27 січня 2022 року м. Херсон
Справа №654/1828/21
Провадження №22ц/819/157/22
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий Бездрабко В.О. (суддя-доповідач)
судді: Базіль Л.В.
Приходько Л.А.,
секретар судового засідання: Дундич А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Вічна Ірина Миколаївна, на ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 25 листопада 2021 року, постановлену під головуванням судді Третьякової І.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та витребування майна,
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та витребування майна.
Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 25 листопада 2021 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без розгляду в порядку п.8 ч.1 ст. 257 ЦПК України, оскільки провадження у справі було відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, а саме позивачем не було сплачено розстрочений судовий збір у встановлений судом строк.
Не погодившись з ухвалою суду від 25 листопада 2021 року, ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Вічна І.М., подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Скарга мотивована тим, що суд безпідставно залишив позов без розгляду, оскільки вимоги ухвали від 28 липня 2021 року про сплату розстроченого судом судового збору впродовж трьох місяців по 606,00грн. щомісячно були в повному обсязі виконані позивачем, при цьому вказана ухвала не встановлювала для останньої обов'язку щодо надання суду доказів про сплату судового збору у встановлений строк.
Вказала, що суд мав можливість самостійно перевірити сплату позивачем судового збору у випадку сумніву щодо такої сплати або з'ясувати ці обставини під час розгляду справи.
Правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу відповідачі не скористалися.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник - адвокат Вічна І.М. апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити, з підстав викладених у скарзі.
Адвокат Веріковська Т.А., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, пославшись на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду.
Заслухавши суддю - доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали вимогам цивільного процесуального закону, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що у липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та витребування майна.
Разом з позовною заявою до суду першої інстанції ОСОБА_1 подано клопотання про розстрочення сплати судового збору, в якому остання, як член багатодітної сім'ї та через скрутне матеріальне становище, просила розстрочити їй сплату судового збору в розмірі 1816,00грн. на три місяці (з серпня по жовтень 2021 року) по 606,00грн. щомісячно.
Ухвалою судді Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 липня 2021 року сплату судового збору в розмірі 1816,00грн. розстрочено на три місяці (з серпня по жовтень 2021 року) по 606,00грн. щомісячно та відкрито загальне провадження у справі.
Підготовчі засідання в справі призначалися на 06 вересня 2021 року, 13 жовтня 2021 року та 25 листопада 2021 року.
В підготовче засідання, призначене на 25 листопада 2021 року, позивач та її представник не з'явилися. Від адвоката Вічної І.М., діючої від імені ОСОБА_1 надійшла заява, в якій вона просить розглянути в підготовчому засіданні клопотання про витребування доказів без її участі, оголосити у справі перерву до отримання витребуваних доказів.
Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 25 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Приймаючи рішення про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не було здійснено жодного платежу в рахунок сплати розстроченого судом судового збору, оскільки відповідних доказів його сплати з серпня по жовтень 2021 року по 606,00грн. ОСОБА_1 не надано, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню п.8 ч.1 ст. 257 ЦПК України.
Проте, з висновком суду погодитись не можна.
Відповідно до положень пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.
Стаття 6 Конвенції встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Відповідно до усталеної практики Суду право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Безпосередньо суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Матеріалами справи встановлено, що позивачем на виконання вимог ухвали суду про розстрочення сплати судового збору від 28 липня 2021 року, здійснено оплату судового збору встановленими в ухвалі частинами, з посиланням в платіжних документах на номер справи №654/1828/21, про що свідчать долучені до апеляційної скарги квитанція від 17 серпня 2021 року, платіжне доручення від 16 вересня 2021 року та квитанція від 10 грудня 2021 року). Вказані суми зараховано до державного бюджету (а.с.127-129).
Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з позовом) судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Виходячи з наведеного, зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України перевіряється відповідно до Закону України "Про судовий збір". Обов'язок перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України покладається саме на суд.
Відсутність доказів сплати судового збору, не може виступати самостійною підставою для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки суд має можливість здійснити перевірку сплати позивачем належної суми судового збору.
Крім того, згідно частин 1, 2 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду.
Аналіз вищезазначеної норми передбачає право суду залишити позов без розгляду у разі несплати судового збору, а не у разі ненадання доказів його оплати. Тим більше, вимог щодо надання доказів сплати судового збору ухвала суду від 28 липня 2021 року не містила.
За наведених обставин ухвала суду від 25 листопада 2021 року підлягає скасуванню в порядку ст.379 ЦПК України, з направленням справи до того ж суду для продовження розгляду по суті заявлених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Вічна Ірина Миколаївна, задовольнити.
Ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 25 листопада 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складений 28 січня 2022 року.
Головуючий: В.О. Бездрабко
Судді: Л.В. Базіль
Л.А. Приходько