Головуючий у суді першої інстанції Гаврилова О.В.
Єдиний унікальний номер справи № 755/17054/21
Апеляційне провадження №22ц/824/2776/2022
25 січня 2022 року м. Київ
Колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду у складі :
головуючого - Мережко М.В.,
суддів - Ігнатченко Н.В., Савченка С.І.,
секретар - Малашевський О. В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича на ухвалу судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2021 року по справі за заявою Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи - стягувач Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», правонаступник стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи», боржник ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -
У вересні 2021 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Телявський А.М. звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи - стягувач Акціонерне товариство « Укрсоцбанк», правонаступник стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи», боржник ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2022 року відмовлено у відкритті провадження в цивільній справі за заявою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А.М., заінтересовані особи: стягувач - Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», правонаступник стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи», боржник - ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження з підстав п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК - заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Не погоджуючись з ухвалою судді, приватний виконавець Телявський А.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, постановити ухвалу про направлення справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи 25 січня 2022 року за адресами , які були зазначені в матеріалах справи, Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від сторін не надходило.
Заяв про причини неявки в судове засідання від сторін до апеляційного суду не надходило, а відтак вважати причини неявки поважними у колегії суду відсутні .
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч.1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, відносин; інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі вважав , що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Такий висновок суду є помилковим , не грунтується на вимогах закону .
Згідно змісту заяви та доданих документів, заявник просить замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні №57441045, відкритому щодо примусового виконання виконавчого напису №5302, виданого 28 вересня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М.
Між АТ « Укрсоцбанк» та ТОВ « Кредитні Ініціативи» 25 березня 2019 року укладено договір факторингу № 2 , згідно якого право грошової вимоги , у тому числі і за кредитним договором на якому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. було чинено виконавчий напис № 5302 від 28 вересня 2018 року , відступлено товариству . Саме ця обставина стала підставою для звернення із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.
З прийняттям 15 грудня 2017 року КАС України у новій редакції змінилась норма статті щодо заміни сторони виконавчого провадження та порядок її розгляду .
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - зокрема, виконавчих написів нотаріусів.
Частиною п'ятою статті 15 цього Закону № 1404-VIII визначено, що в разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Згідно положень частин 1, 2 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що стаття 442 ЦПК України розміщена в розділі У1 ЦПК України «Процесуальні питання пов'язані із виконанням судових рішень в цивільних справах та рішень інших органів ( посадових осіб).
Відповідно до ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Вказаними статтями регламентовано не лише можливість заміни сторони виконавчого провадження при виконанні рішення суду у цивільній справі, але й при виконанні рішень інших органів та посадових осіб, зокрема виконавчого напису нотаріуса. Слід зауважити, що в основу підстав для заміни сторони виконавчого провадження у даному випадку покладено відносини, які виникли у сфері цивільно-правових відносин, які знаходяться поза межами компетенції адміністративного судочинства.
Таким чином, із системного аналізу наведених норм випливає ,що розгляд заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні відкритому з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, підсудні саме судам загальної юрисдикції і визначено Розділом У1 ЦПК України. Кодекс адміністративного судочинства України таких положень не містить.
З огляду на вказане, приватний виконавець звернувшись до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні відкритого з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса жодним чином не порушив правила підсудності, оскільки таке питання не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Перевіряючи законність і обґрунтованість постановленої ухвали, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 365, 367,369, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича задовольнити.
Ухвалу судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2021 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлено 28 січня 2022 року.
Головуючий
Судді