Справа №589/933/21 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/13/22 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - продовження строків тримання під вартою
Іменем України
28 січня 2022 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 589/933/21 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 17.06.2021, якою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шостка Сумської області, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , раніше судимого
продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою,
установила:
В поданій апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу слідчого судді та звільнити ОСОБА_8 з-під варти, обрати інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки слідчий суддя не врахував у повній мірі принципи та привила вирішення питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою згідно ст. 177, 178, 183, 194 КПК, а матеріали кримінального провадження не дають достатні підстави вважати ймовірну причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 263 КК. Вказує, що слідчим суддею не виконані вимоги ст. 194 КПК, що унеможливлює обґрунтованість підозри, стороною обвинувачення не надано жодних доказів того, що підозрюваний порушує чи має намір порушувати будь-які покладені на нього процесуальні обов'язки. Крім того, прокурором не надано доказів, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК, а в судовому засіданні не доведена наявність ризиків.
15.06.2021 до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, погодженим із прокурором Шосткинської окружної прокуратури, звернувся старший слідчий СВ Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області, яке обґрунтував тим, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 263 КК, а саме за фактом вчинення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_11 , поєднаного з проникненням у житло, внаслідок чого потерпілому заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості; за фактом вчинення дій сексуального характеру за попередньою змовою з ОСОБА_11 , внаслідок чого потерпілому ОСОБА_10 заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості; за фактом незаконного придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
05.03.2021 до ЄРДР за № 12021200490000172 внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 263 КК, ухвалою слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 27.04.2021 відносно підозрюваного ОСОБА_8 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою до 24.06.2021.
15.06.2021 постановою керівника Шосткинської окружної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений до 3-х місяців, тобто до 26.07.2021.
Ухвалою слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 17.06.2021 відносно ОСОБА_8 продовжений строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 26.07.2021. Своє рішення слідчий суддя умотивував тим, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжких кримінальних правопорушень, існують ризики того, що він може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, здійснювати незаконний вплив на потерпілого та вчинити інше кримінальне правопорушення, а інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Приймаючи до уваги те, що учасники процесу в судове засідання не з'явились, надали суду клопотання про розгляд справи без їхньої участі, то колегія суддів вважає за можливе провести апеляційний розгляд без участі сторін кримінального провадження та без фіксації судового засідання технічними засобами, що узгоджується з ч. 4 ст. 107 та ч. 4 ст. 405 КПК.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Розглянувши клопотання, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а не застосування до нього будь-якого іншого, більш м'якого запобіжного заходу, передбаченого у ч. 1 ст. 176 КПК. При цьому слідчий суддя дотримався вимог ст. 176, 177, 178, 183 і 194 КПК, з'ясував і дослідив всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість продовження такого запобіжного заходу як тримання особи під вартою, зокрема наявність у органу досудового розслідування щодо ОСОБА_8 обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 263 КК, існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, на які вказував слідчий у своєму клопотанні, неможливість закінчити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді.
Так, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні двох особливо тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення яких законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7-ми до 12-ти років та одного тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7-ми років, існують реальні ризики того, що останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, здійснювати незаконний вплив на потерпілого та вчинити інше кримінальне правопорушення, і застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання визначеним в ухвалі слідчого судді ризиків.
Наявність обґрунтованої підозри підтверджується сукупністю наданих стороною обвинувачення доказів відповідно п. 1 ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК: протоколами огляду місця події, допиту потерпілого, свідків, обшуку, проведення слідчого експерименту, огляду предметів, висновками судово-медичних експертиз, а будь-які докази, які б викликали сумніви в обґрунтованості підозри на цій стадії процесу у кримінальному провадженні відсутні. При встановленні факту наявності обґрунтованої підозри колегія суддів також враховує і усталену судову практику з цього питання ЄСПЛ, який у своїх численних рішеннях (зокрема від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, п. 175) і від 20.03.1997 у справі «Луканов проти Болгарії» (Lukanov v. Bulgaria) визначив, що слідчий суддя, оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо «існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення». У справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» (John Murray v. the United Kingdom), рішення від 28.10.1994, заява № 14310/88) ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу». Питання про те, що «тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою» (п. 3 рішення від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» (Ferrari-Bravo v. Italy), заява № 9627/81).
Таким чином, наявні у теперішній час докази для визнання підозри обґрунтованою є достатніми, а доведення факту вчинення кримінальних правопорушень і визначення остаточної кваліфікації скоєних протиправних дій є завданням подальшого досудового розслідування.
Незважаючи на те, що на стадії застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний дослідити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК, а також встановити, чи доводять надані стороною обвинувачення докази наявність обставин, зазначених в ч. 1 ст. 194 КПК, але в той же час цей же слідчий суддя позбавлений процесуальної можливості встановлювати будь-які фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення і давати безпосередньо оцінку доказам його вчинення.
Крім того, мають місце і заявлені у клопотанні слідчого ризики того, що ОСОБА_8 із-за тяжкості покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, здійснювати незаконний вплив на потерпілого та вчинити інше кримінальне правопорушення, так як ОСОБА_8 ніде не працює, не має постійного джерела доходів. При цьому врахування тяжкості кримінального правопорушення у даному випадку має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинене кримінальне правопорушення підвищує ризик того, що ОСОБА_8 може іншим чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, так як небезпека ризику переховування від органів досудового розслідування і суду може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з інформацією про матеріальний, соціальний стан особи та інше.
Згідно положень ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою на теперішній час не може забезпечити повною мірою покладені на цей захід кримінальним процесуальним законом функції та запобігти установленим слідчим суддею ризикам, які у свою чергу є виправданими та необхідними елементами, що визначають потребу в триманні підозрюваного під вартою.
Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність доказів на підтвердження обставин, які викладені в клопотанні про продовження запобіжного заходу та недоведеності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК є необґрунтованими і спростовуються матеріалами кримінального провадження.
На підставі викладеного, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України, -
постановила:
Ухвалу слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 17.06.2021 відносно ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4