Справа 752/8007/21 Головуючий у І-й інстанції - Слободянюк А.В.
апеляційне провадження № 22-ц/824/2505/2021 Доповідач Заришняк Г.М.
25 січня 2022 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Кулікової С.В., Рубан С.М.
розглянув у порядку письмовогопровадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Опришко Едіти Василівни, діючої в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 серпня 2021 року в справі за позовом Національного комплексу «Експоцентр Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по платі за проживання в гуртожитку,-
У березні 2021 року Національний комплекс «Експоцентр Україна» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по платі за проживання в гуртожитку.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що при прийнятті на роботу ОСОБА_1 , її сім'я була забезпечена житлом, кімнатою АДРЕСА_1 . У кімнаті з 2010 року було зареєстровано відповідачку ОСОБА_1 , її чоловіка ОСОБА_2 , з 2013 року зареєстровано їх сина - ОСОБА_3 .
15 березня 2017 року на ім'я ОСОБА_1 видано ордер на житлову площу в гуртожитку - кімнату АДРЕСА_2 . Договору найму жилого приміщення між сторонами не укладалось через небажання ОСОБА_1 . Позивачем щомісячно надавались відповідачці комунальні послуги. Починаючи з січня 2020 року, кошти за проживання в гуртожитку ОСОБА_1 сплачувала частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 33 736 грн. 36 коп., яку позивач просив стягнути з відповідачки, а також стягнути судовий збір в сумі 2270 грн.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14 серпня 2021 року - позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Національного комплексу «Експоцентр Україна» заборгованість з оплати за проживання у гуртожитку в сумі 33 736 грн. 36 коп., судовий збір в сумі 2270 грн.
В апеляційній скарзі адвокат Опришко Е.В., діюча в інтересах відповідчки ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до ч.1 ст. 369 ЦПК України.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи і це було встановлено судом, що на підставі наказу НК «Експоцентр Україна» від 15 березня 2017 року відповідачці видано ордер №15 на житлову площу у гуртожитку - кімнату № НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 . Ордер видано працівнику НК «Експоцентр Україна» - ОСОБА_1 на сім'ю з трьох осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - чоловік, ОСОБА_3 - син.
Договору про надання житлово-комунальних послуг за проживання у гуртожитку між сторонами не укладалось. Відповідачкою не заперечується факт отримання комунальних послуг в гуртожитку.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах: Верховного Суду України від 20.04.2016 року у справі №6-2951цс15, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16-ц, Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі №712/8916/17.
На підставі розпорядження Голосіївської РДА в м. Києві №914 від 17 листопада 2009 р. за зверненням НК «Експоцентр Україна» будівлю за адресою: проспект 40 річчя Жовтня, 101 включено до реєстру житлових будинків, які використовуються у Голосіївському районі м. Києва під гуртожитки (а.с.85).
Згідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.01.2017р. гуртожиток, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , перебуває на балансі Національного комплексу «Експоцентр України» (а.с.86).
Позивачем в позовній заяві було зазначено, що відповідачкою до 2020 р. сплачувалось нарахування оплати за проживання у гуртожитку, остання не мала заборгованості за проживання у гуртожитку. Однак, з 01.01.2020 р. по 28.02.2021р. виникла заборгованість у розмірі 33 736,36грн.
Як вбачається з наданих рахунків на оплату, вартість послуг в гуртожитку складається: з послуг з утримання приміщення та прибудинкової території; відшкодування вартості витрат по електроенергії в Гкал; відшкодування вартості водопостачання та водовідведення; відшкодування вартості по електроенергії в кВт-год; відшкодування вартості по вивозу сміття (а.с.69-82).
З наявних у справі квитанцій за період з 31.01.2020р. по 28.02.2021р. видно, що відповідачкою оплата за проживання у гуртожитку здійснювалась частково.
На підстав ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати вчасно відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строк, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.
Порядок оформлення претензій споживачів до виконавців визначено статтями 27, 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якими визначено, що у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, складається акт-претензія.
Зазначені положення також містилися у ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
За змістом ч. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Відсутність належним чином складених претензій відповідачки щодо надання житлово-комунальних послуг позивачем, підтверджує дотримання останнім вимог законодавства при наданні послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідачка щомісяця отримувала від Товариства рахунки на оплату вказаних комунальних послуг із зазначенням суми, однак платежі здійснювалися не регулярно, що призвело до утворення заборгованості за період з січня 2020 року по лютий 2021 рік.
Частинами 1,5,6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем у позовній заяві викладено розрахунок заборгованості за вказаний вище період, яка загалом становить 33 736,36 грн. (а.с.3).
Колегія суддів погоджується з висновком суду про необхідність стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості по платі проживання в гуртожитку, однак не може погодитись з розрахунком такої заборгованості, з огляду на наступне.
З позовної заяви, а також із розрахунку заборгованості слідує, що позивачем проводились нарахування оплати вартості послуг з управління гуртожитком за проживання відповідачки в кімнаті АДРЕСА_2 , площа якої становить 27,81 кв. м., в той час як з Акту обстеження житлових умов від 28 листопада 2018 року, складеного працівниками позивача, видно, що загальна площа приміщення - кімнати № НОМЕР_1 в гуртожитку становить 19,7 кв.м (а.с. 159).
Разом з тим, позивачем не надано належних доказів про те, що відповідачка повинна сплачувати кошти за надання послуг з управління будинком гуртожитку площею в розмірі 27,81 кв. м.
Оскільки позивачем належними та переконливими доказами не доведено необхідність стягнення з відповідачки вартості послуг з управління гуртожитком за проживання в кімнаті АДРЕСА_2 , площа якої становить 27,81 кв. м., колегія суддів вважає необхідним стягнути на користь позивача заборгованість ОСОБА_1 за вказаними послугами, виходячи із фактичної площі кімнати № НОМЕР_1 в розмірі 19,7 кв.м. встановленої Актом обстеження житлових умов від 28 листопада 2018 року, що становить щомісячно 1707 грн. (19,7х 86,65=1707 грн.)., а за період з 01 січня 2020 року по 28 лютого 2021 року складає 23 898 грн. 07 коп. (1707х14=23 898,07).
Враховуючи наведене, сума заборгованості по житлово-комунальним послугам підлягає зменшенню з 33 736 грн. 36 коп. до 23898 грн. 07 коп., в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині слід змінити.
Доводи апеляційної скарги про незгоду відповідачки ОСОБА_1 з оновленими тарифами за комунальні послуги не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.
Зі справи вбачається, що НК «Експоцентр України», як балансоутримувачем гуртожитку за адресою: за адресою: проспект 40 річчя Жовтня, 101 на підставі Закону України «Про житлово - комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року, постанови Кабінету Міністрів України 20 червня 2018 року №498 «Про затвердження Примірного положення про користування гуртожитками» наказом №220 від 26 листопада 2019 затвердив тариф з управління будинком (гуртожитком НК «Експоцентр України»). Вказаний наказ позивача є чинним.
Формування позивачем тарифів за проживання у гуртожитку відповідачкою у будь-який спосіб не оскаржувалось, а частково здійснювалась нею оплата рахунків позивача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК Україним з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 1607 грн. 84 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Опришко Едіти Василівни, діючої в інтересах ОСОБА_1 , - задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 серпня 2021 року змінити. Зменшити розмір стягнутої з ОСОБА_1 (ІНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Національного комплексу «Експоцентр України» (код ЄДРПОУ: 21710384) заборгованості з плати за проживання у гуртожитку з 33736 грн. 36 коп. до 23 898 грн.
Зменшити розмір стягнутого з ОСОБА_1 на користь Національного комплексу «Експоцентр України» судового збору з 2270 грн. до 1607 грн. 84 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: