Справа № 757/478/20-ц
№ апеляційного провадження: 22-3/824/205/2022
Головуючий у суді першої інстанції: Волкова С.Я.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.
27 січня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді - Семенюк Т.А
Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М.,
розглянувши заяву Департаменту патрульної поліції про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,-
Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року позов задоволено,стягнуто з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції 49 578,00 грн. майнової шкоди та 1 921,00 грн. сплаченого судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким частково задовольнити заочне рішення виключивши з резолютивної частини останній абзац, а саме «Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 », вважаючи,що судом порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року апеляційну скаргу задоволено, заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року змінено, виключено з резолютивної частини рішення речення «Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ».
11 січня 2022 року Радей О.А. в інтересах Департаменту патрульної поліції звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення в якому вказати вірного відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , посилаючись в обґрунтування на те, що в позовній заяві Департаменту патрульної поліції про відшкодування матеріальної шкоди відповідачем виступає ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , тобто кореспонденція суду першої інстанції надходила відповідачу за вірною адресою, у тому числі повідомлення про дату, час та місце розгляду справи. Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи. Посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, що на його думку є підставою для ухвалення додаткового рішення.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши заяву та дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню.
Частинами 2,3,4 ст. 270 ЦПК України визначено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Положеннями ст. 382 ЦПК України визначено, що постанова суду апеляційної інстанції складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. Резолютивна частина постанови, зокрема, має містити висновок щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
За загальним правилом, у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі, процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також окремих процесуальних питань є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти.
Водночас, додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. У разі скасування рішення у справі, ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Тобто додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі.
При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду першої інстанції з позовною заявою Департамент патрульної поліції просило стягнути із ОСОБА_1 на свою користь 49 578,00 грн. завданої майнової шкоди.
Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року позов задоволено,стягнуто з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції 49 578,00 грн. майнової шкоди та 1 921,00 грн. сплаченого судового збору, при цьому зазначивши данні «Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ».
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким частково задовольнити заочне рішення виключивши з резолютивної частини останній абзац, а саме «Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 », вважаючи, що суд першої інстанції прийняв рішення про права, свободи, інтереси та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі та відносно іншої особи.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року апеляційну скаргу задоволено, заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року змінено, виключено з резолютивної частини рішення речення «Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ».
Зі змісту заяви позивача про ухвалення апеляційним судом додаткового рішення вбачається, що заявник просить вказати вірного відповідача - ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 .
Проте, пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для ухвалення додаткового рішення у даній справі.
Керуючись ст. 141, 270 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви Департаменту патрульної поліції про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді