрафу позивача.
Оскільки суду не надано копію оскаржуваної постанови, то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Суд також зазначає, що згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Тому, є необґрунтованими доводи позивача про відсутність його вини у вчиненні порушень вимог ПДР України.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частинами 2,3 ст. 79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Отже, судом взяті до уваги всі подані сторонами докази, підстав для прийняття додаткових доказів у понад визначені законом строки немає і відповідних клопотань з доводами про поважність причин пропуску подання суду доказів - не надходило.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За таких обставин позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 18 березня 2020 року по справі № 543/775/17 (провадження № 11-1287апп18) за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (позовну заяву подано до суду у 2021 році), у частині першій статті 7, встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 2 270, 00 грн.
Ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, яка містить одну вимогу, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908 грн.
Враховуючи наведене, не сплату позивачем судового збору при поданні позову до суду, те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір у розмірі 908 грн. підлягає стягненню з позивача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 251, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 72, 77, 244-246, 257-262 КАС України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 908 грн. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , номер ID-карти НОМЕР_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Житомирській області:10031, м. Київ, вул. Покровська, 96.
Суддя О.В.Батрин