Справа №519/359/21
2/519/35/22
26.01.2022 року м. Южне
Южний міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Барановської З.І., секретаря - Афанасьєва В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що між сторонами укладений шлюб, який був зареєстрований ДРАЦС Южненського міського управління юстиції в Одеській області 16.04.2016. 23.09.2020 рішенням Южного міського суду Одеської області по справі №519/488/20 шлюб між позивачем та відповідачем розірваний. Від шлюбу у сторін є неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час шлюбу 15.09.2016 сторонами придбаний автомобіль марки AUDI A6 (легковий) VIN код автомобіля НОМЕР_1 , 1996 року випуску. Позивач просить суд поділити спільно набуте під час шлюбу майно з відповідачем, а саме: автомобіль марки AUDI A6 (легковий) VIN код автомобіля НОМЕР_1 , 1996 року випуску, вартістю 139 430,00 грн.
22.10.2021 до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд визнати автомобіль марки AUDI A6 (легковий) VIN код автомобіля НОМЕР_1 , 1996 року випуску спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість 1/2 частини автомобіля марки AUDI A6 (легковий) VIN код автомобіля НОМЕР_1 , 1996 року випуску в сумі 69 715,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 19.04.2021 відкрито провадження та справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надавши до суду заяву, згідно якої просить суд справу розглядати у її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надходила.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справі, що відповідає положенням ст.ст.282-284 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що між сторонами укладений шлюб, який був зареєстрований ДРАЦС Южненського міського управління юстиції в Одеській області 16.04.2016, актовий запис №44.
23.09.2020 рішенням Южного міського суду Одеської області по цивільній справі №519/488/20 шлюб між позивачем та відповідачем розірваний. Від шлюбу у сторін є неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Підчас шлюбу 15.09.2016 сторонами придбаний автомобіль марки AUDI A6 (легковий) VIN код автомобіля НОМЕР_1 , 1996 року випуску.
Згідно листа територіального сервісного центру МВС №5147 від 08.04.2021 транспортний засіб AUDI A6, 1996 року випуску, був зареєстрований 15.09.2016 за ОСОБА_2 та 26.01.2021 переєстрований на нового власника.
Таким чином 26.01.2021 відповідач продав вище зазначений автомобіль, але частину коштів за продаж автомобіля відмовився відавати позивачу. При укладенні договору продажу автомобіля ОСОБА_1 не була присутня, згоду на продаж не надавала.
Відповідно до звіту №09-025 від 28.09.2021р. вартості автомобіль марки AUDI A6 (легковий) VIN код автомобіля НОМЕР_1 , 1996 року випуску складає 139 430,00 грн.
Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль марки AUDI A6 був набутий сторонами під час перебування ними у шлюбі, а тому був їх спільною сумісною власність.
Відповідно до вимог ч.3 ст.368 ЦК України частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Частиною 1 статті 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
Частинами 1, 2 статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.
Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст.372 ЦК України.
Відповідно до п.30 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК.
У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Із зазначеного слідує, що у разі відчуження чи неправомірного використання майна, суд не може застосовувати засоби для його реверсу, а може лише врахувати вартість прихованого майна при його розподілі. Якщо один із подружжя здійснив відчуження чи використав майно на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, то суд не маючи змоги застосувати поділ майна подружжя в натурі, здійснює поділ цього майна з використанням компенсаційного способу поділу.
Оскільки відповідач самостійно розпорядився автомобілем, незважаючи на необхідність отримання відповідно до положень ст.65 СК України письмової згоди на відчуження такого цінного майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, без згоди позивача на це і не в інтересах сім'ї, то вартість відчуженого автомобіля має бути врахована при поділі майна подружжя, а позивач має право на компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля.
Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року №11).
Відповідно до п.30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК.
У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд роти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
За вимогами частин першої, другої статті 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.
Згідно з частиною третьою статті 65 СК України, для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Розірвання шлюбу не тягне за собою зміну правового статусу майна подружжя. Таке майно залишається їх спільною сумісною власністю.
Тобто лише після вирішення питання про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю, виділення конкретних часток кожному зі співвласників, таке майно набуває статусу спільної часткової власності чи особистої приватної власності.
За відсутності згоди позивача на відчуження спірного автомобіля він має право на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна.
Такої ж позиції дотримується ВС у постанові від 03 травня 2018 року (справа №755/20923/14).
У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи.
Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на спільне майно.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року (справа №127/7029/15).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
На підставі ст.141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 908 грн. та витрати на проведення звіту фахівця- автотоварознавця про оцінку середньої ринкової вартості автомобіля в розмірі 975,00 грн.
Керуючись ст.ст.3, 12, 81, 137, 141, 265, 282-284 ЦПК України, ст.ст.22, 512, 514, 1166, 1191, 1192, 1194 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування», суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
Визнати автомобіль марки AUDI A6 (легковий) VIN код автомобіля НОМЕР_1 , 1996 року випуску спільною сумісною власністю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість 1/2 частини автомобіля марки AUDI A6 (легковий) VIN код автомобіля НОМЕР_1 , 1996 року випуску в сумі 69 715,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 грн. та витрати на проведення звіту фахівця- автотоварознавця про оцінку середньої ринкової вартості автомобіля в розмірі 975,00 грн.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Южного міського суду
Одеської області З.І. Барановська